Гепатит A

Вірусний гепатит A (Хвороба Боткіна) – гостре інфекційне ураження печінки, що характеризується доброякісним перебігом, що супроводжується некрозом гепатоцитів. Вірусний гепатит A входить у групу кишкових інфекцій, оскільки має фекально-оральний механізм інфікування. У клінічному перебігу вірусного гепатиту А виділяють дожовтяничний та жовтяничний періоди, а також реконвалесценцію. Діагностика здійснюється за даними біохімічного аналізу крові, результатами РІА та ІФА. Госпіталізація пацієнтів із вірусним гепатитом А необхідна лише у важких випадках. Амбулаторне лікування включає дієту та симптоматичну терапію.

Вірусний гепатит A (Хвороба Боткіна) – гостре інфекційне ураження печінки, що характеризується доброякісним перебігом, що супроводжується некрозом гепатоцитів. Хвороба Боткіна відноситься до вірусних гепатитів, що передаються за фекально-оральним механізмом, і є однією з найпоширеніших кишкових інфекцій.

Вірус гепатиту А відноситься до роду Hepatovirus, його геном представлений РНК. Вірус досить стійкий у навколишньому середовищі, зберігається протягом кількох місяців при 4 °С та роками – при -20 °С. У кімнатній температурі зберігає життєздатність кілька тижнів, гине при кип’ятінні через 5 хвилин. Ультрафіолетові промені інактивують вірус через одну хвилину. Збудник може деякий час зберігати життєздатність у воді з водопроводу.

Гепатит A передається за допомогою фекально-орального механізму переважно водним та аліментарним шляхом. У деяких випадках можливе зараження контактно-побутовим шляхом при користуванні предметами вжитку, посудом. Спалах вірусного гепатиту А при реалізації водного шляху зараження зазвичай виникають при попаданні вірусу в резервуари води громадського користування, харчовий шлях зараження можливий як при вживанні забруднених овочів і фруктів, так і сирих молюсків, що мешкають в інфікованих водоймах. Реалізація контактно-побутового шляху притаманно дитячих колективів, де недостатньо уваги приділяється санітарно-гігієнічному режиму.

Природна сприйнятливість до вірусу гепатиту А у людей висока, найбільша – у дітей допубертатного віку, постінфекційний імунітет напружений (дещо менша напруженість характерна після інфекції субклінічно протікає) і тривалий. Зараження вірусним гепатитом А найчастіше відбувається у дитячих колективах. Серед дорослих до групи ризику входять співробітники харчоблоків дошкільних та шкільних дитячих, а також лікувально-профілактичних та санаторно-курортних закладів, комбінатів харчування. Нині дедалі частіше відзначаються колективні спалахи інфекції серед наркоманів та гомосексуалістів.

Інкубаційний період вірусного гепатиту А становить 3-4 тижні, початок захворювання зазвичай гострий, перебіг характеризується послідовною зміною періодів: дожовтяничного, жовтяничного та реконвалесценції. Дожовтяничний (продромальний) період протікає в різних клінічних варіантах: гарячковому, диспепсичному, астеновегетативному.

Гарячковий (грипоподібний) варіант перебігу характеризується різко розвиненою лихоманкою та інтоксикаційною симптоматикою (ступінь вираженості загальноінтоксикаційного синдрому залежить від тяжкості перебігу). Хворі скаржаться на загальну слабкість, міалгії, біль голови, сухе покашлювання, першіння в горлі, риніт. Катаральні ознаки виражені помірно, почервоніння зіва зазвичай не відзначається, можливе їх поєднання з диспепсією (нудота, погіршення апетиту, відрижка).

Диспепсичний варіант течії не супроводжується катаральною симптоматикою, інтоксикація виражена мало. Хворі скаржаться переважно на розлади травлення, нудоту, блювання, гіркоту у роті, відрижку. Нерідко відзначається тупий помірний біль у правому підребер’ї, епігастрії. Можливий розлад дефекації (діареї, запори, їх чергування).

Дожовтяничний період, що протікає за астеновегетативного варіанту мало специфічний. Хворі мляві, апатичні, скаржаться на загальну слабкість, страждають на розлади сну. У деяких випадках продромальні ознаки не відзначаються (латентний варіант дожовтяничного періоду), захворювання починається відразу з жовтяниці. У разі, якщо є ознаки кількох клінічних синдромів, говорять про змішаний варіант перебігу дожовтяничного періоду. Тривалість цієї фази інфекції може становити від двох до десяти днів, в середньому зазвичай продромальний період займає тиждень, поступово переходячи у наступну фазу – жовтяницю.

