Дефіцит омега-3

Дефіцит омега-3 – Це комплекс симптомів і порушень роботи організму, що виникають при абсолютній або відносної нестачі ПНЖК. Патологія спостерігається при недостатньому споживанні риби та морепродуктів, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, низькому рівні транспортних ліпопротеїнів у крові. Дефіцитний стан проявляється психоемоційними розладами, астенічним синдромом, погіршенням стану шкіри та її придатків. Для діагностики використовують спеціальний тест на індекс омега-3 та профіль ПНЖК, аналізи на жиророзчинні вітаміни, біохімічне дослідження крові. Лікування включає підбір збалансованого раціону харчування, прийом препаратів із ненасиченими жирними кислотами.

Нестача нутрієнтів зустрічається щонайменше у 70% населення, причому у багатьох спостерігається одночасний дефіцит кількох важливих для організму речовин. До таких незамінних сполук відносять омега-3 кислоти, основними з яких є ейкозапентаєнова (ЕПК) та докозагексаєнова (ДГК). Речовини не виробляються в організмі. Вони повинні регулярно надходити ззовні. Омега-3 життєво необхідні роботи серцево-судинної, нервової, репродуктивної та інших систем органів, тому їх дефіцит представляє мультидисциплінарну проблему.

За етіологічними факторами всі випадки дефіциту омега-3 поділяються на екзогенні (первинні) та ендогенні (вторинні). Екзогенні форми виникають при незбалансованому харчуванні та низькому надходженні ненасичених кислот в організм. Такий варіант патології буває у людей, які вживають мало рибних страв та морепродуктів, що характерно для більшості жителів середньої смуги Росії. До ендогенних факторів, що схиляють відносяться такі:

• Мальабсорбція та мальдігестія. Порушення травлення – головна причина нестачі омега-3 кислот у людей, які дотримуються вітамінізованої та збалансованої дієти. Проблема виникає при хронічних захворюваннях: холецистит, панкреатит, гастрит та ентерит. Всі ці патології характеризуються недостатнім перетравленням жирів та їх надмірним виділенням із калом (стеаторея).
• Гіпопротеїнемія. Для транспорту омега-3 у крові необхідні спеціальні білки, які синтезуються у печінці і потім створюють комплекси з ліпідними молекулами. При жировій дистрофії, гепатиті, фіброзі та інших патологіях синтетична функція органу порушується, тому жирні кислоти не доставляються до тканин навіть за умови їхнього достатнього надходження до організму.
• Підвищена потреба. Дітям у періоди активного росту, вагітним і жінкам, що годують, працівникам фізичної праці необхідно більше поживних речовин, у тому числі омега-3 і вітамінів. Якщо такі категорії людей споживають стандартні обсяги жирних кислот, вони виникають відносний дефіцит нутрієнтів.

Омега-3 відносяться до поліненасичених жирних кислот (ПНЖК), які не здатні синтезуватись в організмі. Після надходження ззовні вони піддаються ряду біохімічних перетворень та стають субстратом для утворення біологічно активних речовин. З них виробляється простациклін 3, що має судинорозширювальну дію, тромбоксан 3, що надає потужний антиагрегантний ефект, лейкотрієн 5, що пригнічує запальні процеси.

Поліненасичені кислоти омега-3 входять до складу фосфоліпідів клітинних мембран різних органів та тканин, у тому числі структур нервової системи. Речовини беруть активну участь у ліпідному обміні, пригнічують утворення холестерину, підвищують вироблення жовчі та розщеплення жирів у кишечнику. Омега-кислоти позитивно впливають обмін вуглеводів, посилюючи чутливість тканин до інсуліну. ПНЖК також мають антиоксидантну та нейропротекторну дію.

Омега 3 мають особливе значення для здоров’я вагітних жінок та внутрішньоутробного розвитку плода. При нормальному рівні нутрієнтів ризик вад нервової системи, очей та інших органів значно знижується. Речовини підтримують пластичність клітин мозку, підвищують їх стійкість до нестачі кисню. Омега-3 починають накопичуватись у головному мозку дитини з 30-го тижня гестації, що важливо для постнатального нейропсихологічного розвитку.

Добре вивчено вплив жирних кислот на організм спортсменів та людей, які зайняті важкою фізичною працею. У спортивній фармакології відзначають, що нормальний рівень омега-3 зменшує м’язове пошкодження та запальну відповідь після інтенсивних тренувань, посилює анаболічну дію інших біоактивних речовин. ПНЖК стимулюють білковий та вуглеводний обмін, тим самим прискорюючи зростання мускулатури та підвищуючи витривалість.

Такий стан характеризується неспецифічними та слабко вираженими клінічними ознаками, тому він може залишатися непоміченим протягом багатьох років. Найчастіше люди не звертають уваги на легке нездужання або пов’язують його зі втомою, хронічними захворюваннями та іншими факторами. Це пояснює низький рівень діагностики дефіцитних станів, незважаючи на їхню поширеність у популяції.

