Фенілкетонурія

Симптоми і ознаки

Фенілкетонурія – це клінічний синдром, що включає розумову відсталість з когнітивними і поведінковими порушеннями, які викликаються підвищенням рівня фенілаланіну в крові. Первинною причиною є недостатня активність фенілаланінгідроксилази. Діагноз грунтується на виявленні високого рівня фенілаланіну і нормального або низького рівня тирозину. Лікування складається з довічного дотримання дієти з низьким вмістом фенілаланіну. Прогноз відмінний при своєчасній діагностиці.

Фенілкетонурія (ФКУ) найбільш поширена серед білого населення і відносно рідше зустрічається серед євреїв ашкеназі, китайців і чорношкірих. Тип успадкування аутосомно-рецесивний; частота становить приблизно 1/10 000 народжень серед білого населення.

Надлишок фенілаланіну, що надходить з їжею (тобто який не використовується для синтезу білка), в нормі перетворюється в тирозин під дією фенілаланінгідроксилази; тетрагідробіоптеріна (ВН4) є необхідною кофактором для цієї реакції. Якщо в результаті однієї або декількох мутацій розвивається дефіцит або відсутність фенілапанінгідроксілази, відбувається накопичення фенілаланіну, що надходить з їжею; головним органом, що страждають від підвищеного рівня фенілаланіну, є головний мозок, внаслідок порушення мієлінізації. Частина надлишкового фенілаланіну перетворюється на фенілкетони, які виводяться із сечею, що й зумовило назву фенілкетонурія. Ступінь дефіциту ферменту і отже тяжкості гіперфенілаланінемії варіює серед пацієнтів залежно від конкретної мутації.

Форми фенілкетонурії. Незважаючи на те що практично всі випадки (98 – 99%) ФКУ є наслідком дефіциту фенілаланінгідроксилази, також фенілаланін може накопичуватися, якщо не синтезується ВН4 внаслідок дефіциту дегідробіптерінсінтетази або не відновлюється у зв’язку з дефіцитом дігідроптерідінредуктази. На додаток, оскільки ВН4 також є кофактором для тирозингідроксилази, яка бере участь у синтезі допаміну і серотоніну, дефіцит ВН4 порушує синтез нейротрансмітерів, викликаючи неврологічні симптоми, незалежно від накопичення фенілаланіну.

Велика частина дітей народжується нормальними, проте у них протягом декількох місяців повільно розвиваються симптоми фенілкетонурії, що пов’язано з поступовим накопиченням фенілаланіну. Відмітною ознакою ФКУ при відсутності лікування є виражена затримка розумового розвитку. У дітей також відзначаються виражена гіперактивність, порушення ходи і психози, а також неприємний, мишачий запах тіла, що з’являється в результаті виділення з сечею і потім фенілоцтової кислоти (продукт розпаду фенілаланіну). У пацієнтів також відзначається тенденція мати світліші шкіру, волосся і очі, ніж у здорових членів сім’ї, у деяких може з’являтися висип, схожа на інфантильну екзему.

Діагноз

У США та багатьох розвинених країнах всі новонароджені проходять скринінгове обстеження на ФКУ через 24-48 годин після народження із застосуванням одного з декількох методів скринінгу в крові; при отриманні результатів, що відрізняються від нормальних, діагноз підтверджують безпосереднім вимірюванням рівня фенілаланіну. При класичній ФКУ у пацієнтів часто рівень фенілаланіну перевищує 20 мг /дл (1,2 мкмоль /л). При частковому дефіциті рівень фенілаланіну зазвичай становить менше 8-10 мг /дл, якщо дитина отримує звичайну їжу (рівень більше 6 мг /дл вказує на необхідність лікування); диференційний діагноз з класичної ФКУ вимагає визначення активності печінкової фенілаланінгідроксилази, при якому її рівень виявляється рівним 5-15% від нормального, або мутаційного аналізу, що ідентифікує легкі мутації гена. Дефіцит ВН4 відрізняється від інших форм ФКУ підвищенням концентрації біоптеріна або неоптерину у сечі, крові або лікворі або в усіх цих біологічних рідинах; виявлення цієї форми важливо, так як стандартне лікування ФКУ не запобігає пошкодження головного мозку в цих випадках.

У дітей з сімей з позитивним сімейним анамнезом ФКУ може виявлятися пренатально при використанні прямого дослідження мутацій після хоріонбіопсіі або амніоцентезу.

Прогноз лікування

Адекватне лікування, розпочате в перші дні життя, запобігає розвитку всіх проявів захворювання. Лікування, розпочате після 2-3 років, може бути ефективним тільки для контролю вираженої гіперактивності і некупіруемого судомного синдрому. Діти, народжені матерями з погано контрольованою ФКУ (тобто з наявністю високого рівня фенілаланіну) під час вагітності, мають високий ризик розвитку микроцефалии і затримки розвитку.

Лікування складається з довічного обмеження надходження з їжею фенілаланіну. Усі природні білки містять близько 4% фенілаланіну, тому дієта повинна включати низькобілковий продукти (наприклад, фрукти, овочі, певні злаки); білковий гідролізат, оброблений для того, щоб видалити фенілаланін; та суміші амінокислот, які не містять фенілаланін. Прикладами комерційних продуктів, що не містять фенілаланіну, є XPhe продукти (ХР Analog для грудних дітей, ХР Maxamaid для дітей від 1 року до 8 років, ХР Maxamum для дітей старше 8 років); Phenex I і II; Phenil-Free I і II; ФКУ-1, -2, -3; PhenylAde (різні); Loflex; PlexylO. Невелика кількість фенілаланіну необхідно для росту і обміну речовин; воно вводиться додатково мірними порціями природного білка у вигляді молока або нізкобелковую продуктів.

Постійний контроль за рівнем фенілаланіну?? крові необхідний; рекомендований рівень становить 2-4 мг /дл (120-240 мкмоль /л) для дітей молодше 10 років і 2-10 мг /дл (120-600 мкмоль /л) для дітей старше 12 років. Планування харчування і лікування необхідно починати у жінок дітородного віку до настання вагітності для того, щоб забезпечити хороший результат для дитини.

У дітей з дефіцитом ВН4 лікування також включає тетрагідробіоптеріна 1-5 мг /кг всередину 3 рази на день ; леводопу, карбідопу та 5-ОН триптофан і фолиновую кислоту 10-20 мг всередину один раз на день у випадках дефіциту дігідроптерідінредуктази. Проте цілі і підходи до лікування такі ж, як при ФКУ.

Подальша інформація

Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, щоб переконатися, що інформація, яка відображається на цій сторінці, може бути застосована до ваших особистих обставин. Інформація призначена тільки для медичних фахівців.