Знижка - 10% на весь медичний одяг по промокоду HALAT5
Анатомо-фізіологічні особливості cерцево-судинної системи у дітей
- Анатомічне серце новонародженого розташоване більш краніально за рахунок високого стояння діафрагми.
- Значно більший об’єм серця відносно об’єму грудної клітки.
- Форма серця – куляста.
- Правий та лівий шлуночок на момент народження мають приблизно однакові об’єм і товщинустінки.
- Після народження інтенсивно ростуть ліві відділи серця за рахунок збільшення судинного опору та артеріального тиску.
- Темп росту магістральних судин нижчий за темп росту серця.
- У новонароджених співвідношення діаметрів легеневої артерії та аорти інше (аорта — 16 мм, легенева артерія — 21 мм); у віці 10—12 років їх діаметр стає однаковим, а в дорослих аорта завжди більша за легеневу артерію.
- Кровоносні судини новонароджених мають тонку стінку, у них недостатньо розвинені м’язові та еластичні волокна.
- У новонароджених просвіт відповідних артерій та вен однаковий.
- Капіляри в дітей добре розвинені, відносно широкі й короткі.
- Пульс у дітей усіх вікових категорій більш частий, ніж у дорослих, за рахунок більш інтенсивнішого обміну речовин та пізнього розвитку вагусної іннервації серця.
Новонароджені | 120—140 | |
1 рік | 120 | |
3 років | 105 | |
5 років | 100 | |
10 років | 85 | |
12 років | 90 |
• Артеріальний тиск у дітей нижчий, ніж у дорослих. Для орієнтовного розрахунку артеріального тиску (мм рт. ст.) у дітей до 1 року можна використовувати формулу:
систолічний артеріальний тиск = 76 + 2п, після 1 року – систолічний артеріальний тиск = 90 + 2п, деn— вік дітей у роках. Величина мінімального АТ становить ½ – 2/3 максимального.
Методика дослідження серцево-судинної системи в дітей
Досліджуючи серцево-судинну систему дитини, потрібно брати до уваги:
- Скарги: на біль у ділянці серця, серцебиття, перебої, задишку, ціаноз, набряки, головний біль, запаморочення, загальну слабкість, стомленість.
2. Дані огляду: серцевий горб, пульсацію в ділянці серця, зміни серцевого поштовху, колір шкіри (блідість, ціаноз), фізичний розвиток.
3.Дані пальпації: серцевий поштовх, «котяче муркотіння».
4.Дані перкусії: збільшення розмірів серця.
5.Дані аускультації: зміна гучності тонів, ритму та частоти серцевих скорочень, наявність функціонального чи органічного систолічного шуму, діастолічного шуму, акцентів та розщеплення тонів на основі серця, додаткові аускультативні феномени.
6.Зміни артеріального тиску, частоти та характеру пульсу.
7. Оцінку результатів інструментальних досліджень серцсво-судинної системи (ЕКГ, ФКГ, рентгенограми серця, ультразвукового дослідження).
Межі відносної серцевої тупості при перкусії в дітей різного віку
Ліва | На 2 см назовні від лівої l.medioclavicularis | На 1 см назовні від лівої l.medioclavicularis | На 0,5 см назовні від лівої l.medioclavicularis | На лінії або на 0,5 см усередину відl.medioclavicularis |
Диференційна діагностика функціонального й органічного систолічного шуму у дітей
Функціональний систолічний шум | Органічний систолічний шум |
Як правило, тихий, непостійний, недовгий (триває частину систоли) | Як правило, гучнгий, постійний, довгий (триває всю систолу) |
Не пов’язаний з І тоном | Пов’язаний з І тоном |
Не проводиться за межі серця | Проводиться за межі серця |
Зменшується (зникає) у вертикальному положенні, після фізичного навантаження, під час вдиху | Постійний у горизонтальному і вертикальному положеннях, у стані спокою та після фізичного навантаження, під час вдиху та видиху |
На ФКГ — як правило, низькоамплітудний, короткий, непостійний, неправильної, невизначеної форми, не пов’язаний з І тоном, фіксується на низьких частотах | На ФКГ — як правило, високоамплітудний, триває більшу частину систоли, правильної, певної форми, пов’язаний з І тоном, фіксується на високих частотах |
Диференційна діагностика фізіологічного і патологічного розщеплення IIтону над легеневою артерією в дітей
Фізіологічне розщеплення IIтону над легеневою артерією | Патологічне розщеплення IIтону над легеневою артерією |
Непостійне, вислуховується не на кожному ударі, зникає під час вдиху, у вертикальному положенні, після фізичного навантаження | Постійне, фіксоване, вислуховується під час вдиху та видиху, у горизонтальному та вертикальному положеннях, у стані спокою та після фізичного навантаження |
Особливості ЕКГ у дітей
- Чим молодша дитина, тим вища частота серцевих скорочень.
- Зміщення електричної осі серця вправо (правограма) у новонароджених, рідше — у немовлят.
- Глибокий зубець Qу III стандартному відведенні у дітей дошкільного віку.
- Зубець Qвідсутній у правих грудних відведеннях у дітей дошкільного віку.
- Зубець Т у правих грудних відведеннях позитивний у новонароджених до 4—6-го дня життя, потім він стає негативним, також у немовлят, у V1—У4; у дітей раннього віку — у V1—У3; у дітей дошкільного віку — у V1—V2; у школярів — у V1 рідко у V2.
- Характерною є висока частота дихальної аритмії у школярів, рідше в дошкільному віці.
Недостатність кровообігу в дітей
У разі захворювань органів серцево-судинної системи загальний стан дітей визначається за ступенем недостатності кровообігу. Під недостатністю кровообігу розуміють такий патологічний стан дитячого організму, за якого серцево-судинний апарат не може достатньою мірою забезпечити кров’ю органи й тканини. Причиною недостатності кровообігу може бути судинна (колапс, зомління, шок) і серцева (ліво- або правошлуночкова) недостатність. Тяжкість стану в разі серцево-судинної недостатності визначаються за частотою пульсу, співвідношенням частоти пульсу і дихання, наявністю і виразністю задишки, ціанозу, набряків, збільшенням розміру печінки та ін. Видрізняють такі ступені недостатності кровообігу в дітей:
І ступінь — ознак недостатності кровообігу в стані спокою немає, але вони з’являються після фізичного навантаження (тривалий крик та ін.) у вигляді тахікардії та задишки;
IIА ступінь — ознаки недостатності кровообігу спостерігаються в стані спокою і характеризуються незначною задишкою (тахіпное на 30—50 % більше від норми), тахікардією (частота пульсу на 10—15 % перевищує норму) та збільшенням розміру печінки, яка на 2—3 см виступає з-під краю ребрової дуги;
ІІБ ступінь — проявляються задишка (частота дихання на 50—70 % перевищує норму) і тахікардія (частота пульсу на 15—25 % більша від норми), печінка на 3—4 см виступає з-під краю ребрової дуги;
IIIступінь — спостерігаються значна задишка (частота дихання на 70—100 % перевищує норму) і тахікардія (частота пульс у збільшена на 30—40 % від норми), гепатомегалія, значні набряки (на обличчі; гідроперикард, асцит, анасарка).