Бутіратоманія

Бутіратоманія – зловживання гамма-гідроксибутиратом. Залежність поширена переважно серед молоді. Психоактивне речовина зазвичай вживають внутрішньо, рідше – внутрішньовенно. Після вживання виникає стан, що нагадує сп’яніння алкоголем або екстазі: ейфорія, піднесення настрою, розслаблення та підвищена потреба у спілкуванні. При збільшенні дози спостерігається розгальмованість, можлива гіперсексуальна поведінка. Існує висока небезпека передозування, особливо при сумісному прийомі з алкоголем чи іншими наркотиками. При передозуванні можливий смертельний результат.

Бутіратоманія – залежність від гамма-гідроксибутирату (оксибутирату натрію). Жаргонні назви препарату – бутират, буратіно, бутік, оксик, ксюша, оксана, бут, окс. Зловживання спостерігається переважно в юнацькому віці і досить поширене в так званій «клубній культурі». Дані про фізичну залежність від гамма-гидроксибутирата відсутні, проте встановлено, що з тривалому прийомі препарат викликає виражену психічну залежність. Припинення вживання супроводжується розвитком абстинентного синдрому.

При прийомі гамма-гідроксибутирату існує високий ризик передозування. Для розвитку небезпечних симптомів у багатьох випадках достатньо дози, яка в 1,5-2 рази перевищує дозу, що викликає стан ейфорії. Небезпека зростає при змішуванні препарату коїться з іншими психоактивними речовинами (насамперед алкоголем). Описано випадки смертельних випадків при прийомі звичайної дози у поєднанні з кількома чарками спиртного. Лікування залежності від гамма-гідроксибутирату здійснюють фахівці у сфері наркології.

Гамма-гідроксибутират – лікарський препарат, що застосовується як засіб для неінгаляційного наркозу. Вперше був синтезований наприкінці ХІХ століття, проте у медицині став широко застосовуватися, лише починаючи з 30-х років минулого століття. Чинить протишокову, ноотропну, седативну та снодійну дію. Підвищує стійкість організму до гіпоксії. Сприяє розслабленню м’язів. Стимулює зростання м’язової тканини, тому в минулому мав велику популярність у культуристів. У європейських країнах застосовується для лікування наркотичної залежності. У Росії час знято з виробництва. Використання та розповсюдження обмежене.

Є білим порошком з жовтуватим відтінком і нерізким специфічним запахом. Добре розчиняється у воді та спирті. Реалізується дилерами як порошку, і у вигляді розчину. У клубах і тусовках зазвичай вживається всередину рідкому вигляді. Дозу відміряють, наливаючи гамма-гідроксибутират у пробку від пластикової пляшки, тому на сленгу доза носить назву «пробка». Небезпека передозування може бути пов’язана з ейфоричними ефектами і безпекою психоактивного засобу, що здається, неправильним самостійним розведенням порошку, реалізацією концентрованого розчину і з одночасним вживанням гамма-гідроксибутирату і алкоголю. Іноді препарат підмішують друзям або дівчатам без їхнього відома. У першому випадку метою є «забава», «розвага», у другому – відмінювання до статевого акту.

Механізм дії гамма-гідроксибутирату нині недостатньо вивчений. Передбачається, що наркотичні ефекти пов’язані з впливом препарату на ГАМК і систему дофаміну, а також опосередкованою дією на опіоїдні рецептори. При вживанні виникає ейфорія, що супроводжується підйомом настрою, зниженням тривожності та напруження, бажанням спілкуватися, танцювати та фліртувати. Людина почувається розслабленою і розкутою. Все перераховане спонукає підлітків до прийому оксибутирату натрію на різноманітних розважальних заходах. Гамма-гідроксибутират допомагає усунути нерідку в цьому віці стислість, підвищує впевненість у собі, полегшує контакти з протилежною статтю. Підлітки нерідко приймають гамма-гідроксибутират для усунення похмілля після вживання спиртного.

Важливу роль розвитку залежності від гамма-гидроксибутирата грає стиль життя і клубна культура. Вперше підліток зазвичай вживає психоактивну речовину, бажаючи не відставати від друзів. В подальшому прийом гамма-гідроксибутирату поступово входить у звичку і при поході до клубу стає таким же звичним елементом розваги, як вживання алкоголю, танці та гучна музика. Через деякий час розвивається психічна залежність. При припиненні прийому гамма-гідроксибутирату виникає виражена тривога, що супроводжується соматовегетативними симптомами, що спонукає пацієнта до пошуку та прийому нової дози.

