ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ НАГЛЯД В ОБЛАСТІ ОХОРОНИ ПОВІТРЯ

При виборі майданчика для будівництва (або розширення) промислових чи інших об’єктів необхідно враховувати: аерокліматичну характеристику; рельєф місцевості, умови природного провітрювання, туманоутворення; регіональні закономірності поширення промислових викидів у повітря; перелік та кількість шкідливих речовин, що викидаються, із зазначенням їх ГДК (ВЗУВ) та класів небезпеки; фонові концентрації домішок від об’єктів, що діють; графічні матеріали (ситуаційний план або схема в радіусі до 50 висот найвищого джерела викиду, генеральний план майданчика об’єкта, масштабна схема ситуаційного плану з нанесенням координатної сітки), обґрунтування розмірів та організації СЗЗ. Заборонено розташування підприємств, що відносяться за санітарною класифікацією до І та І класів, на майданчиках з незадовільними аерокліматичними умовами (третя та четверта зони1, районовані за метеорологічним потенціалом забруднення), які характеризуються умовами застою атмосфери (штилі, температурні інверсії) на добу поспіль.
Як виняток, питання щодо можливості вибору майданчиків для розміщення нових або розширення існуючих об’єктів, розташованих на території з незадовільними аерокліматичними умовами, вирішує у кожному конкретному випадку Головний державний санітарний лікар України з урахуванням висновків Державної гідрометеорологічної служби та Міністерства екології та переробних ресурсів України. За результатами аналізу зазначених вище даних та документації з оглядом земельної ділянки в натурі органи державного санітарного нагляду видають висновок у встановлені строки та за формою, затвердженою Департаментом санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ України. Позитивний висновок є підставою для підписання представником відповідного органу державного санітарного нагляду акта державної комісії на вибір ділянки під будівництво.
Екологогігієнічна експертиза проектів будівництва та реконструкції промислових підприємств. Узгодженню з органами державного санітарного нагляду підлягають усі проекти будівництва, реконструкції, розширення, технічного переозброєння чи перепрофілювання промислових та інших об’єктів. У проектній документації з метою
Відповідно до ДБН 360-92 “Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень” (п. 10,9) територія України має 4 зони залежно від метеорологічних умов: 1-а — низького потенціалу забруднення (повторюваність приземних інверсій — до 35 %, швидкість вітру від 0 до 1 мс, частота туманів – до 10%; 2-а — помірного потенціалу забруднення (повторюваність приземних інверсій — до 40%, швидкість вітру — 10—20 м/с, частки туманів — до 10% чи 10—20% за швидкості вітру до 10 мс); 3-я – підвищеного потенціалу забруднення (повторюваність слабких вітрів і туманів – до 10-20%, приземних інверсій – до 40%), 4-я – високого потенціалу забруднення (повторність слабких вітрів і туманів – понад 20%, приземних інверсій 60% на рік).
533
РОЗДІЛ IV. САНІТАРНА ОХОРОНА АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ
попередження забруднення атмосферного повітря мають бути передбачені: 1) безвідходні та маловідходні технологічні процеси; 2) комплексна переробка природних ресурсів; 3) раціональне взаєморозташування основних виробничих та допоміжних будівель та споруд на промисловому майданчику; 4) виробниче та санітарно-технічне обладнання, що забезпечує максимальне уловлювання, утилізацію або знешкодження викидів; 5) централізація викидів шкідливих речовин шляхом максимального зменшення кількості труб, вентиляційних шахт, дефлекторів та ін. , “Санітарно-технічна частина”, “Охорона навколишнього середовища” повинна містити: характеристику фізико-географічних та кліматичних умов району та майданчики для будівництва; обґрунтування планувальних рішень щодо раціонального взаєморозташування будівель та споруд основного та допоміжного виробничого призначення; обґрунтування вибору обладнання та апаратури для очищення або знешкодження викидів в атмосферу та порівняння їх із передовими технічними рішеннями вітчизняної та зарубіжної практики; заходи щодо попередження аварійних та залпових викидів; заходи, створені задля зменшення викидів у періоди несприятливих метеорологічних умов; якісні та кількісні характеристики викидів конкретних джерел із зазначенням їх агрегатного стану; характеристика існуючого рівня забруднення атмосферного повітря у зоні впливу запроектованого об’єкта; матеріали розрахунків очікуваного забруднення атмосферного повітря у районі розміщення підприємств; пропозиції щодо встановлення нормативів ГДК та технічні рішення щодо їх дотримання; проектні рішення у вигляді окремого розділу щодо організації, благоустрою та озеленення СЗЗ та графічні матеріали (ситуаційний план району, генеральний план майданчика об’єкта, масштабна схема ситуаційного плану). За наслідками розгляду зазначених матеріалів органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду видають висновок.
Державний санітарний нагляд у процесі будівництва та введення в експлуатацію промислових підприємств. Під час будівництва промислових об’єктів здійснюється санітарний нагляд над виконанням проектних рішень. Внесення змін та доповнень до проектної документації щодо заходів з охорони атмосферного повітря під час будівництва не допускається без належного обґрунтування та попереднього погодження з органом державного санітарного нагляду, який видавав висновок щодо проекту. Забороняється будівництво об’єктів із порушеннями діючих санітарних правил та відхиленнями від затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації з охорони атмосферного повітря.