Бронхіт у дітей

Бронхіт у дітей – Неспецифічне запалення нижніх відділів дихальних шляхів, що протікає з ураженням бронхів різного калібру. Бронхіт у дітей проявляється кашлем (сухим або з мокротинням різного характеру), підвищенням температури тіла, болем за грудиною, бронхіальною обструкцією, хрипами. Бронхіт у дітей діагностується на підставі аускультативної картини, даних рентгенографії легень, загального аналізу крові, дослідження харкотиння, ФЗД, бронхоскопії, бронхографії. Фармакотерапія бронхіту у дітей проводиться антибактеріальними препаратами, муколітиками, протикашльовими засобами; фізіотерапевтичне лікування включає інгаляції, УФО, електрофорез, банковий та вібраційний масаж, ЛФК.

Бронхіт у дітей – запалення слизової бронхіального дерева різної етіології. На кожну 1000 дітей щорічно припадає 100-200 випадків захворювання на бронхіт. Гострий бронхіт становить 50% всіх поразок респіраторного тракту в дітей віком раннього віку. Особливо часто захворювання розвивається у дітей перших трьох років життя; найважче протікає у немовлят. Зважаючи на різноманітність причинно значущих факторів, бронхіт у дітей є предметом вивчення педіатрії, дитячої пульмонології та алергології-імунології.

У більшості випадків бронхіт у дитини розвивається за перенесеними вірусними захворюваннями – грипом, парагрипом, риновірусною, аденовірусною, респіраторно-синцитіальною інфекцією. Дещо рідше бронхіт у дітей викликається бактеріальними збудниками (стрептококом, пневмококом, гемофільною паличкою, моракселою, синьогнійною та кишковою паличками, клебсієллою), грибками з роду аспергіл та кандида, внутрішньоклітинною інфекцією (хм. Бронхіт у дітей нерідко супроводжує перебіг кору, дифтерії, кашлюку.

Бронхіт алергічної етіології зустрічається у дітей, сенсибілізованих інгаляційними алергенами, що надходять у бронхіальне дерево з вдихуваним повітрям: домашнім пилом, засобами побутової хімії, пилком рослин та ін. У ряді випадків бронхіт у дітей пов’язаний з подразненням слизової тютюновим димом, парами бензину та ін.

Схильність до бронхіту є у дітей з обтяженим перинатальним фоном (родовими травмами, недоношеністю, гіпотрофією та ін.), аномаліями конституції (лімфатико-гіпопластичним та ексудативно-катаральним діатезом), вродженими вадами органів дихання, частими респіраторними захворюваннями трахеїтом), порушенням носового дихання (аденоїдами, викривленням носової перегородки), хронічною гнійною інфекцією (синуситами, хронічним тонзилітом).

В епідеміологічному плані найбільше значення мають холодна пора року (переважно осінньо-зимовий період), сезонні спалахи ГРВІ та грипу, перебування дітей у дитячих колективах, несприятливі соціально-побутові умови.

Специфіка розвитку бронхіту у дітей нерозривно пов’язана з анатомо-фізіологічними особливостями дихальних шляхів у дитячому віці: рясним кровопостачанням слизової оболонки, пухкістю підслизових структур. Дані особливості сприяють швидкому поширенню ексудативно-проліферативної реакції з верхніх дихальних шляхів у глибину дихального тракту.

Вірусні та бактеріальні токсини пригнічують рухову активність війчастого епітелію. В результаті інфільтрації та набряку слизової, а також підвищеної секреції в’язкого слизу «мерехтіння» вій ще більше уповільнюється – тим самим вимикається основний механізм самоочищення бронхів. Це призводить до різкого зниження дренажної функції бронхів та утруднення відтоку мокротиння з нижніх відділів респіраторного тракту. На такому фоні створюються умови для подальшого розмноження та поширення інфекції, обтурації секретом бронхів дрібнішого калібру.

Таким чином, особливостями бронхіту у дітей є значна протяжність і глибина ураження бронхіальної стінки, вираженість запальної реакції.

