ДЕКАПІТАЦІЯ

Декапітація (decapitatio) – операція відділення головки плода від тулуба в ділянці шийних хребців. Вкрай
важка та травматична операція. Нині навіть за мертвого плоду замінюється КС.
ПОКАЗАННЯ
Показанням до операції є запущене поперечне положення плода.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
· Неповне відкриття маточного зіва;
· Недоступність шиї плода для досліджувальної руки;
· Справжня кон’югата менше 6-6,5 см;
· Наявність у піхву різко звужують його рубців;
· Передлежання плаценти; · Маточна кроотечі;
· рубець на матці;
· Пороки розвитку та пухлини матки (дворога матка).
УМОВИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ОПЕРАЦІЇ
Існує кілька умов декапітації:
· Повне або майже повне відкриття маточного зіва;
· Відсутність плодового міхура;
· Доступність шиї плода для досліджувальної руки;
· Стан родових шляхів, що допускає народження через них зменшеного в обсязі плода (справжня кон’югата не
менше 6-6,5 см, відсутність у піхву рубців, що різко звужують його).
ПІДГОТОВКА ДО ОПЕРАЦІЇ
Підготовка породіллі та її положення на операційному столі, як і за інших піхвових операцій.
Декапітацію виробляють декапітаційним гачком Брауна. Він складається з масивного металевого стрижня,
зігнутого одному кінці під гострим кутом як гачка, що закінчується гудзиковим потовщенням. Другий кінець
служить рукояткою і має вигляд масивної перекладини.
МЕТОДИ ЗНЕБОЛЮВАННЯ
Для проведення операції потрібний глибокий наркоз.
ТЕХНІКА ОПЕРАЦІЇ
Перший момент – введення та розміщення декапітаційного гачка складається із захоплення помічником
ручки плода, що випала, і відтягування її вниз і в бік, протилежну тій, де розташована головка, поки
плечовий пояс і шия плода не опустяться нижче за декапітаційний гачок. Якщо запущене поперечне положення не
супроводжується випаданням ручки, безпосередньо приступають до наступного моменту – введення в родові шляхи
всієї руки та захоплення шиї плода великим пальцем (спереду), вказівним та середнім пальцями (ззаду). Потім
у родові шляхи вводять декапітаційний гачок по долонній поверхні внутрішньої руки і надягають його на шию
плода (гачок проводять по великому пальцю спереду шиї та надягають на неї зверху). Для охоплення шиї плоду краще
користуватися лівою рукою, правою ж працювати ручкою декапітаційного гачка.
Другий момент – власне декапітація. Помічник робить тиск на головку, прагнучи наблизити її до
серединної лінії живота та зафіксувати. Таким чином, головка з одного боку фіксована внутрішньою рукою,
плоду, що лежить на шиї, а з іншого — через черевну стінку рукою помічника. Після цього лікар, який виготовляє
операцію, що сильно тягне інструмент на себе і донизу. Гачок при цьому щільно лягає на хребет і добре тут
фіксується. Зовнішня рука повертає за рукоятку гачок його поздовжньої осі на 90° то одну, то іншу
бік, доки не відбудеться перелом хребта. Весь цей час і надалі внутрішня рука невідступно
стежить, щоб кінець гачка не поранив материнських тканин. Про завершення перелому хребта дізнаються за
характерного хрускоту. Головка з’єднана тепер із тулубом лише м’якими тканинами. Потягом за гачок або за
ручку, що випала, м’які тканини шиї зводять якомога нижче і розтинають під контролем пальця або очі довгими
міцними ножицями із закругленими кінцями, поки головка повністю не відокремиться від тулуба. Декапітацію на
цьому закінчують і виводять гачок із родових шляхів тим самим способом.
Третій момент – вилучення розчленованого плоду. Обезголовлений тулуб легко витягують потягуванням за
ручку. Головка, що залишилася в матці, може бути витягнута наступним чином. Помічник тисне на дно матки, поки
головка не встановиться над входом. У піхву вводять дзеркало і міцними двозубцями захоплюють та витягують
голівку. Ще краще увійти в порожнину матки рукою і ввести в рот плода зігнутий вказівний палець і таким чином
вивести головку назовні.