Ендоскопічні методи дослідження

Кол’поскопією називають візуальне дослідження шийки матки, піхви та зовнішніх статевих органів за допомогою кольпоскопа, що складається з бінокулярної оптичної системи з освітлювачем, що дозволяє розглядати об’єкти під збільшенням у 10-30 разів. Сучасні кольпоскопи оснащені додатковими кольоровими фільтрами (зелений, фіолетовий, блакитний, жовтий) для повнішої оцінки характеру епітеліального покриву та судинної мережі. Метою кольпоскопічного дослідження є вивчення особливостей зовнішніх статевих органів, піхви та шийки матки за допомогою оптичної системи під збільшенням для підвищення інформативності клінічних та цитологічних даних. Метод заснований на виявленні відмінностей рельєфу та судин у незміненому та ураженому патологічним процесом епітелії. Завданнями кольпоскопії є: первинний і вторинний онкологічний скринінг; визначення характеру та локалізації патологічного процесу на шийці матки, піхву, вульві; обґрунтування необхідності додаткових морфологічних (цитологічний, гістологічний) методів дослідження; визначення місця та методу забору матеріалу для додаткового дослідження (біопсія, конізація шийки матки); визначення методу лікування виявленої патології, оцінка ефективності терапії, диспансерне спостереження за жінками з групи ризику розвитку патології шийки матки, піхви та зовнішніх статевих органів, а також з фоновими та передпухлинними станами з метою своєчасного лікування та профілактики візуальних форм гінекологічного раку.
Кольпоскопію роблять до бімануального дослідження чи інших маніпуляцій. Хвору укладають у гінекологічне крісло. З великою обережністю, щоб не травмувати слизову оболонку, шийку матки оголюють вагінальним дзеркалом і протирають тампоном. Кольпоскоп встановлюють на оптимальній фокусній відстані (20-25 см) від поверхні, що вивчається, і включають освітлення. Пучок світла спрямовують на шийку матки. Пересуваючи головку кольпоскопа, досягають чіткого зображення слизової оболонки.
Шийка матки має сферичну поверхню, тому, вивчаючи різні ділянки піхвової частини шийки матки, слід користуватися мікрогвинтом. Огляд шийки матки можна проводити за годинниковою стрілкою або спочатку оглядати передню, потім задню губу.
Розрізняють кольпоскопію просту (оглядову), розширену, кольорову (хромокольпоскопію) та люмінесцентну. При простій кольпоскопії оглядають шийку матки після видалення відокремлюваного з її поверхні, без обробки будь-якими речовинами. Оглядову (просту) кольпоскопію виконують на початку дослідження, вона є суто орієнтовним дослідженням. При простий кольпоскогаш визначають форму і величину шийки матки, її поверхню, наявність старих розривів та їх характер, особливості зовнішнього зіва, межу плоского та циліндричного епітелію, колір та рельєф слизової оболонки, особливості судинного малюнка, оцінюють характер виділень, беруть аналіз для цитологічного, бактеріоскопічного. , бактеріологічних досліджень.
Для детальнішого дослідження вдаються до розширеної кольпоскопії. Вона безболісна, нешкідлива, забирає небагато часу, її можна проводити повторно.
Розширена кольпоскопія передбачає використання спеціальних маркерів для обробки шийки матки, що дозволяє спостерігати ряд епітеліальних та судинних тестів. Для кращої візуалізації кольпоскопічної картини застосовують кольорові фільтри: блакитний та жовтий – для вивчення епітеліального покриву, зелений – для виявлення судинної мережі. Проводять її після простої кольпоскопії. На піхву частину шийки матки наносять 3% розчин оцтової кислоти. Внаслідок дії оцтової кислоти відбувається коагуляція як позаклітинного, так і внутрішньоклітинного слизу, виникає короткочасний набряк епітелію, набухання клітин шилоподібного шару, скорочуються подепітеліальні судини, зменшується кровопостачання тканин. Дія проявляється через 30-60 с після нанесення розчину на вагінальну частину шийки матки та триває 3-4 хв. Для отримання судинозвужувального ефекту можуть бути застосовані адреналіну гідрохлорид та норадреналіну гідротартрат. Реакція судин на розчин оцтової кислоти має важливе діагностичне значення. Відомо, що стінка судин при злоякісних процесах та ретенційних утвореннях позбавлена ​​м’язового шару і складається лише з ендотелію. Тому новоутворені судини не реагують на оцтову кислоту (негативна реакція). Нормальні судини, у тому числі судини при запальних процесах, реагують на оцтову кислоту: звужуються та зникають із поля зору.
