Галактоцеле

Галактоцеле – кіста молочної залози, вмістом якої є молокоподібна рідина. Кісти невеликих розмірів протікають безсимптомно, і лише за їх збільшення виникає дискомфорт у грудях та її деформація, при інфікуванні приєднуються ознаки інтоксикації. При діагностиці галактоцеле враховуються дані анамнезу, скарг та об’єктивного огляду молочних залоз. З інструментальних методів дослідження застосовується УЗД, МРТ, мамографія та дуктографія. Невеликі кісти не вимагають проведення лікування, утворення великого діаметра видаляються хірургічним шляхом (за допомогою пункційного склерозування чи резекції молочної залози).

Галактоцеле (жирова кіста молочної залози) – це типове ретенційне утворення доброякісного характеру. На відміну від інших ретенційних кіст, вмістом яких є серозна рідина, жирова кіста заповнена молоком, чистим або видозміненим (сироподібна, масляниста або омилення). Захворювання має прямий зв’язок із грудним вигодовуванням і частіше діагностується у жінок, які годують груддю. Нерідко жирова кіста виникає у вагітних та у жінок, які завершили лактацію 8-10 місяців тому. Вкрай рідко подібна кіста розвивається у чоловіків і дівчаток пубертатного віку. У мамології частота народження жирової кісти серед усіх пухлин молочних залоз у жінок становить 0,5%.

Захворювання виникає внаслідок неповної прохідності молочних проток, що призводить до порушення відтоку молока або його застою. Причини галактоцеле різноманітні, й у кожному разі хвороби встановити етіологію досить складно. До основних факторів, що викликають порушення прохідності проток молочної залози, належать:

• Вроджені аномалії будови проток. Можуть бути представлені занадто маленьким діаметром проток, їх викривленістю або вираженою звивистістю. Перелічені вади призводять до порушення відтоку молока та провокують його застій.
• Лактостаз. Формується через відмову від грудного вигодовування, порушення правил годування (несвоєчасне зціджування або неправильне прикладання дитини до грудей), гіперлактації або різкого припинення грудного вигодовування.
• Травми молочної залози. Забиті груди минулого провокують формування рубцевих спайок і стенозування проток.
• Запалення молочної залози. Проникнення інфекції через тріщини сосків викликає набряк стінок чумацької протоки та звуження його просвіту. Можливе здавлення протоки прилеглими запаленими тканинами.
• Гормональні збої. Приводять до змін складу молока, що сприяє його згортанню в молочних залозах, утворенню молочних згустків та закупорці протоки.

Захворювання розвивається тривало, внаслідок чого розміри освіти поступово збільшуються і можуть досягати 8-10 см у діаметрі. Вплив етіологічного чинника призводить до порушення відтоку молока, що є основним пусковим моментом у механізмі розвитку галактоцеле. Через порушення виходу молока з грудей відбувається розширення протоки, де накопичується молоко. Стінками жирової кісти виступають стінки протоки, вистелені епітелієм. Епітеліальні клітини, у свою чергу, уплощуються, а відстань між ними скорочується. Це порушує обмін між клітинами та позаклітинною рідиною. Секрет, що накопичився в протоці, не здатний абсорбуватися в міжтканинну рідину, а остання не може проникнути в збільшену протоку. Дані процеси збільшують згортання молока, що ще більше блокує його відтік і призводить до формування галактоцеле.

Кісти можуть бути одиночними та множинними, перебувати в одній молочній залозі або формуватися в обох. За наявністю/відсутністю ускладнень розрізняють неускладнені кісти та ускладнені (нагноєна жирова кіста молочної залози). Залежно від вмісту освіти, склад якого змінюється принаймні тривалості існування галактоцеле, виділяють:

• Масляні кісти – містять чисте молоко;
• Сироподібні кісти – заповнені сироподібною масою;
• Миловидні кісти – Накопичують секрет у вигляді омилотвореної маси.

Хвороба протікає безсимптомно, особливо у початковому етапі розвитку. Жінки з галактоцеле невеликих розмірів почуваються абсолютно здоровими, а захворювання може виявитися випадково під час проходження УЗД грудних залоз. Оскільки процес прогресує повільно, довгий час кіста не викликає навіть мінімального дискомфорту в грудях. Запідозрити наявність патології можливо при годівлі, коли стає помітними труднощі дитини при ссанні грудей, її голод при годівлі однією молочною залозою, враховуючи, що молока в ній залишилося достатньо. Галактоцеле значного розміру змінює форму грудей, а носіння одягу, що здавлює (бюстгальтера) викликає біль. Особливо чітко кіста визначається напередодні менструації, коли її розміри підвищуються під дією гормонів. У неускладнених випадках загальний стан жінки не страждає.