За походженням розрізняють первинний та вторинний бронхіт у дітей. Первинний бронхіт спочатку починається в бронхах і торкається лише бронхіальне дерево. Вторинний бронхіт у дітей є продовженням чи ускладненням іншої патології респіраторного тракту.

Перебіг бронхіту у дітей може бути гострим, хронічним та рецидивуючим. З урахуванням протяжності запалення виділяють обмежений бронхіт (запалення бронхів у межах одного сегмента або частки легені), поширений бронхіт (запалення бронхів двох і більше часток) та дифузний бронхіт у дітей (двостороннє запалення бронхів).

Залежно від характеру запальної реакції бронхіт у дітей може мати катаральний, гнійний, фібринозний, геморагічний, виразковий, некротичний та змішаний характер. У дітей частіше зустрічається катаральний, катарально-гнійний та гнійний бронхіт. Особливе місце серед поразок дихальних шляхів займає бронхіоліт у дітей (у т. ч. облітеруючий) – двостороннє запалення термінальних відділів бронхіального дерева.

По етіології розрізняють вірусні, бактеріальні, вірусно-бактеріальні, грибкові, ірритаційні та алергічні бронхіти у дітей. За наявності обструктивного компоненти виділяють необструктивні та обструктивні бронхіти у дітей.

розвитку гострого бронхіту у дітей у більшості випадків передують ознаки вірусної інфекції: садіння в горлі, підкашлювання, захриплість голосу, нежить, явища кон’юнктивіту. Незабаром виникає кашель: нав’язливий і сухий на початку захворювання, до 5-7 дня він стає більш м’яким, вологим та продуктивним з відділенням слизової або слизово-гнійної мокротиння. При гострому бронхіті у дитини відзначається підвищення температури тіла до 38-38,5 ° С, (тривалістю від 2-3 до 8-10 днів залежно від етіології), пітливість, нездужання, біль у грудній клітці при кашлі, у дітей раннього віку – Задишка. Перебіг гострого бронхіту в дітей віком зазвичай сприятливий; Захворювання закінчується одужанням в середньому через 10-14 днів. У ряді випадків гострий бронхіт у дітей може ускладнитися бронхопневмонією. При рецидивному бронхіті у дітей загострення трапляються 3-4 рази на рік.

Гострий бронхіоліт розвивається переважно в дітей віком першого року життя. Перебіг бронхіоліту характеризується лихоманкою, важким загальним станом дитини, інтоксикацією, вираженими ознаками дихальної недостатності (тахіпное, експіраторною задишкою, ціанозом трикутника носогубного, акроціанозом). Ускладненнями бронхіоліту у дітей можуть з’явитися апное та асфіксія.

Обструктивний бронхіт у дітей зазвичай маніфестує на 2-3-му році життя. Провідною ознакою захворювання служить бронхіальна обструкція, яка виражається приступоподібним кашлем, галасливим диханням, що свисчить, подовженим видихом, дистанційними хрипами. Температура тіла може бути нормальною чи субфебрильною. Загальний стан дітей зазвичай залишається задовільним. Тахіпное, задишка, участь у диханні допоміжної мускулатури виражені менше, ніж при бронхіоліті. Тяжкий обструктивний бронхіт у дітей може призвести до дихальної недостатності та розвитку гострого легеневого серця.

Алергічний бронхіт у дітей зазвичай має рецидивний перебіг. У періоди загострень відзначається пітливість, слабкість, кашель із відділенням слизової мокротиння. Температура тіла залишається нормальною. Алергічний бронхіт у дітей часто поєднується з алергічним кон’юнктивітом, ринітом, атопічним дерматитом і може перейти в астматичний бронхіт або бронхіальну астму.

Хронічний бронхіт у дітей характеризується загостреннями запального процесу 2-3 рази на рік, що виникають послідовно протягом як мінімум двох років поспіль. Кашель є постійним ознакою хронічного бронхіту в дітей віком: у період ремісії він сухий, під час загострень – вологий. Мокрота відкашлюється насилу і в невеликих кількостях; має слизово-гнійний чи гнійний характер. Відзначається невисока та непостійна лихоманка. Хронічний гнійно-запальний процес у бронхах може супроводжуватися розвитком деформуючого бронхіту та бронхоектазів у дітей.

