Дисфункція яєчників

Дисфункція яєчників – Розлад гормональної функції яєчників внаслідок запального процесу або ендокринних розладів, що виявляється цілим рядом патологічних станів. Характеризується порушеннями менструального циклу: його надмірним подовженням (більше 35 днів), або укороченням (менше 21 дня), що супроводжуються подальшим дисфункціональним матковим кровотечею. Також може виявлятися симптомокомплекс передменструального синдрому. Може спричинити розвиток ендометріозу, міоми матки, мастопатії, раку молочних залоз, безпліддя.

Під дисфункцією яєчників розуміється розлад гормоноутворюючої функції яєчників, що веде до відсутності овуляції та порушення менструального циклу. Проявами дисфункції яєчників є дисфункціональні маткові кровотечі, тобто кровотечі тривалістю понад 7 днів після затримки менструації довше 35 днів, або часті, нерегулярні, безладні менструації, що надходять через різні інтервали часу (але менше 21 дня).

Нормальний менструальний цикл триває від 21 до 35 днів із менструальною кровотечею тривалістю 3-7 днів. Фізіологічна норма крововтрати при менструації зазвичай не перевищує 100-150 мл. Тому будь-які відхилення в ритмічності, тривалості менструального циклу та обсязі крововтрати розцінюються як прояв дисфункції яєчників.

Регуляцію діяльності яєчників здійснюють гормони передньої частки гіпофіза: лютеїнізуючий (ЛГ), фолікулостимулюючий (ФСГ) та пролактин. Певне співвідношення даних гормонів кожному етапі менструального циклу забезпечує нормальний яєчниковий цикл, під час якого відбувається овуляція. Тому в основі дисфункції яєчників лежать регуляторні порушення з боку гіпоталамо-гіпофізарної системи, що призводять до ановуляції (відсутності овуляції) у процесі менструального циклу.

При дисфункції яєчників відсутність овуляції та фази жовтого тіла викликає різні менструальні розлади, пов’язані з недостатнім рівнем прогестерону та надлишком естрогенів. Про дисфункцію яєчників можуть свідчити:

• Нерегулярні менструації, їх убогість або, навпаки, інтенсивність, кровотечі в міжменструальні періоди;
• Невиношування вагітності або безпліддя внаслідок порушення процесів дозрівання яйцеклітини та овуляції;
• Тягнуті, переймоподібні або тупі болі внизу живота і в попереку в передменструальні та менструальні дні, а також у дні передбачуваної овуляції;
• Тяжко протікає передменструальний синдром, що виявляється млявістю, плаксивістю апатією, або, навпаки, дратівливістю;
• Ациклічні (дисфункціональні) маткові кровотечі: часті (з перервою менше 21 дня), рідкісні (з перервою понад 35 днів), рясні (з крововтратою понад 150 мл), тривалі (понад тиждень);
• Аменорея – ненаступ менструації у термін понад 6 місяців.

Таким чином, кожен із симптомів дисфункції яєчників окремо є серйозним приводом для консультації гінеколога та обстеження, оскільки веде до безпліддя та невиношування плода. Крім того, дисфункція яєчників може свідчити про злоякісні пухлинні захворювання, позаматкову вагітність, а також послужити поштовхом до розвитку, особливо у жінок старше 40 років, міоми матки, ендометріозу, мастопатії, раку молочної залози.

