Дворога матка

Дворога матка – Природжена аномалія анатомічної будови матки, що полягає в розщепленні єдиної порожнини на два роги, що зливаються в нижніх відділах. Наявність дворогої матки поводиться дисменореєю, аномальними матковими кровотечами, невиношуванням вагітності чи безпліддям. Діагностика дворогої матки включає проведення УЗД, гістеросонографії, гістероскопії, лапароскопії. При необхідності корекції проводяться ендоскопічні втручання щодо відновлення порожнини матки, операція Штрассманна. Вагітність і пологи при дворогій матці можливі, хоч і пов’язані з підвищеними ризиками.

Серед аномалій матки дворогість є найбільш поширеною, але в цілому вона діагностується лише у 0,1-0,5% жінок. Формування дворогої матки пов’язане із порушеннями внутрішньоутробного розвитку. Патологія розвивається внаслідок неповного злиття мюллерових проток на 10-14 тижнях ембріогенезу, що призводить до поділу порожнини матки на дві ніші.

Найчастіше при дворогій матці є одна шийка та одна піхва, але можливе також подвоєння шийки та наявність неповної піхвової перегородки. Один ріг у дворогій матці може бути зародковим (рудиментарним). У разі прикріплення плодового яйця в рудиментарному розі вагітність протікає за типом позаматкової з розривом рогу та внутрішньочеревною кровотечею. В інших випадках обидва роги бувають розвинені правильно, і в кожному з них можуть відбуватися повноцінні маткові цикли, наступати вагітність, що завершується пологами.

Формуванню дворогої матки у плода жіночої статі може сприяти дія різних пошкоджуючих факторів у перші місяці виношування вагітності, коли закладаються та розвиваються органи дитини. До таких тератогенних факторів належать різноманітні інтоксикації (алкоголем, нікотином, наркотиками, ліками, хімічними агентами), авітамінози, психічні травми в період вагітності, ендокринні захворювання (цукровий діабет, тиреотоксикоз) або вади серця у матері.

Пошкоджуючий вплив на ембріон мають інфекційні агенти – збудники кору, краснухи, грипу, токсоплазмозу, сифілісу та інших захворювань. Несприятливо у процесі органогенезу позначається хронічна гіпоксія плода, перебіг вагітності з токсикозом. Дворога матка може поєднуватися з деякими іншими аномаліями, найчастіше з пороками сечовидільної системи.

Дворога матка характеризується розподілом порожнини на дві частини, які зливаються в нижніх відділах на різних рівнях. Залежно від величини розщеплення порожнини матки гінекологія виділяє повну, неповну та сідлоподібну дворогу матку.

При повному варіанті дворогої матки розділення порожнини та відходження рогів у різні боки починається на рівні маточно-крижових зв’язок; при цьому кут між двома рогами може бути різним. Виражений поділ порожнини матки веде до наявності окремих ніш, що нагадують дві однорогі матки, які розташовані дуже близько один до одного. Вагітність у разі може розвиватися нормально у ніші однієї з наявних рогів.

Неповний варіант дворогої матки характеризується розщепленням порожнини у верхній третині та неглибоким отвором між двома рогами. При цьому форма та розміри обох маткових рогів зазвичай однакові. При сідлоподібній дворогій матці в ділянці її дна є незначне поглиблення, яке за формою нагадує сідло. Зачаття при сідлоподібній матці не виключається, проте за наявності супутніх вад може статися мимовільне переривання вагітності. Дворога сідлоподібна матка у поєднанні з вузьким тазом може викликати неправильне положення плода, що виключає можливість самостійних пологів.

Наявність дворогої матки може супроводжуватися вираженими клінічними проявами. Іноді при дворогій матці відзначається альгодисменорея, маткові кровотечі. Нерідко у жінок із дворогою маткою спостерігаються мимовільні аборти або безпліддя. Однак не виключено, що вагітність та пологи протікатимуть без ускладнень.

При дворогій матці вагітність зазвичай розвивається в одному з наявних рогів, в окремих випадках – одночасно в обох рогах. Вагітність при дворогій матці часто пов’язана з ризиками переривання, що потребує ретельного спостереження. Мимовільні аборти при дворогій матці зазвичай трапляються в I триместрі, оскільки зростанню ембріона перешкоджає недостатнє кровопостачання та малий об’єм внутрішньої порожнини маткового рогу.

Крім того, при дворогій матці часто зустрічаються аномалії розташування плаценти (передлежання або низьке розміщення), що загрожують її передчасним відшаруванням і кровотечами. Наявність дворогої матки підвищує ймовірність істміко-цервікальної недостатності, тазового передлежання плода, передчасних пологів та порушення скорочувальної активності мускулатури матки, післяпологової кровотечі. При косому чи поперечному положенні плода показано виконання кесаревого розтину.

Наявність дворогої матки може бути запідозрена гінекологом при типових скаргах – альгодисменореї, аномальних кровотечах, звичних викиднях, безплідності. У ході гінекологічного дослідження пацієнтки проводиться уточнююче зондування порожнини матки, що дозволяє визначити її форму та наявність анатомічної дворогої структури.

Дворога матка виявляється під час проведення УЗД малого таза вагінальним чи абдомінальним датчиком; підтвердження діагнозу сприяють результати УЗ-гістеросальпінгоскопії, гістеросальпінгографії, МРТ, гістероскопії та лапароскопії. На гістерограм або томограм при дворогій матці виявляється наявність двох усть маткових труб; дно матки по-різному у вигляді гребеня вдається в порожнину матки. При обстеженні пацієнток проводиться диференціальна діагностика між внутрішньоматковою перегородкою та дворогістю.

Хірургічна тактика при дворогій матці показана лише у разі звичного невиношування вагітності (2-3 викиднів поспіль) або безпліддя. Метою операції при дворогій матці є відновлення єдиної повноцінної маткової порожнини. Найчастіше в оперативній гінекології вдаються до екстирпації рудиментарного роги або видалення перегородки, що розділяє порожнину (операції Томпсона, Штрассмана).

Стандартним втручанням при дворогій матці служить операція Штрассманна, що полягає в лапаротомії, розсіченні дна матки поперечним розрізом, висічення серединної перегородки з подальшим зшиванням оболонок матки. Крім цього, хірургічна корекція при дворогій матці може виконуватись з використанням гістероскопічної методики. Після оперативного відновлення єдиної порожнини матки на 6-8 місяців встановлюється ВМС.

При достатній ємності порожнини матки виношування вагітності може відбуватися без ускладнень. При вираженому ступені роздвоєння порожнини матки підвищується ризик спонтанного аборту або передчасних пологів. Ведення вагітності у пацієнток із дворогою маткою потребує профілактики викидня, розвитку істміко-цервікальної недостатності, кровотеч.

При настанні загрози переривання вагітності в пізні терміни (після 26-28 тижнів гестації) проводиться кесарів розтин для збереження плода. При доношеній вагітності питання про розродження вирішується з урахуванням різних факторів (положення та передлежання плода, супутньої патології у вагітної тощо). Після хірургічної корекції дворогої матки ризик невиношування вагітності знижується з 90 до 30%. У жінок з недостатнім об’ємом порожнини матки або з невиношуванням вагітності, що зберігається після хірургічного лікування, материнство можливе, завдяки допоміжним репродуктивним технологіям, а саме ЕКО за програмою сурогатного материнства. Штучне запліднення яйцеклітини пацієнтки проводиться за технологією ІКСІ або ІМСІ (при необхідності з використанням донорської сперми), після етапу культивування здійснюється підсадка ембріонів у матку сурогатної матері.