Після вживання невеликої дози гамма-гідроксибутирату виникає легка ейфорія. Пацієнт відчуває підйом настрою та бажання рухатися. Він прагне активного спілкування, легко знайомиться. При збільшенні дози спостерігається виражена розгальмованість, можливо дивна, шокуюча поведінка, наприклад, хворий може роздягнутися і бігати голим вулицею. Розгальмованістю пояснюється і сексуальний ефект гамма-гідроксибутирату. Моральні обмеження, правила поведінки та наслідки якихось вчинків здаються неважливими, малозначущими. У результаті люди охоче вступають у статеві зв’язки навіть із незнайомцями.

Гамма-гідроксибутират є депресантом, тобто речовиною, що уповільнює різні процеси в центральній нервовій системі. Через ефект гальмування у хворого на бутиратоманію погіршується координація рухів, знижується швидкість реакції на подразники. Цим пояснюється висока ймовірність нещасних випадків прийому гамма-гидроксибутирата. Критичне сприйняття дійсності порушується, людина перестає тверезо оцінювати власні можливості. Через певні вікові особливості підлітки прагнуть випробувати себе, а загальна атмосфера клубу та налаштованість на розваги часом робить такі випробування ще більш ризикованими. Можливі падіння з висоти, автодорожні катастрофи тощо.

При подальшому підвищенні дози настає міцний сон. Слід враховувати, що у ряді випадків гамма-гідроксибутират викликає блювання, тому при передозуванні психоактивного засобу пацієнт може захлинутися блювотними масами уві сні. Імовірність такого результату збільшується при одночасному вживанні бутирату та алкоголю. Крім того, при комбінованому прийомі спиртного та гамма-гідроксибутирату можлива зупинка дихання. Спільне вживання оксибутирату натрію та стимуляторів часто викликає судоми та втрату свідомості.

Для легкої ейфорії зазвичай достатньо 0,5-1,5 г гамма-гідроксибутирату, для досягнення стану розгальмованості – 1,5-2,5 г, для глибокого сну – 3 г і більше. За постійного вживання толерантність збільшується. Час настання перших ефектів і тривалість дії залежить від безлічі факторів, у тому числі від регулярності прийому, маси тіла, дози, психологічного та фізичного стану, фізіологічної схильності, часу останнього прийому їжі, поєднання з іншими психоактивними речовинами тощо. Зазвичай ейфорія виникає через 10-20 хвилин після вживання і триває 1-2 години, рідше – 3-4 години.

Після закінчення дії спостерігається легка загальмованість, розсіяність та розосередженість. Похмільний синдром практично не виражений, що збільшує схильність людей, які страждають від бутиратоманії, вважати гамма-гідроксибутират безпечним препаратом. При вживанні натрію оксибутирату 3-6 на тиждень протягом декількох місяців розвивається психічна залежність. При відміні виникають порушення сну, тривожність, запаморочення, біль у серці та головний біль. Можливі маячні розлади мислення. Тривалість абстинентного синдрому коливається від 3 до 2 тижнів.

Лікування передозування здійснює нарколог за умов наркологічного стаціонару. Хворого прив’язують до ліжка, оскільки при даному стані можуть спостерігатися раптові мимовільні пробудження, що супроводжуються нападом агресії. Терапія включає дезинтоксикаційні заходи (промивання шлунка, використання адсорбентів) та підтримання життєво важливих функцій організму. За пацієнтом постійно спостерігають, щоб не допустити блювання уві сні. При судомах застосовують антиконвульсанти, для зменшення ступору використовують етосуксимід.

Для пом’якшення явищ абстинентного синдрому призначають діазепам. Планове лікування бутиратоманія передбачає повне скасування психоактивної речовини в поєднанні психотерапевтичними заходами. Хворих спрямовують на індивідуальну та групову терапію. Застосовують роз’яснювальну терапію та різні психокорекційні методики. Прогноз досить сприятливий, особливо у початкових стадіях залежності. При продовженні вживання існує високий ризик смерті або тяжких порушень здоров’я внаслідок передозування або нещасного випадку.