Причинами дисфункції яєчників є фактори, що ведуть до порушення гормональної функції яєчників та менструального циклу:

1. Запальні процеси у яєчниках (оофорит), придатках (сальпінгоофорит або аднексит) та матці – (ендометрит, цервіцит). Ці захворювання можуть виникати внаслідок недотримання гігієни статевих органів, занесення збудників з кровотоком та лімфострумом з інших органів черевної порожнини та кишечника, переохолодження, застуди, порушення правильної техніки спринцювання піхви.
2. Захворювання яєчників та матки (пухлини яєчників, аденоміоз, ендометріоз, фіброміома матки, рак шийки та тіла матки).
3. Наявність супутніх ендокринних розладів як придбаних, так і вроджених: ожиріння, цукрового діабету, хвороб щитовидної залози та надниркових залоз. Гормональний дисбаланс, який викликається в організмі цими захворюваннями, відбивається і на репродуктивній сфері, викликаючи дисфункцію яєчників.
4. Нервова перенапруга та виснаження внаслідок стресів, фізичної та психологічної перевтоми, нераціонального режиму праці та відпочинку.
5. Мимовільне та штучне переривання вагітності. Особливо небезпечний медичний аборт або мініаборт при першій вагітності, коли перебудова націленого на виношування вагітності організму різко обривається. Це може викликати стійку дисфункцію яєчників, що в майбутньому загрожує безпліддям.
6. Неправильне розташування у порожнині матки внутрішньоматкової спіралі. Постановка внутрішньоматкової спіралі проводиться суворо за відсутності протипоказань із регулярними контрольними обстеженнями.
7. Зовнішні фактори: зміна клімату, надмірна інсоляція, променеві ушкодження, прийом деяких лікарських препаратів.

Іноді буває достатньо поодинокого порушення менструального циклу для того, щоб розвинулася стійка дисфункція яєчників.

Обстеженням та лікуванням дисфункції яєчників займається спеціаліст гінеколог-ендокринолог. При підозрі на дисфункцію яєчників лікар передусім виключить хірургічну патологію: позаматкову вагітність та пухлинні процеси, проведе аналіз менструального календаря жінки, вислухає скарги, проведе гінекологічний огляд та складе план подальшої діагностики. Комплекс діагностичних процедур, спрямований на виявлення причин дисфункції яєчників, може включати:

• Ультразвукові дослідження органів малого тазу, УЗД надниркових залоз та щитовидної залози;
• Мікроскопію та бакпосів секрету піхви на флору, ПЛР-діагностику для виключення статевих інфекцій (кандидозу, уреаплазмоз, мікоплазмоз, хламідіоз, трихомоноз та ін);
• Визначення рівня вмісту статевих гормонів (пролактину, фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів, прогестерону, естрогенів) у сечі та крові;
• Аналіз крові на вміст гормонів надниркових залоз та щитовидної залози;
• Рентгенографічне дослідження черепа, МРТ та КТ головного мозку – для виключення уражень гіпофіза;
• ЕЕГ головного мозку – для виключення локальних патологічних змін у ньому;
• Гістероскопію з прицільною біопсією шийки матки або діагностичне вишкрібання порожнини та каналу шийки матки для подальшого гістологічного дослідження шматочків ендометрію;

Схема обстеження пацієнтки, що страждає на дисфункцію яєчників, складається індивідуально в кожній конкретній ситуації і не обов’язково включає всі вище перелічені процедури. Успіх корекції дисфункції яєчників багато в чому визначається ступенем вираженості розладів, тому будь-які порушення менструального циклу повинні насторожити жінку та змусити її пройти діагностику. Пацієнткам з хронічною дисфункцією яєчників, щоб уникнути серйозних ускладнень, рекомендується динамічне спостереження та обстеження у гінеколога-ендокринолога не рідше 2-4 разів на рік, навіть за відсутності суб’єктивних змін у стані.

Комплекс лікувальних заходів при дисфункції яєчників має такі цілі: корекцію невідкладних станів (зупинку кровотечі), усунення причини дисфункції яєчників, відновлення гормональної функції яєчників та нормалізацію менструального циклу. Лікування дисфункції яєчників може здійснюватися стаціонарно чи амбулаторно (при легкому перебігу дисфункції яєчників). На етапі зупинки кровотечі призначається гормональна гемостатична терапія, а у разі її неефективності проводиться роздільне вишкрібання слизової оболонки порожнини матки з лікувально-діагностичною метою. Залежно від результату гістологічного аналізу, призначається подальше лікування.

