КОРИСНИЙ ЖИР

Як уявіть шматочок сальця на чорному хлібці, та з морозцю, так і течуть слинки. Але ви собі за це засуджуєте і женіть думки геть, понуро сьорбаючи знежирений кефір. Але сучасна наука все частіше перевертає наші уявлення про «шкідливі» та «корисні» продукти. Ось, наприклад, фахівці з Мюнхенського університету дослідили склад свинячого сала за допомогою сучасних мікробіологічних технологій. І з’ясувалося, що воно містить арахідонову кислоту, яка входить до складу життєво необхідного витамину F, передає sutura.org.ua

Арахідонова кислота входить до складу клітинних мембран, є частиною ферментів сердечної м’язи. І навіть бере участь у ліпідному (жировому) обміні. Кислоти, що містяться в салі, мають жовчогінну дію і допомагають, як це не дивно, утворенню в печінці “хорошого” холестерину та розщепленню “поганого” холестерину. Також у салі була виявлена ​​мононенасичена олеїнова кислота, яка захищає клітинні стінки печінки та почок від продуктів окислення і також перешкоджає розвитку атеросклерозу. Німецькі вчені віднесли сало корисним тваринним жирам і навіть радять включати кусочок сала щодня… дієти для сердечних хворих.

Є ще одна особливість цього простого продукту – він не накопичує в собі радіонукліди (на відміну від м’язових волокон та кісток). І навіть, як довели канадські токсикологи з вищої медичної школи Торонто, сприяє виведенню отруйних речовин з організму людини.

Але тим не менш медики не радять купувати сало в неперевірених місцях: є ризик заразитися трихінельозом (інфекцією, що вражає почки і нервну систему) так само, як і вид неякісного свинячого м’яса, тим більше, що солоне сало не проходить теплову обробку, — застерігає інфекціоніст-вірусолог Сергій Гарусов.

Вчені знайшли в ньому супер-вітамін і розвінчали ще один міф про їжу, яку прийнято вважати шкідливою

30 ГРАМІВ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я

— У випадку з салом кількість не переходитиме в якість. У ньому все ж таки багато калорій і солі. Тож 200-грамовий шматок, зрозуміло, принесе нічого, крім лишніх кілограмів на талії та ранкових ніркових набряків на обличчі, — радити не втрачати голову дієтолог-гастроентеролог Світлана Бережна. — У 100 г сала — від 680 до 780 ккал (залежно від породи свиней). Тому, якщо так можна висловитися, безпечною для організму дозою сала можна вважати 30 грамів. Ще один момент: сало має жовчогінні властивості. Для здорових людей це добре, бо сприяє відтоку жовчі та більш активній роботі травної системи. Але тим, у кого є проблеми із жовчним міхуром та печінкою, може й зашкодити.

ЯК І З ЧИМ ЇСТИ

Солоні або відварені зі спеціями — оптимальний варіант. Копченим не захоплюйтеся — при копченні утворюються шкідливі з’єднання, фенолі, які вважаються потенційно канцерогенними. Шкварки та змащень бекон теж варто виключити, оскільки при смаженні тваринні жири окислюються і перетворюються вже на шкідливі тригліцериди, які небезпечні для печінки.

Погано поєднується сало з картоплею (крохмаль замедлює переварювання жирів), а також з білим хлібом (нерафіновані вуглеводи тільки додадуть калорій та посилять навантаження на печінку).

Безпечніше всього поєднання сала з мультизерновим або житнім з муки грубого помелу хлібом або хлібцями (пищеві волокна та клітковина допоможуть правильно засвоїтися жирів) та овочами з нейтральною кислотністю (огірком, кабачків), а також квашеною капустою.

ДО РЕЧІ

Риб’ячий жир корисний для мозку?

Англійські вчені стверджують, що його дія на пам’ять і працездатність та ефект плацебо. Вже як тільки не нахвалювали медики чудодійні властивості горезвісних ненасичених жирних кислот Омега-3. І судини вони роблять еластичними, і живлять нейрони мозку, і протистояти віковим змінам.

Але неврологи з Лондонської школи гігієни та тропічної медицини (Великобританія) стверджують протилежне – включення до раціону риб’ячого жиру та жирних порід морських риб марно проти вікових змін мозку. Фахівці протягом двох років вивчали ефекти поліненасичених жирних кислот (включаючи Омега-3) на когнітивні функції мозку 867 учасників віком 60-80 років.

Вчені давали половині літніх учасників добавки риб’ячого жиру, а інша половина отримувала плацебо. Оцінка мозкової функції проводилася за допомогою серії тестів на пам’ять та концентрацію уваги.

Ті, хто отримував риб’ячий жир, мали значно більш високий рівень кислот Омега-3 у крові. Але розумові функції, на жаль, не змінилися на краще протягом спостережень ні в одній з груп. Тому медики зробили висновок, що немає жодних реальних доказів користі риб’ячого жиру для стимуляції роботи старіючого мозку.