Дівчина на дві тижні відмовилася від сладостей і дізналася, що таке по-справжньому тяжке випробування. Дівчина завела щоденник, де описала свої відчуття та пояснила, чому не буде повторювати цей досвід, який не призначений для людей зі слабкими нервами, інформує sutura.org.ua

Стефані зі штату Массачусетс — любителька сладкого капучіно зі Starbucks, перекусити шоколадкою, та й взагалі — їжа без додавання цукру для неї зовсім не їжа.

“Я відчувала тупий головний біль. Я прокидалася голодною серед ночі. Я упевнювала собі в тому, що я їм цукор.

У третьому і четвертому дні Стефані думала лише про капучино на вівсяному молоці з сиропами.

“Я дуже хочу взяти до рук еспресо з коричневим сахаром, вівсяним молоком та сиропом. Просто не можу вже це терпіти”.

П’ятого дня дівчина відкрила для себе тости з арахісовою пастою та бананами.

“Вони такі солодкі, що геть убивають мою тягу до цукру. Щоправда, не завжди”.

Шостого дня дратівливість Стефані через нестачу сладкого досягла свого піку.

“У шостий день я стала максимально дратівливою і дуже плаксивою. Я дуже співчуваю своєму нареченому”.

Упродовж наступних п’яти днів Стефані намагалася заповнити нестачу цукру за допомогою фруктів.

“Скільки одна людина може з’їсти фруктів упродовж дня? Ліміт, схоже, не обмежений”.

У 11-й день експерименту дівчина зрозуміла, що, здається, здається.

“Моя тяга до кофе переросла у якийсь бунтарський стан розуму. Я не зможу нормально функціонувати, доки не замовлю собі воппер і картопля”.

Так, ласунка зірвалася на сендвіч, але продовжила свою дієту. Вона змогла протриматися дві тижні без сладкого, незважаючи на те, що дозволила собі шкідливий перекус наприкінці випробування.

“Отже, у мене вийшло! Я прожила 14 днів, не відхиляючись від порад Пем. Ну крім одного разу. Я закінчила це випробування без головного болю і почала відчуватися набагато краще. не компенсує ці витрати.

Стефані робить висновок, що зменшувати кількість сладкого — це корисно, але крайнощів краще зникати.