Подальше лікування дисфункції яєчників залежить від причин, що спричинили захворювання. При виявленні хронічних запальних процесів проводять лікування інфекцій, що викликали їх, у тому числі і передаються статевим шляхом. Корекція ендокринних порушень, що спричинили дисфункцію яєчників, проводиться призначенням гормонотерапії. Для стимуляції імунітету під час дисфункції яєчників показано призначення вітамінних комплексів, гомеопатичних препаратів, БАДів. Важливе значення у загальному лікуванні дисфункції яєчників відводиться нормалізації режиму та способу життя, харчування та фізичної активності, а також фізіотерапії, рефлексотерапії та психотерапевтичної допомоги.

З метою подальшої профілактики повторних маткових кровотеч та відновлення регулярного менструального циклу при дисфункції яєчників застосовують терапію препаратами прогестерону з 16 по 26 день циклу. Після цього курсу протягом семи днів починається менструація і її початок розцінюється як початок нового циклу. Надалі призначаються гормональні комбіновані контрацептиви для нормалізації менструального циклу. Жінкам, у яких раніше спостерігалася дисфункція яєчників, установка внутрішньоматкової спіралі протипоказана.

Підготовку та здійснення вагітності при дисфункції яєчників необхідно проводити під контролем та за допомогою гінеколога-ендокринолога. Для цього потрібно пройти курс терапії, спрямованої на відновлення овуляторного менструального циклу. При дисфункції яєчників з цією метою призначається гормональне лікування препаратами хоріонічного гонадотропіну, кломіфену, менотропіну, які застосовуються, починаючи з 5-го дня менструального циклу по 9-й день включно.

Протягом курсу прийому призначеного препарату за допомогою УЗД-контролю фіксується швидкість та ступінь дозрівання фолікула. При досягненні фолікулом необхідного ступеня зрілості та розміру 18 мм та товщини ендометрію 8-10 мм пацієнтці вводиться хоріонічний гонадотропін людини (ХГЛ), що викликає овуляцію. Подібна стимуляційна терапія проводиться зазвичай протягом трьох наступних менструальних циклів. Потім протягом трьох циклів застосовуються препарати прогестерону з 16 по 26 день менструального циклу. Контроль наступу овуляції здійснюється за допомогою вимірювання базальної (ректальної температури) та контрольними ультразвуковими дослідженнями.

Методи лікування дисфункції яєчників, які застосовує сучасна гінекологія, у багатьох випадках дозволяють досягти стабілізації менструального циклу та регулярного настання овуляції. Завдяки цьому жінка може завагітніти та виносити дитину. Якщо, незважаючи на лікування, вагітність не настає, необхідна консультація репродуктолога для вирішення питання про доцільність штучного запліднення з наступним підсадженням ембріонів у порожнину матки. За показаннями для ЕКЗ можуть використовуватись донорська яйцеклітина або донорський ембріон. Репродуктивні технології також передбачають кріоконсервацію ембріонів, які не зазнали перенесення в матку, для їх використання за необхідності повторного ЕКЗ. У жінок з дисфункцією яєчників ведення вагітності повинне проводитися з ранніх термінів та з підвищеною увагою.

Жіноча репродуктивна система – це дзеркало, в якому відбивається загальне здоров’я організму, і вона першою реагує на патологічні стани, що виникають, порушенням менструальної та дітородної функцій. Відповідь на запитання: лікувати чи не лікувати дисфункцію яєчників у тому випадку, якщо загальне самопочуття при цьому страждає несильно – однозначне: лікувати і якомога раніше! Дисфункція яєчників іноді страшна не стільки своїми проявами, скільки віддаленими наслідками, серед яких найчастіші – це безпліддя, мастопатія, міома матки, злоякісні новоутворення статевої системи та молочних залоз, тяжкі ендокринні ураження.