Доброякісні пухлини яєчників

Доброякісні пухлини яєчників – група патологічних додаткових утворень оваріальної тканини, що виникають внаслідок порушення процесів клітинної проліферації та диференціювання. Розвиток доброякісної пухлини яєчника може супроводжуватись болями в животі, порушенням менструальної та репродуктивної функцій, дизурією, розладом дефекації, збільшенням розмірів живота. Діагностика доброякісних пухлин яєчників ґрунтується на даних піхвового дослідження, УЗД, визначенні пухлинних маркерів, МРТ, лапароскопії та ін. Лікування пухлин яєчників оперативне з метою відновлення специфічних жіночих функцій та виключення малигнізації.

Доброякісні пухлини яєчників є гострою проблемою гінекології, оскільки часто розвиваються у жінок дітородного віку, викликаючи зниження репродуктивного потенціалу. Серед усіх утворень яєчників доброякісні пухлини становлять близько 80%, проте багато з них схильні до малігнізації. Своєчасне виявлення та видалення аваріальних пухлин вкрай актуальне у плані профілактики раку яєчників.

Питання причинності доброякісних пухлин яєчників залишається дискусійним. Різні теорії розглядають як етіологічні моменти гормональну, вірусну, генетичну природу оваріальних пухлин. Вважається, що розвитку доброякісних пухлин яєчників передує стан гіперестрогенії, що викликає дифузну, а потім і осередкову гіперплазію та проліферацію клітин. У розвитку герміногенних утворень та пухлин статевого тяжу відіграють роль ембріональні порушення.

До груп ризику розвитку доброякісних пухлин яєчників відносяться жінки з високим інфекційним індексом і преморбідним фоном; пізнім менархе та порушенням становлення менструальної функції; раннім клімаксом; частими запалення яєчників та придатків матки (оофоритами, аднекситами), первинною безплідністю, міомою матки, первинною аменореєю, абортами. Доброякісні пухлини яєчників нерідко бувають асоційовані зі спадковими ендокринопатіями – цукровим діабетом, захворюваннями щитовидної залози, носієм ВПЛ та вірусу герпесу II типу.

Відповідно до клініко-морфологічної класифікації доброякісних пухлин яєчників виділяють:

• епітеліальні пухлини (поверхневі епітеліальностромальні). Доброякісні пухлини яєчників епітеліального типу представлені серозними, муцинозними, ендометріоїдними, світлоклітинними (мезонефроїдними), змішаними епітеліальними пухлинами та пухлинами Бреннера. Найчастіше серед них оперативна гінекологія стикається з цистаденомою та аденомою.
• пухлини статевого тяжу та стромальні. Основним видом стромальних пухлин є фіброма яєчника.

• герміногенні пухлини До герміногенних пухлин відносяться тератоми, дермоїдні кісти та ін.

За ознакою гормональної активності диференціюють гормонально неактивні та гормонпродукуючі доброякісні пухлини яєчників. Останні з них можуть бути фемінізуючими та верилізуючими.

До ранніх і відносно постійних симптомів доброякісних пухлин яєчників відносяться тягнуть переважно односторонній біль з локалізацією внизу живота, не пов’язані з менструацією. Можуть спостерігатися півлакіурія та метеоризм внаслідок тиску пухлини на сечовий міхур та кишечник. На цьому тлі пацієнтки нерідко спостерігають збільшення розмірів живота.

У міру свого зростання доброякісні пухлини яєчників зазвичай утворюють ніжку, до складу якої входять зв’язки артерії, лімфатичні судини, нерви. У зв’язку з цим нерідко клініка маніфестує із симптомів гострого живота, обумовленого перекрутом ніжки пухлини, здавленням судин, ішемією та некрозом. У чверті пацієнток із доброякісними пухлинами яєчників спостерігається порушення менструального циклу, безпліддя. При фібромах яєчників можуть розвиватися анемія, асцит та гідроторакс, які регресують після видалення пухлин.

Фемінізуючі пухлини сприяють передчасному статевому дозріванню дівчаток, гіперплазії ендометрію, дисфункціональних маткових кровотеч у репродуктивному віці, кров’янистих виділень у постменопаузі. Вирілізуючі доброякісні пухлини яєчників супроводжуються ознаками маскулінізації: аменореєю, гіпотрофією молочних залоз, безпліддям, огрубінням голосу, гірсутизмом, гіпертрофією клітора, облисінням.

Доброякісні пухлини яєчників розпізнаються з урахуванням даних анамнезу та інструментальних обстежень. При гінекологічному дослідженні визначається наявність пухлини, її локалізація, величина, консистенція, рухливість, чутливість, характер поверхні, стосунки з органами малого тазу. Проведення ректовагінального дослідження дозволяє виключити проростання пухлини до суміжних органів.

Трансабдомінальне УЗД та трансвагінальна ехографія у 96% випадків дозволяють диференціювати доброякісні пухлини яєчників від міоми матки, запальних процесів у придатках. У нетипових випадках показано проведення комп’ютерної та/або магнітно-резонансної томографії.

При виявленні будь-яких пухлинних процесів у яєчниках проводиться визначення пухлинних маркерів (СА-19-9, СА-125 та ін.). При порушеннях менструального циклу або постменопаузальних кровотечах вдаються до проведення роздільного діагностичного вишкрібання та гістероскопії. Для виключення метастатичних пухлин у яєчники за показаннями виконуються гастроскопія, цистоскопія, екскреторна урографія, іригоскопія, колоноскопія, ректороманоскопія.

Діагностична лапароскопія при доброякісних пухлинах яєчників має 100% діагностичну точність і нерідко переростає в лікувальну. Справжні доброякісні пухлини яєчників диференціюють з ретенційними кістами яєчників (останні зазвичай зникають протягом 1-3 менструальних циклів самостійно або після призначення КОК).

Виявлення доброякісної пухлини яєчника є однозначним свідченням її видалення. Хірургічна тактика щодо доброякісних пухлин яєчників визначається віком, репродуктивним статусом жінки та гістотипом освіти. Зазвичай втручання полягає у видаленні ураженого яєчника (оофоректомії) або аднексектомії. У пацієнток репродуктивного віку допустиме виконання клиноподібної резекції яєчника з екстреною гістологічною діагностикою та ревізією іншого яєчника.

У перименопаузі, а також при двосторонній локалізації доброякісних пухлин яєчників або підозрі на їх малігнізацію видалення придатків проводиться разом з видаленням матки (пангістеректомія). Доступом вибору при доброякісних пухлинах яєчників нині є лапароскопічний, що дозволяє зменшити операційну травму, ризик розвитку спайкового процесу та тромбоемболії, прискорити реабілітацію та покращити репродуктивний прогноз.

Доведено, що тривалий прийом монофазних КОК має профілактичну дію щодо доброякісних пухлин яєчників. Для виключення небажаних гормональних змін важливо, щоб підбір контрацепції здійснювався тільки фахівцем-гінекологом. Крім того, зазначено, що у пацієнток із реалізованою генеративною функцією доброякісні пухлини яєчників розвиваються рідше. Тому жінкам не рекомендується переривання вагітності, особливо першої.

Також відомо, що жінки, які перенесли гістеректомію або перев’язування маткових труб, мають менші ризики пухлин яєчників, хоча даний протективний механізм залишається нез’ясованим. Певне значення у профілактиці доброякісних пухлин яєчників відводиться достатньому вживанню рослинної клітковини, селену та вітаміну А. Як заходи скринінгу доброякісних пухлин яєчників виділяють регулярні гінекологічні огляди та УЗД малого тазу.