Однією з найчастіших ознак називають зниження когнітивних здібностей: уповільнене мислення, проблеми із запам’ятовуванням та концентрацією уваги. Забудькуватість і розсіяність зустрічається у пацієнтів будь-якого віку, досягаючи максимальної інтенсивності серед людей похилого віку, у яких дефіцит омега-3 накладається на природні зміни в нервовій системі. Також багато хто скаржиться на постійну втому та розбитість навіть після тривалого нічного відпочинку.

Оскільки омега-3 впливають на вищі центри головного мозку та психічні процеси, характерною ознакою їхньої нестачі називають психоемоційну нестійкість. Пацієнти з дефіцитними станами частіше страждають від тривожності, так зниженого настрою, швидкої зміни емоцій. При поєднанні проблеми з іншими факторами, що провокують, можливий розвиток депресивного розладу.

На тлі дефіциту жирних кислот виникають проблеми зі шкірою: сухість, тьмяний та нерівний колір обличчя, часті алергічні реакції та запалення. Недолік омега-3 впливає на придатки шкіри, тому нігтьові пластини занадто повільно ростуть і швидко ламаються, волосся втрачає здоровий блиск і активно випадає. Оскільки ПНЖК є важливими для імунітету, при нестачі цих компонентів спостерігаються часті застудні захворювання та інші типи інфекцій.

Найкраще вивчено вплив дефіциту омега-3 на ступінь серцево-судинного ризику. Зниження омега-індексу на 2% корелює зі збільшенням ймовірності кардіоваскулярних патологій одразу на 15%. У групі пацієнтів з тривалими дефіцитними станами різко підвищується ризик інфаркту міокарда, інсульту, тромбоемболічних ускладнень. Також спостерігається швидке прогрес атеросклерозу, декомпенсація гіпертонічної хвороби.

Нестача нутрієнтів особливо небезпечна для вагітних жінок, оскільки вона корелює з вищою частотою вроджених вад головного мозку, порушеннями розвитку сітківки ока та появою інших аномалій у новонародженого. Якщо дефіцит омега-3 зберігається у дитини після народження, це може призвести до порушень психомоторного розвитку, запізнілого формування мовленнєвих навичок, труднощів з концентрацією уваги. Серед таких дітей найчастіше зустрічається СДВГ.

Пацієнти, яких турбують неспецифічні симптоми, переважно звертаються за консультацією до лікаря-терапевта. Для встановлення діагнозу буде потрібно детальний збір скарг та анамнезу захворювання, вивчення медичної історії, з’ясування супутніх патологій та проблем зі здоров’ям, які могли викликати аналогічні симптоми. Якщо є підозра на дефіцитний стан, призначаються такі дослідження:

• Аналіз омега-3. Визначення індексу омега-кислот – основний спосіб підтвердити наявність дефіциту. Під час дослідження розраховують відсоткове співвідношення ЕПК+ДГК до кількості жирних кислот у крові. У нормі показник перевищує 8%. При значенні від 4% до 8% діагностується помірний дефіцит нутрієнтів, менше 4% – ознака серйозної нестачі ПНЖК та високого ризику кардіоваскулярних кризів.
• Профіль жирних кислот. Аналіз призначають у межах комплексної діагностики з метою оцінки надходження до організму різних типів омега-кислот. Дослідження дозволяє визначити найважливіші сполуки групи омега-3, омега-6 і омега-9, щоб точніше припустити ризик кардіоваскулярних захворювань, знайти правильний підхід до корекції дієти.
• Додаткові аналізи. Оскільки дефіцит омега-3 нерідко супроводжується гіповітамінозом жиророзчинних нутрієнтів (вітаміни А, Д, Е), рекомендовано комплексне дослідження рівня вітамінів у крові. Обов’язково проводиться розширений біохімічний аналіз крові з визначенням ліпідограми та протеїнограми, за показаннями призначають коагулограму.

Норми споживання омега-3 відрізняються у різних країнах і становлять від 0,5 г до 3 г на добу для дорослої людини. Сумарна кількість всіх типів поліненасичених кислот у щоденному раціоні має бути не менше ніж 10% від загальної калорійності. Поки що немає чітких міжнародних рекомендацій, які регламентують прийом препаратів з ЕПК та ДГК, тому більшість лікарів починають терапію з корекції дієти та додавання до раціону жирних сортів морської риби.

Якщо дієтотерапія не дає ефекту, рекомендовано прийом омега-3 кислот у вигляді біоактивних добавок. Їх повинен призначати лікар після огляду та консультації. При виборі препарату враховують кількість та співвідношення ЕПК та ДГК, їх концентрацію щодо загального обсягу капсули, наявність додаткових нутрієнтів, таких як вітамін Е, вітамін Д та інші жиророзчинні корисні речовини. Стандартний курс лікування становить 1-2 місяці, за потреби його продовжують.

Дефіцит омега-3 жирних кислот не є життєзагрозним станом, на відміну від деяких авітамінозів, проте тривала нестача нутрієнтів має віддалені несприятливі наслідки. Недолік ПНЖК особливо небезпечний для людей з обтяженою спадковістю серцево-судинних хвороб або з наявною кардіоваскулярною патологією. Щоб запобігти дефіцитному стану, необхідно регулярно вживати морську рибу, водорості та морепродукти.