Гематометра

Гематометра – Порушення евакуації крові з порожнини матки, що призводить до її накопичення в органі. Може розвиватися після пологів, аборту, внутрішньоматкових втручань. Запідозрити гематометр можна на підставі зіставлення анамнезу зі скаргами на раптове припинення виділення крові після внутрішньоматкового втручання, відчуття тяжкості і болі внизу живота. Ознаки кровотечі (тахікардія, гіпотонія, запаморочення, анемія) можуть бути виражені різною мірою. Діагностується гематометр за результатами піхвового дослідження, УЗД, зондування порожнини матки. На початковому етапі проводиться медикаментозна стимуляція скорочення матки, при неефективності – вакуум-аспірація, лікувальна гістероскопія.

Гематометра – патологічний стан, що розвивається внаслідок утруднення чи неможливості відтоку менструальних, післяпологових, післяабортних кров’янистих виділень із порожнини матки. Зважаючи на різноманітність причин, справжня частота гематометри невідома, проте в гінекології дана патологія діагностується відносно рідко. Зазвичай вона розвивається у молодих жінок. Гематометра може бути пов’язана як з органною патологією (вродженими аномаліями та набутими захворюваннями матки та піхви), так і з функціональними причинами (неадекватним гемостазом та поганим скороченням міометрію). Може поєднуватися з гематосальпінксом та гематокольпосом; у разі інфікування вмісту порожнини матки розвивається піометрія або інші гнійні ускладнення. У зв’язку з вищесказаним важливим аспектом є профілактика та своєчасна евакуація гематометрів.

З урахуванням можливих етіологічних факторів розрізняють такі форми патології:

• гематометра, що розвинулася у післяпологовому періоді
• гематометра, що розвинулася внаслідок внутрішньоматкових втручань
• гематометра, що розвинулася внаслідок обструкції статевих шляхів
• гематометра, що розвинулася внаслідок стенозу шийного каналу

Причини гематометри можуть бути вродженими, а також набутими (органічними чи функціональними). Вроджені аномалії розвитку статевих органів можуть бути представлені атрезією цервікального каналу, внутрішньоматковими синехіями, внутрішньоматковою перегородкою, атрезією піхви. Якщо дана патологія була діагностована і коригована в дитячому віці, то з початком менструальної функції в матковій порожнині може накопичуватися кров, тобто формуватися гематометра.

Під органічними причинами маються на увазі різні патологічні утворення матки та шийного каналу, що створюють механічні перешкоди на шляху відтоку менструальної крові, кров’янистих виділень після перенесеного аборту, РДВ із маткової порожнини. Це можуть бути великі поліпи цервікального каналу, міоматозні вузли, розташовані поблизу маточного зіва (у т. ч. субмукозна міома, що народжується), рак ендометрію або цервікальний рак. Обтурацію внутрішнього зіва іноді викликає фрагмент зруйнованого в ході аборту плода або ділянку плаценти, кров’яний потік, що затримався в порожнині матки. Утворення гематометри може бути пов’язане з рубцевим стенозом шийки матки внаслідок травмуючих хірургічних втручань, променевої терапії.

До причин функціонального порядку належить спазм цервікального каналу після штучного переривання вагітності (як медикаментозного, так і медаборту), лікувально-діагностичного вишкрібання порожнини матки. Гематометра, що розвинулася в перші тижні після пологів, зветься лохіометра. Найчастіше це ускладнення виникає і натомість атонії матки в післяпологовому періоді, причиною якого можуть ставати слабка родова діяльність, перерозтягнення матки великим плодом, ручне відділення посліду, геморагічний шок, рубці на матці та інших.

Виразність клінічної симптоматики гематометри залежить від причини патології, її давності і кількості кров’янистого вмісту, що накопичився в матці. Підозрювати формування гематометрів дозволяє раптове припинення виділення крові зі статевих шляхів після пологів, аборту, внутрішньоматкових маніпуляцій. При вроджених аномаліях розвитку геніталій у дівчат-підлітків немає менструації; при стенозі цервікального каналу розвивається вторинна аменорея (хибна форма). Одночасно з цим відзначається відчуття тяжкості та періодично виникаючі спастичні болі внизу живота, які народжували жінки порівнюють з родовими сутичками. Іноді больова симптоматика виражена слабо.