Розширена кольпоскопія дозволяє охарактеризувати епітеліальні та судинні тести.
Аналіз характеру рельєфу шийки матки, межі ураженої ділянки, фарбування тканин, судинних змін, реакції на 3% розчин оцтової кислоти дозволяють правильно оцінити кольпоскопічну картину та характер патологічного процесу.
Певну допоміжну роль грає проба Шіллера із розчином Люголя. Під дією розчину Люголя зрілий багатошаровий сквамозний епітелій, багатий на глікоген, забарвлюється в темно-коричневий колір – нормальний стан шийки матки (проба негативна). При ураженні епітелію змінюється вміст у ньому глікогену, і оброблена ділянка виглядає більш світло забарвленим (йоднегативним), а проба вважається позитивною. Іоднегативними є наступні епітеліальні структури шийки матки: призматичний (циліндричний) та метаплазований (перетворений з нього) епітелій; ділянки дисплазії; елементи раку. Крім того, не фарбуються ділянки витонченого сквамозного епітелію внаслідок різкого зменшення товщини проміжного шару, клітини якого багаті на глікоген, і запалена слизова оболонка. Проба Шіллера дає можливість точно визначити локалізацію та межі патологічного процесу, але не дозволяє диференціювати його характер.
Модифікацією розширеної кольпоскопії є хромокольпоскопія. Хромокольпоскопія – забарвлення піхвової частини шийки матки різними барвниками з подальшим кольпоскопічним дослідженням. Змочений барвником тампон прикладають до шийки матки на 2-3 хв.
Досить показовою є проба з метиленовим синім. Незмінений багатошаровий сквамозний епітелій забарвлюється у світло-синій колір, вогнища дисплазії та раннього раку – інтенсивно синій, а ектопований призматичний епітелій і ділянки істинної ерозії не забарвлюються.
Високоспецифічною є гематоксилінова проба (А.Б.Деражне, 1960). При цій пробі незмінений багатошаровий сквамозний епітелій стає ніжно-фіолетовим, призматичний епітелій без метаплазії забарвлюється в ніжно-синій колір, ділянки лейкоплакії виглядають блідо-білими, ділянки малигнізації забарвлюються інтенсивно-синій колір.
Застосування хромокольпоскопії дозволяє разом із уточненням патологічного процесу визначити зовнішні межі ураження.
Кольпомікроскопія – це прижиттєве гістологічне дослідження слизової оболонки шийки матки за допомогою оптичного приладу, що дозволяє оглядати поверхню під збільшенням у 160-280 разів. Завдяки цьому можна оглянути епітеліальний покрив та подепітеліальні судини на глибині 70 мкм. Метод дозволяє вивчити структуру тканин без порушення цілості клітин.
Перед оглядом шийку матки промивають ізотонічним розчином хлориду натрію. Для фарбування застосовують 0,1% розчин толуїдинового синього або гематоксиліну. При люмінесцентній кольпомікроскопії як маркер шийки матки застосовують розчин акридину помаранчевого. Тубус кольпомікроскопа підводять впритул до слизової оболонки ектоцервіксу. Досліджують особливості будови ядер та цитоплазми поверхневих шарів епітелію. Метод недостатньо інформативний для оцінки стану ендоцервіксу та при ряді патологічних станів (стеноз піхви, некротичні зміни та геморагічний синдром з боку тканин шийки матки). На відміну від гістологічного методу неможливо провести диференціальну діагностику карциноми in situ та інвазивного раку, оскільки для цього інформації про морфологію поверхневого шару епітелію недостатньо.