Первинна діагностика бронхіту в дітей віком проводиться педіатром, уточнююча – дитячим пульмонологом і дитячим алергологом-иммунологом. При встановленні форми бронхіту у дітей враховуються клінічні дані (характер кашлю та мокротиння, частота та тривалість загострень, особливості перебігу тощо), аускультативні дані, результати лабораторних та інструментальних досліджень.

Аускультативна картина при бронхіті у дітей характеризується розсіяними сухими (при обструкції бронхів – свистячими) та вологими різнокаліберними хрипами.

У загальному аналізі крові на висоті гостроти запального процесу виявляється нейтрофільний лейкоцитоз, лімфоцитоз, збільшення ШОЕ. Для алергічного бронхіту в дітей віком характерна еозинофілія. Дослідження газового складу крові показано при бронхіоліті для визначення ступеня гіпоксемії. Особливе значення у діагностиці бронхіту у дітей має аналіз мокротиння: мікроскопічне дослідження, бакпосів мокротиння, дослідження на КУБ, ПЛР-аналіз. При неможливості самостійного відкашлювання дитиною секрету бронхів проводиться бронхоскопія із забором мокротиння.

Рентгенографія легень при бронхіті у дітей виявляє посилення легеневого малюнка, особливо у прикореневих зонах. Під час проведення ФЗД дитині можуть фіксуватися помірні обструктивні порушення. У період загострення хронічного бронхіту у дітей при бронхоскопії виявляються явища поширеного катарального або катарально-гнійного ендобронхіту. Для виключення бронхоектатичної хвороби виконується бронхографія.

Диференціальна діагностика бронхіту у дітей також повинна проводитися з пневмонією, сторонніми тілами бронхів, бронхіальною астмою, хронічною аспірацією їжі, тубінфікуванням, муковісцидозом тощо.

У гострому періоді дітям з бронхітом показаний постільний режим, спокій, питво, повноцінне вітамінізоване харчування.

Специфічна терапія призначається з урахуванням етіології бронхіту у дітей: вона може включати противірусні препарати (уміфеновір гідрохлорид, римантадин та ін), антибіотики (пеніциліни, цефалоспорини, макроліди), протигрибкові засоби. Обов’язковим компонентом лікування бронхіту у дітей є муколітики та відхаркувальні препарати, що посилюють розрідження мокротиння та стимулюють активність миготливого епітелію бронхів (амброксол, бромгексин, мукалтин, грудні збори). При сухому надсадному кашлі, що виснажує дитину, призначаються протикашльові препарати (окселадин, преноксдіазин); при бронхообструкції – аерозольні бронхолітики. Дітям з алергічним бронхітом показані антигістамінні засоби; при бронхіоліті проводяться інгаляції бронходилятаторів та кортикостероїдних препаратів.

З методів фізіотерапії для лікування бронхіту у дітей використовуються лікарські, масляні та лужні інгаляції, небулайзерна терапія, УФО, УВЧ та електрофорез на грудну клітину, мікрохвильова терапія та ін. Як відволікаюча терапія корисна постановка гірчичників і банок, баночний масаж. При труднощі відходження мокротиння призначається масаж грудної клітки, вібраційний масаж, постуральний дренаж, санаційні бронхоскопії, ЛФК.

Профілактика бронхіту у дітей включає попередження вірусних інфекцій, раннє застосування противірусних препаратів, виключення контакту з алергічними факторами, оберігання дитини від переохолодження, загартовування. Важливу роль відіграє своєчасна профілактична вакцинація дітей проти грипу та пневмококової інфекції.

Діти з рецидивуючими та хронічними бронхітами потребують спостереження педіатра та дитячого пульмонолога до стійкого припинення загострень протягом 2-х років, проведення протирецидивного лікування в осінньо-зимовий період. Вакцинопрофілактика протипоказана дітям з алергічним бронхітом; за інших форм проводиться через місяць після одужання.