Гемороїдальна кровотеча

Гемороїдальна кровотеча – Це патологічний стан, що супроводжується закінченням крові з гемороїдальних вузлів прямої кишки. Патологія проявляється періодичними виділеннями крові з ануса, що виникають під впливом факторів, що провокують. Для діагностики використовують зовнішній огляд, пальцеве обстеження прямої кишки, ректороманоскопія, іригоскопія, рентгенографія органів черевної порожнини, загальний аналіз крові, біохімічне дослідження крові. Для лікування кровотечі з гемороїдальних вузлів застосовуються консервативні методики, малоінвазивні та радикальні оперативні втручання.

Гемороїдальна кровотеча – виділення крові з анального каналу, що виникає на тлі гіперпластичних змін у кавернозних тілах прямої кишки. Такі кровотечі маніфестують на тлі гемороїдальної хвороби, яка спостерігається у більш ніж 10% населення світу. Геморой займає 40% у структурі всіх захворювань прямої кишки. Ця патологія переважно розвивається в осіб чоловічої статі. Віковий пік гемороїдальної хвороби посідає період від 30 до 50 років. Фахівці в галузі сучасної проктології активно займаються пошуком нових методів лікування геморою та кровотеч із гемороїдальних вузлів. Лікування та діагностику захворювання здійснює проктолог, який призначає адекватну терапію залежно від стадії захворювання.

Найчастіше гемороїдальні кровотечі є наслідком ушкодження внутрішніх гемороїдальних вузлів під час акту дефекації. В основному це спостерігається при тривалих запорах та надмірному напруженні. Серед причин також можна виділити порушення відтоку крові по венулам від кавернозних тіл у стінках прямої кишки, наявність розгалужених кавернозних тілець, уроджене функціональне недорозвинення сполучної тканини, зміна іннервації венозної стінки.

До факторів ризику, які можуть призвести до розвитку гемороїдальної кровотечі, відноситься підвищення тиску в системі вен через запори, тривале перебування в сидячому або стоячому положенні, важку фізичну роботу або вагітність. Також до цього стану може призвести регулярне зловживання алкогольними напоями та гострою їжею. Гемороїдальна кровотеча розвивається і на тлі цирозу печінки із супутньою портальною гіпертензією. Крім того, фактори ризику мають ожиріння.

В основі гемороїдальної кровотечі лежить гіперплазія кавернозної системи завдяки посиленому артеріальному притоку по дрібних артеріолах у кавернозні тільця. Під впливом факторів ризику відбуваються мікроскопічні травми, що призводять до міграції гемороїдальних вузлів протягом анального каналу. Кровотечі передує витончення стінок вузла внаслідок застою крові та порушення місцевого венозного кровотоку. Формуються дрібні надриви та ерозії, які стають причиною виливу крові з порожнини вузла. За наявності відповідних патологічних у кавернозній тканині виявляються контактуючі між собою венозні судини зі складчастими стінками.

Патологія проявляється у вигляді крапель і бризок яскравою червоною кров’ю із заднього проходу. Вони виникають безпосередньо після акту дефекації. Крім того, плями крові можуть виявлятися на туалетному папері, у випорожненнях, на нижній білизні і таке інше. Як правило, гемороїдальна кровотеча не супроводжується болючими відчуттями і може з’являтися абсолютно несподівано. Найчастіше виділення крові з гемороїдальних вузлів завершується після закінчення акта дефекації і може знову повторюватись при наступному.

При поєднанні геморою та випадання прямої кишки гемороїдальна кровотеча може бути дуже суттєвою і призводити до тяжкої залізодефіцитної анемії. Залежно від виразності клінічних симптомів, гемороїдальна кровотеча поділяється на рясна та нерясна. Рясна кровотеча проявляється практично при кожному акті дефекації у вигляді масивних виділень і навіть бризок крові. Нерясна кровотеча розвивається виключно при різких похибках у дієті та тривалих запорах.

Крім того, часто паралельно з гемороїдальною кровотечею розвиваються інші патологічні стани ректальної області, такі як анальна тріщина, гострий парапроктит та нориці прямої кишки. Внаслідок цього, крім симптомів кровотечі, у клініці захворювання може спостерігатися поява гнійних та слизових виділень, а також підвищення температури.