У зв’язку з внутрішнім кровотечею, що продовжується, відзначається наростаюча слабкість, артеріальна гіпотонія, тахікардія, запаморочення, миготіння «мушок» перед очима; іноді – епізоди втрати свідомості. Наявність крові в порожнині матки створює умови для місцевого запалення (ендометриту, метроендометриту) та розвитку піометрів. На тлі внутрішньоматкового інфекційного процесу болі посилюються, іррадіюють у поперек і куприк; з’являється лихоманка, озноб, самопочуття пацієнтки ще більше погіршується. Несвоєчасна евакуація гематометрів надалі може стати причиною перитоніту, пельвіоперитоніту, сепсису, безплідності.

Діагностувати гематометр дозволяє сукупність анамнестичних, клінічних та інструментальних даних. На консультації гінеколога з’ясовується характер менструальної функції, перенесені внутрішньоматкові втручання, акушерський анамнез. При вагінальному дослідженні визначається збільшена матка м’ястої консистенції, болісна при пальпації. Перед продовженням діагностичного пошуку необхідно виключити маткову вагітність, тому пацієнтці призначаються відповідні тести, проводиться УЗД органів малого тазу.

Підтвердити діагноз гематометри дозволяє зондування порожнини матки: при введенні зонда через цервікальний канал у порожнину матки вдається одержати кров. При інтравагінальному ультразвуковому скануванні в порожнині матки візуалізується рідинний вміст, кров’яні згустки, а також патологічні утворення (поліп, міома матки та ін.). За допомогою лабораторних досліджень (мазка на флору, бакпосіву) можна отримати дані за інфекційний процес. У складних діагностики випадках виконується гістероскопія; вона дає можливість не тільки встановити причину гематометрів, а й провести лікувальні заходи.

Основним терапевтичним завданням є ліквідація гематометри, усунення її причин та створення умов для можливості безперешкодного відтоку вмісту матки. Іноді досягти спорожнення гематометри вдається вже у процесі діагностичного зондування порожнини матки.

При атонії матки проводиться медикаментозна стимуляція її скорочувальної здатності шляхом призначення утеротонічних препаратів (окситоцин, алколоїди ріжків, метилергометрин). Якщо скупчення крові в матковій порожнині зумовлене спазмом шийки матки, використовуються спазмолітики (комбінація метамізолу, пітофенону та фенпіверінію, дротаверин). З метою профілактики запальних ускладнень призначаються НПЗЗ, антибіотики. При неможливості повної евакуації крові здійснюється вакуум-аспірація вмісту порожнини матки.

На наступному етапі лікування, щоб уникнути повторного скупчення крові, необхідно усунути причину гематометри. Зазвичай це потрібно за наявності анатомічних перешкод по дорозі відтоку маткового вмісту. З цією метою може виконуватися гістерорезектоскопія (видалення цервікальних та маткових поліпів, висічення перегородок, консервативна піхвова міомектомія тощо) або лікувально-діагностичне вишкрібання (видалення частин плодового яйця, фрагментів плаценти). У ускладнених випадках може знадобитися видалення матки – гістеректомія або надвохвилинна ампутація матки.

Профілактика гематометра

Попередити виникнення гематометрів та супутніх їй ускладнень допоможуть регулярні профілактичні огляди. Для виключення аномалій жіночих статевих органів дитячий гінеколог має оглянути дівчинку ще до настання пубертату, а відсутність менструацій до 16-річного віку є серйозним приводом для поглибленого гінекологічного обстеження.

Важливу профілактичну роль відіграє планування вагітності, виключення абортів, своєчасне лікування хірургічної патології органів малого тазу, контроль за виконанням внутрішньоматкових маніпуляцій, адекватне ведення пологів та післяпологового періоду. Попередити післяпологову гематометру допомагає грудне вигодовування, часте сечовипускання, докладання до живота міхура з льодом – ці заходи покращуються скорочення міометрію та судин матки.