Галактоземія

Галактоземія – Спадкова ферментопатія, що характеризується порушенням нормального процесу вуглеводного обміну, а саме – метаболізму галактози. Ознаками галактоземії є непереносимість грудного молока та молочних сумішей, блювання, анорексія, гіпотрофія, жовтяниця, цироз печінки, спленомегалія, набряки, катаракта, затримка психомоторного розвитку. Скринінг на галактоземію проводиться всім новонародженим; додаткове обстеження включає визначення рівня галактози в крові та сечі, проведення навантажувальних проб з галактозою та глюкозою, генетичне тестування, УЗД черевної порожнини, ЕЕГ та ін. Основу терапії галактоземії становить безлактозна дієта, яка призначається з перших днів життя дитини.

Галактоземія – спадкова патологія обміну речовин, зумовлена ​​недостатністю активності ферментів, що у метаболізмі галактози. Нездатність організму утилізувати галактозу призводить до тяжких уражень травної, зорової та нервової системи дітей у ранньому віці. У педіатрії та генетиці галактоземія відноситься до рідкісних генетичних захворювань, що зустрічаються з частотою один випадок на 10 000 – 50 000 новонароджених.

Вперше клініка галактоземії була описана в 1908 році у дитини, яка страждала на сильне виснаження, гепато-і спленомегалію, галактозурію; при цьому захворювання зникло одразу після відміни молочного харчування. Пізніше, 1956 р. вчений Герман Келкер визначив, що в основі захворювання лежить порушення метаболізму галактози.

Галактоземія є вродженою патологією, яка успадковується за аутосомно-рецесивним типом, тобто захворювання проявляється тільки в тому випадку, якщо дитина успадковує дві копії дефектного гена від кожного з батьків. Особи, гетерозиготні за мутантним геном, є носіями захворювання, однак у них теж можуть розвиватися окремі ознаки галактоземії легко.

Перетворення галактози на глюкозу (метаболічний шлях Лелуара) відбувається за участю 3-х ферментів: галактоза-1-фосфатуриділтрансферази (GALT), галактокінази (GALK) та уридиндифосфат-галактозо-4-епімерази (GALE). Відповідно до дефіциту цих ферментів розрізняють 1 (класичний варіант), 2 та 3 тип галактоземії.

Виділення трьох типів галактоземії не збігається із порядком дії ферментів у процесі метаболічного шляху Лелуара. Галактоза надходить в організм з їжею, а також утворюється в кишечнику в процесі гідролізу лактози дисахариду. Шлях метаболізму галактози починається з її перетворення під дією ферменту GALK на галактозо-1-фосфат. Потім за участю ферменту GALT галактозо-1-фосфат перетворюється на УДФ-галактозу (уридилдифосфогалактозу). Після цього за допомогою GALE метаболіт перетворюється на УДФ – глюкозу (уриділдіфосфоглюкозу).

При недостатності одного з названих ферментів (GALK, GALT або GALE) концентрація галактози в крові значно підвищується, в організмі накопичуються проміжні метаболіти галактози, які викликають токсичну поразку різних органів: ЦНС, печінки, нирок, селезінки, кишківника, очей та ін. Порушення метаболізму галактози і становить суть галактоземії. Найчастіше у клінічній практиці зустрічається класичний (1 тип) галактоземії, зумовлений дефектом ферменту GALT та порушенням його активності. Ген, що кодує синтез галактозу-1-фосфатуріділтрансферази, знаходиться в околоцентромерном ділянці 2-ой хромосоми.

За тяжкістю клінічного перебігу виділяють важкий, середній і легкий ступінь галактоземії.

Перші клінічні ознаки галактоземії важко розвиваються дуже рано, у перші дні життя дитини. Незабаром після годування новонародженого грудним молоком або молочною сумішшю виникає блювота та розлад стільця (рідкий пронос), наростає інтоксикація. Дитина стає млявою, відмовляється від грудей чи пляшечки; у нього швидко прогресують гіпотрофія та кахексія. Дитину можуть турбувати метеоризм, кишкові кольки, рясна відходження газів.

У процесі обстеження дитини з неонатологом галактоземією виявляється згасання рефлексів періоду новонародженості. При галактоземії рано з’являється стійка жовтяниця різного ступеня виразності та гепатомегалія, прогресує печінкова недостатність. До 2-3 місяця життя з’являються спленомегалія, цироз печінки, асцит.

Порушення процесів згортання крові призводить до появи крововиливів на шкірі та слизових оболонках. Діти рано починають відставати у психомоторному розвитку, проте ступінь інтелектуальних порушень при галактоземії не досягає такої тяжкості, як при фенілкетонурії. До 1-2 місяців у дітей із галактоземією виявляється двостороння катаракта. Поразка нирок при галактоземії супроводжується глюкозурією, протеїнурією, гіпераміноацидурією. У термінальній фазі галактоземії дитина гине від глибокого виснаження, тяжкої печінкової недостатності та нашарування вторинних інфекцій.

При галактоземії середньої тяжкості також відзначається блювання, жовтяниця, анемія, відставання у психомоторному розвитку, гепатомегалія, катаракта, гіпотрофія. Галактоземія легкого ступеня характеризується відмовою від грудей, блюванням після прийому молока, затримкою мовного розвитку, відставанням дитини в масі та зростанні. Однак навіть при легкій течії галактоземії продукти обміну галактози токсичним чином впливають на печінку, що призводить до її хронічних захворювань.

