Чому сланці не варто робити повсякденним взуттям: у чому криється опасность

Болі у стопах і колінах

Устілки у правильному взутті зазвичай мають супінатори (ущільнення), які піднімають стопу — це дає змогу під час руху полегшувати навантаження. У шльопанцях же підошва плоска, і під час ходьби за постійних навантажень м’язи стопи, що утримують її склепіння, розтягуються, і він сплощується. У підсумку вилазять “кісточки” на великих пальцях, розвивається “п’яткова шпора”. Через те, що стопи перестають виконувати свою амортизувальну функцію, ударне навантаження йде вище — на коліна та тазостегновий суглоб, хребет.

Бактерії

Звісно, ​​сланці у басейні та лазні запобігають контактам із мікроорганізмами. Але у цих громадських місцях постійно проводять дезінфекцію. У місті ж все інакше: якщо гуляти в шльопанцях вулицею, то на ногах і взутті опинитися тисячі бактерій та грибків. А якщо на шкірі будуть мікропошкодження, ті ж мозолі, то мікроорганізми проникнуть у ранку і почнуть розмножуватися — а тут уже й до серйозних захворювань недалеко.

Мозолі

Ніхто не носити шльопанці на носки, а ноги потіють. Мокра шкіра при контакті з жорсткими матеріалами більш схильна до появи мозолів. Тим більше, що стопу в сланцях утримує тільки перемичка між великим та середнім пальцем. Саме тут найчастіше і з’являються мозолі.

Розтягнення та переломи

Стопа в шльопанцях не зафіксована, можна легко зачепитися, зачепившись за нерівність підошвою, підвернути ногу, що в результаті призведе до втрати рівноваги. А це загрожує травмами (вивихом, розтягненням) та навіть переломами. До того ж у сланцях ноги нічим не захищені, у громадському транспорті вам можуть їх травмувати каблуком.

Сланці, в’єтнамки чи шльопанці – це різновиди пляжної взуття. Вони захищають шкіру від взаємодії з розпеченим піском, допомагають уникнути порізів. Тому носити їх потрібно лише на пляжі.