Пренатальна діагностика та моніторинг вагітності через аналізи гормонів і біомаркерів є важливою складовою частиною спостереження за здоров’ям матері та плода. Визначення концентрації різних речовин, що виділяються плацентою або проникають від плоду до матері, дозволяє проводити своєчасну діагностику порушень, таких як плацентарна недостатність (ПН) або аномалії розвитку плода.

МЕТА дослідження:

Раннє виявлення порушень протягом вагітності:
- Діагностика ПН та інших патологій, що можуть виникати через порушення функції плаценти.
- Пренатальна діагностика можливих аномалій розвитку плода (наприклад, синдроми чи генетичні відхилення).

ПОКАЗАННЯ:

Ускладнення вагітності:
- Порушення нормального розвитку плода, виявлені за допомогою ультразвуку або клінічні симптоми, що можуть свідчити про плацентарну недостатність.
Екстрагенітальні захворювання матері:
- Хронічні захворювання, такі як цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, анемія, інфекції або порушення в роботі нирок і серця, можуть негативно впливати на функцію плаценти.

ПРОТИПОКАЗАННЯ:

Немає прямого протипоказання для проведення цих досліджень, оскільки вони можуть бути виконані в будь-який момент вагітності без негативних наслідків для матері чи плода.

ПІДГОТОВКА ДО ДОСЛІДЖЕННЯ:

Час забору крові: кров беруть в ранковий час, між 8 та 10 годинами, натщесерце (не менше ніж через 8 годин після останнього прийому їжі).
Метод забору: зазвичай беруть кров із ліктьової вени. Важливо використовувати голку з широким просвітом для мінімізації пошкодження еритроцитів і зміни концентрації гормонів.
Інші рекомендації: не проводити теплову інактивацію сироватки, щоб не знижувати концентрацію гормонів. Також не можна використовувати натрію азид як консервант.

Зберігання зразків:

Сироватку або плазму можна зберігати до 24 годин при температурі +2–8°C.
Для більш тривалого зберігання зразки заморожують при температурі –18–20°C в герметично закритих пробірках.
Не можна проводити повторне заморожування зразків, оскільки це може вплинути на точність результатів.

МЕТОДИКА аналізу:

Для виявлення гормонів та інших біомаркерів використовують наступні методи:

Радіоімунний аналіз (РІА): метод, що базується на конкурентному зв’язуванні радіоактивно мічених антитіл і антигенів. Цей метод дозволяє досягти дуже високої чутливості в кількісному визначенні гормонів, навіть на дуже низьких рівнях концентрації.
Імуноферментний аналіз (ІФА): сучасний метод, що використовує ферментно-маркерні антитіла для визначення концентрації речовин у зразках. Він є дуже чутливим і широко використовується в клінічних лабораторіях.
Імунофлуоресцентний аналіз: метод, при якому використовуються флуоресцентні мітки для виявлення специфічних молекул. Цей метод також відрізняється високою чутливістю та специфічністю.

Висновки:

Визначення гормонів і біомаркерів у крові вагітної є важливою частиною моніторингу здоров’я плода та функції плаценти.
Застосування різних методик, таких як РІА, ІФА та імунофлуоресценція, дозволяє ефективно проводити ранню діагностику можливих порушень розвитку плода і плацентарної недостатності.
Правильна підготовка до дослідження та зберігання зразків є важливими для отримання достовірних результатів.