Наявність кров’янистих виділень із прямої кишки свідчить про можливу гемороїдальну кровотечу або іншу патологію нижніх відділів ШКТ і є приводом для консультації проктолога. Фахівець повинен обстежити область прямої кишки. За наявності гострої кровотечі здійснюється лише зовнішній огляд та пальцеве дослідження. Ці прості методи дозволяють виявити наявність збільшених гемороїдальних вузлів та оглянути їх на предмет кровоточивості.

Ендоскопічні дослідження проводяться лише після стихання гострої симптоматики. З інструментальних методів здійснюється ендоскопія прямої та сигмовидної кишки – ректороманоскопія, що дозволяє уточнити локалізацію кровотечі. Також може виконуватися колоноскопія, що є ендоскопічним дослідженням всіх відділів товстого кишечника. З лабораторних методів проводиться загальний та біохімічний аналіз крові. У загальному аналізі крові звертають увагу на рівень еритроцитів та гемоглобіну, які можуть знижуватися при завзятих частих кровотечах.

Ендоскопічні методики дозволяють виключити онкологічну причину кров’янистих виділень із прямої кишки. Для диференціальної діагностики гемороїдальної кровотечі може використовуватися рентгенографія товстого кишечника з контрастом – іригоскопія. За наявності гемороїдальної кровотечі показано УЗД органів черевної порожнини для оцінки структури печінки та виключення портального генезу гемороїдальної кровотечі.

Для виключення гнійних ускладнень геморою оцінюють рівень лейкоцитозу та наявність зсуву формули вліво. Ці зміни у крові виявляються при запальних ускладненнях. У разі частих рецидивуючих гемороїдальних кровотеч необхідно провести оцінку функціональних можливостей печінки та визначити показники гемостазу. Як правило, при порушенні функції печінки та патології системи гемостазу гемороїдальна кровотеча може бути більш рясним та частим.

Консервативна тактика

Рідкісні кровотечі при неускладненому геморої лікуються консервативно. Терапія в даному випадку спрямована на усунення запальних явищ та нормалізацію випорожнень. У період загострення гемороїдальної кровотечі рекомендується виключити фізичні навантаження. У харчуванні хворим на геморой слід збільшити вміст продуктів, які мають послаблюючий ефект: бажано більше вживати овочів і фруктів. Консервативне лікування включає проведення різних фізіотерапевтичних заходів, найбільш ефективними з яких є сидячі місцеві лікувальні ванни з антисептиками. Як медикаментозне лікування використовується троксерутин, детралекс. Для лікування гемороїдальних кровотеч застосовують протизапальні супозиторії.

За наявності тромбозу гемороїдальних вузлів рекомендується призначення гепарину. Якщо кровотеча супроводжується свербінням, болями та печінням, то хворим необхідно застосовувати комплексні препарати з ксероформом, екстрактом беладони, троксерутином, флуокортолоном. При сильних болях у прямій кишці показані анальгетики.

Хірургічне лікування

Способом екстреної зупинки гемороїдальної кровотечі є прошивання вузла, що кровоточить. Якщо гемороїдальна кровотеча часто рецидивує та супроводжується тромбозами та випаданням гемороїдальних вузлів, то таким хворим показано проведення планового оперативного лікування. Операції при геморої проводять після попередньої підготовки, яка включає протизапальну терапію протягом 5-7 діб.

З хірургічних малоінвазивних методів показано проведення інфрачервоної коагуляції, біполярної електрокоагуляції, латексного лігування. Сучасними ефективними методами оперативного лікування гемороїдальної кровотечі є дезартеризація гемороїдальних артерій, склерозуюча терапія та лазерне видалення. Відкриті оперативні втручання (гемороїдектомія) потрібні при неефективності малоінвазивних методик.

При своєчасному зверненні до проктолога прогноз при гемороїдальній кровотечі є сприятливим. Сучасні методики дозволяють усунути або суттєво зменшити прояви основного захворювання та запобігти розвитку повторних кровотеч. Як профілактичні заходи рекомендується виключення алкоголю, гігієнічний догляд за анальною областю, виключення важкої праці, корекція сидячого способу життя, щоденна гімнастика для вагітних.