Галактоземія може протікати у моносимптомній формі, при якій виявляється лише ураження ЦНС, катаракту чи диспепсичні розлади. Описано варіант безсимптомної (асимптоматичної) галактоземії Дюарте, коли недостатність ферментів виявляється лише за біохімічному дослідженні крові.

Ускладнення галактоземії включають цироз печінки, сепсис, крововилив у склоподібне тіло, первинну аменорею, синдром виснаження яєчників. При галактоземії у 50% дітей дошкільного віку виявляється моторна алалія, що характеризується складністю організації та координації мовних рухів, бідністю словникового запасу, великою кількістю парафазій і персеверацій при збереженні розумінні зверненої мови.

Для зниження ризику ускладнень при галактоземії необхідно якомога раннє виявлення патології. Можлива пренатальна діагностика галактоземії, що включає проведення біопсії хоріону, амніоцентезу з подальшим дослідженням ворсин та амніотичної рідини. У Росії, згідно з сучасними стандартами, здійснюється скринінг новонароджених на наступні спадкові захворювання: фенілкетонурію, вроджений гіпотиреоз, галактоземію, адрено-генітальний синдром та муковісцидоз. Неонатальний скринінг проводиться на 3-5 добу у доношених дітей та 7-10 добу – у недоношених. З цією метою проводиться забір капілярної крові, яка переноситься на фільтрувальний папір і у вигляді висушених плям відправляється до генетичної лабораторії.

Якщо при неонатальному скринінгу у дитини виявляється підозра на галактоземію, проводиться повторне вирішальне тестування. У разі повторного виявлення високого рівня галактози в крові або низького рівня досліджуваного ферменту дитині встановлюється діагноз галактоземії. Відомості про таку дитину повідомляються дільничному педіатру, а сім’я новонародженого запрошується на консультацію генетика до медико-генетичної консультації. Лікар-генетик проводить докладний аналіз родоводу, виконує генетичне тестування виявлення мутантного гена, пояснює специфіку харчування дитини з галактоземією.

Іноді для діагностики галактоземії вдаються до визначення рівня галактози в сечі, проведення проб навантаження з галактозою і глюкозою. Моніторинг біохімічних показників крові та загального аналізу крові та сечі при галактоземії дозволяє визначити ступінь ушкодження внутрішніх органів (нирок, печінки та ін.).

Діти з галактоземією потребують консультації дитячого невролога, дитячого офтальмолога, проведення електроенцефалографії, УЗД органів черевної порожнини, біомікроскопії ока. У деяких випадках показано пункційну біопсію печінки. Галактоземію слід диференціювати з інших глікогенозів, цукрового діабету І типу, вродженої атрезії жовчних проток, гепатиту, гемолітичної хвороби новонароджених.

Основна роль лікуванні галактоземії належить дієтотерапії. Особливість харчування при галактоземії полягає у довічному виключенні з раціону продуктів, що містять лактозу та галактозу: будь-якого молока (жіночого, коров’ячого, козиного, дитячих молочних сумішей, низьколактозних сумішей та ін.), всіх молочних продуктів, хліба, випічки, ковбас, цукерок, маргаринів та ін. При галактоземії забороняється вживання рослинних та тваринних продуктів, що містять потенційні джерела галактози – галактозиди (бобові, соя) та нуклеопротеїни (нирки, печінка, яйця та ін.).

Діти, які страждають на галактоземію, забезпечуються спеціальними сумішами на основі ізоляту соєвого білка, гідролізату казеїну, синтетичних амінокислот, а також безлактозними казеїндодомінантними молочними сумішами. З 4-х місячного віку вводяться фруктові та ягідні соки; з 4,5 місяців – фруктове пюре; з 5 місяців – овочеве пюре; з 5,5 місяців – безмолочні каші з кукурудзяного, гречаного або рисового борошна у розведенні спеціалізованою сумішшю; з 6 місяців – м’ясний прикорм на основі м’яса кролика, курча, індички, яловичини; з 8 місяців – риба. Альтернативним джерелом вуглеводів для пацієнтів з галактоземією є продукти на основі фруктози.

Для покращення метаболічних процесів призначаються полівітаміни, кокарбоксилазу, АТФ, оротат калію. Особам з галактоземією протипоказаний прийом спиртових настоянок та гомеопатичних препаратів, оскільки останні містять лактозу. Діти з мовними порушеннями потребують консультації логопеда та цілеспрямованої роботи з корекції ГНР.

Лікування галактоземії, розпочате з перших днів життя, дозволяє уникнути розвитку цирозу, катаракти, олігофренії. Якщо лікування розпочато у пізніші терміни, коли вже відбулося ураження печінки та ЦНС, за допомогою раціональної дієтотерапії прогресування захворювання можна сповільнити. При важких формах галактоземії може бути смерть. Диспансерне спостереження дитини з галактоземією здійснюється педіатром, генетиком, дієтологом, дитячим окулістом та дитячим неврологом. Дітям із галактоземією присвоюється інвалідність.

Враховуючи спадкову обумовленість галактоземії, медико-генетичне консультування рекомендується пройти майбутнім батькам, у сім’ях яких є родичі або діти з цим захворюванням. Вагітним з високим ризиком народження дитини з галактоземією слід обмежити вживання молочних продуктів.