Крім косметичного дефекту – вираженої деформації грудей – можливий розвиток і серйозніших ускладнень. У разі потрапляння інфекційних агентів у кістозну порожнину відбувається нагноєння галактоцеле та формування абсцесу залози або гнійного маститу. Нагноєння кістозного утворення супроводжується ознаками інтоксикації: підвищенням температури, погіршенням загального стану (слабкістю, млявістю), почервонінням шкіри в місці запалення та пульсуючим болем у грудях, збільшенням пахвових лімфовузлів.

Формування гнійного процесу в молочній залозі потребує хірургічного втручання, призначення антибіотиків та відлучення дитини від грудей. Можливий розрив галактоцеле, що призводить до формування нориці. Довго існуюча жирова кіста може малігнізуватися, але частота переходу в рак дуже низька (до 1,5%).

Діагностика захворювання не становить особливих труднощів. Виявленням галактоцеле займається лікар-маммолог, який проводить наступні діагностичні заходи:

• Збір анамнезу та скарг, фізикальний огляд. Уточнюється зв’язок утворення з годуванням груддю, тривалість існування галактоцеле, наявність/відсутність болю та інше. При об’єктивному огляді встановлюється локалізація жирової кісти: зазвичай вона утворюється в навколососковій ділянці або безпосередньо під соском, але може розвинутись у будь-якому квадранті залози. При пальпації визначається безболісне або трохи болісне округле або овальне утворення тугоеластичної консистенції, не спаяне з навколишніми тканинами (легко перекочується під шкірою).
• УЗД молочних залоз . Дозволяє підтвердити діагноз, оцінити секрет кістозної порожнини та виявити особливості будови кістозної стінки. Діагноз підтверджується при візуалізації анехогенної округлої або овальної освіти з чіткими межами. Метод малоінформативний при обстеженні лактуючих жінок – освіту можуть закривати часточки залози, заповнені молоком.
• Мамографія. Неускладнена освіта на рентгенівських знімках виглядає як округле просвітлення з чіткими контрами. Також виключається чи підтверджується кальцифікація галактоцеле.
• Дуктографія. Виконується при отриманні незадовільних результатів мамографія. Допомагає виявити проблемну ділянку протоки, уточнити кількість та розташування кістозних утворень. Не проводиться при лактації та гострому запальному процесі у грудях.
• МРТ молочної залози. Використовується у скрутних випадках. Дозволяє точно визначити місцезнаходження та характер пухлини, виявити розтягнуті протоки, оцінити регіональні лімфовузли.
• Пункція освіти. Отриманий вміст має густу вершкоподібну консистенцію, коричневе або зелене забарвлення. Аспірат відправляють на бактеріологічне та цитологічне дослідження. Стерильність секрету підтверджує відсутність у порожнині кісти інфекційних агентів.

Диференціальну діагностику даного захворювання проводять із доброякісними (фіброаденома, ліпома) та злоякісними (рак грудей) утвореннями. Виключити ці захворювання допомагає огляд пацієнтки хірургом та онкологом.

За наявності утворень невеликих розмірів (менше 10 мм) терапія не призначається, потрібно лише динамічний нагляд. Лікування галактоцеле необхідне при його розмірах більше 10 мм та при виникненні ускладнень (нагноєння або розрив кістозної освіти). Лікування включає три напрями:

• Медикаментозна терапія. Показано при галактоцелі, що виник на тлі гормонального дисбалансу. Включає в себе призначення гормональних препаратів.
• Склерозування кісти. Проводиться пункційна аспірація вмісту освіти та введення в його порожнину повітря (пневмосклерозування) або склерозуючої речовини (спирт). До плюсів даного методу відносяться простота, дешевизна та відсутність післяопераційного рубця. До недоліків – висока ймовірність рецидиву освіти та нового скупчення секрету в кістозній порожнині.
• Радикальне хірургічне втручання. Надійний та ефективний спосіб лікування захворювання. Виконується за значних розмірів галактоцеле. Операція полягає у висіченні ураженої часточки залози разом з утворенням. Частота рецидивів дуже мала. До мінусів даного методу належать травматичність, необхідність застосування внутрішньовенного наркозу та косметичний дефект (післяопераційний рубець). При розвитку гнійного процесу (абсцесу, маститу) проводиться розтин гнійника, видалення гною, обробка післяопераційної рани антисептиками та встановлення дренажів. На другому етапі (після стихання запалення) січуть капсулу галактоцеле, рану вшивають вторинними швами наглухо.

При проведенні своєчасного лікування прогноз для одужання та життя сприятливий. Профілактика включає регулярне самообстеження грудей та відвідування лікаря, організацію та дотримання правил грудного вигодовування, попередження переохолоджень та зараження ГРВІ, гігієну молочних залоз (щоденна зміна білизни, обмивання грудей перед та після кожного годування), зціджування молока після кожного годування. Також слід не допускати виникнення тріщин сосків, виключити стреси, нормалізувати питний режим та харчування. Попередити розвиток галактоцеле допоможе правильний підбір бюстгальтера, повітряні ванни для грудей та виконання спеціальних вправ.