У жовтяничному періоді вірусного гепатиту А характерним є зникнення ознак інтоксикації, спад лихоманки, поліпшення загального стану хворих. Однак диспепсична симптоматика, як правило, зберігається та посилюється. Жовтяниця розвивається поступово. Спочатку відзначають потемніння сечі, жовтуватий відтінок набувають склери, слизові оболонки вуздечки язика та м’якого піднебіння. Надалі жовтіє шкіра, набуваючи інтенсивного шафранного відтінку (печінкова жовтяниця). Тяжкість захворювання може корелювати з інтенсивністю фарбування шкіри, але краще орієнтуватися на диспепсичну та інтоксикаційну симптоматику.

При тяжкому перебігу гепатиту можуть відзначатися ознаки геморагічного синдрому (петехії, крововиливу на слизових оболонках та шкірі, носові кровотечі). При фізикальному обстеженні відзначають жовтуватий наліт мовою, зубах. Печінка збільшена, при пальпації помірно болісна, у третині випадків відзначається збільшення селезінки. Пульс дещо уріджений (брадикардія), артеріальний тиск знижений. Кал світлішає аж до знебарвлення в розпал хвороби. Крім диспепсичних розладів, хворі можуть скаржитися на астеновегетативну симптоматику.

Тривалість жовтяничного періоду зазвичай не перевищує місяця, в середньому становить 2 тижні., після чого починається період реконвалесценції: відбувається поступовий регрес клінічних та лабораторних ознак жовтяниці, інтоксикації, нормалізується розмір печінки. Ця фаза може бути досить тривалою, тривалість періоду реконвалесценції зазвичай сягає 3-6 місяців. Течія вірусного гепатиту А переважно легка або середньоважка, але в поодиноких випадках відзначаються важко протікаючі форми захворювання. Хронізація процесу та вірусоносій для цієї інфекції не характерні.

У загальному аналізі крові відзначається знижена концентрація лейкоцитів, лімфоцитоз, ШОЕ підвищена. Біохімічний аналіз показує різке підвищення активності амінотрансфераз, білірубінемію (переважно за рахунок пов’язаного білірубіну), знижений вміст альбуміну, низький протромбіновий індекс, підвищення сулемової та зниження тимолової проб.

Специфічна діагностика здійснюється на підставі серологічних методів (антитіла виявляються за допомогою ІФА та РІА). У жовтяничному періоді відзначається наростання Ig М, а реконвалесцентном – IgG. Найбільш точна та специфічна діагностика – виявлення РНК вірусу в крові за допомогою ПЛР. Виділення збудника та вірусологічне дослідження можливе, але через трудомісткість до загальної клінічної практики недоцільно.

Хворобу Боткіна можна лікувати амбулаторно, госпіталізація проводиться у разі важких форм, а також – за епідеміологічними показаннями. У період вираженої інтоксикації хворим прописаний постільний режим, дієта №5 (у варіанті для гострого перебігу гепатиту), вітамінотерапія. Харчування дробове, виключена жирна їжа, продукти, що стимулюють виробництво жовчі, заохочуються молочні та рослинні складові раціону.

Необхідне повне виключення алкоголю. Етіотропна терапія для цього захворювання не розроблена, комплекс лікувальних заходів спрямований на полегшення симптоматики та патогенетичну корекцію. З метою дезінтоксикації призначається багато пиття, при необхідності інфузія кристалоїдних розчинів. З метою нормалізації травлення та підтримання нормобіоценозу кишечника призначають препарати лактулози. Спазмолітики застосовують для профілактики холестазу. При необхідності призначають препарати УДКГ (урсодезоксіхолієвої кислоти). Після клінічного одужання хворі перебувають на диспансерному спостереженні у гастроентеролога ще 3-6 місяців.

У переважній більшості випадків прогноз є сприятливим. При ускладненнях з боку жовчовивідних шляхів лікування затягується, але при помилковій терапії прогноз не посилюється.

Загальні профілактичні заходи спрямовані на забезпечення якісного очищення джерел питної води, контроль над скиданням стічних вод, санітарно-гігієнічні вимоги до режиму на підприємствах громадського харчування, у харчоблоках дитячих та лікувальних закладів. Здійснюється епідеміологічний контроль за виробництвом, зберіганням, транспортуванням харчових продуктів при спалахах вірусного гепатиту А в організованих колективах (як дитячих, так і дорослих) здійснюють відповідні карантинні заходи. Хворі ізолюються на 2 тижні, заразність їх після першого тижня жовтяничного періоду сходить нанівець. Допуск до навчання та роботи здійснюють за настанням клінічного одужання. За контактними особами здійснюють спостереження протягом 35 днів із моменту контакту. У дитячих колективах цей час призначається карантин. В осередку інфекції проводяться необхідні дезінфекційні заходи.

Вакцинація проти гепатиту А рекомендована дітям віком 1 рік і дорослим, які від’їжджають у зони, небезпечні за вірусним гепатитом А.