Гепатит С у дітей

Гепатит C у дітей – дифузне інфекційно-запальне ураження печінки, спричинене вірусом гепатиту C. Клінічний перебіг хронічного гепатиту C у дітей часто безсимптомний; для типового гострого процесу характерні астенічний синдром, абдомінальний біль, підвищення температури, нудота, блювання, жовтяниця. Діагноз гепатиту C у дітей заснований на сукупних даних огляду, анамнезу, функціональних печінкових проб, серологічного та ПЛР-обстеження, біопсії печінки. Лікування гепатиту C у дітей включає противірусну та симптоматичну терапію, прийом індукторів інтерферону та імуномодуляторів, дієту.

Гепатит C у дітей – запальний процес, що виникає в паренхімі печінки при інфікуванні вірусом гепатиту C, який потрапляє безпосередньо в кров хворого. Гепатит С у дітей характеризується схильністю до хронізації з прогресуванням у цироз, печінкову недостатність та злоякісні новоутворення. У структурі гострих вірусних гепатитів у дітей віком до 14 років на гепатит C припадає близько 1%, серед хронічних вірусних гепатитів – до 41%.

Вірус гепатиту C (HCV) – надзвичайно небезпечний РНК-вірус, здатний тривало (іноді довічно) персистувати в організмі людини за рахунок високої генетичної мінливості, здатності маскуватися і легко йти з-під контролю імунної системи. Головною метою вірусу гепатиту C є гепатоцити. Вірус гепатиту C має пряму цитопатичну дію на печінкові клітини, активує аутоімунні реакції та імунний цитоліз заражених клітин, викликає некроз та вузлову проліферацію паренхіми, розростання сполучної тканини (фіброзування) печінки. Віріони гепатиту C можуть проникати у тканини серця, головного мозку, імунні клітини, провокуючи тяжкі супутні захворювання (васкуліти, артрити, поліміозит, енцефалопатії).

Джерелом гепатиту C у дітей є інфікована людина, найчастіше хвора на хронічну форму інфекції. Шляхи поширення вірусного гепатиту C у дітей – парентеральний та вертикальний (від матері плоду). Вірусом гепатиту C діти та підлітки можуть заразитися при безпосередньому контакті з інфікованою кров’ю або її препаратами. Зараження дітей гепатитом C може статися при різних медичних оперативних та ін’єкційних втручаннях, гемодіалізі, стоматологічному лікуванні (з повторним використанням погано простерилізованих медичних інструментів), трансплантації органів, гемотрансфузії та переливанні препаратів крові (плазми, фібриногену, антигемофільного). Високим є рівень поширення гепатиту C серед наркоманів внаслідок неодноразового використання забруднених шприців при внутрішньовенному введенні наркотиків.

Частота перинатальної передачі вірусу гепатиту C (під час пологів, при проходженні дитиною родових шляхів інфікованої матері) становить приблизно 5%. За наявності у вагітної жінки коінфекції HCV та ВІЛ, ступінь ризику інфікування дитини вірусом гепатиту C зростає у 3-4 рази.

Існує можливість передачі гепатиту C у дітей підліткового віку за недотримання правил і норм гігієни під час виконання процедур, пов’язаних з пошкодженням шкірних покривів (татуювань, пірсингу); через порізи та садна при користуванні загальними засобами гігієни (зубні щітки, бритви, манікюрні прилади), при незахищеному статевому контакті з носієм вірусу.

За тривалістю перебігу виділяють гострі (до 6 місяців) та хронічні (понад 6 місяців) гепатити C у дітей. Хронічна форма гепатиту C у дітей може бути результатом захворювання, що гостро почалося, але найчастіше розвивається як первинно хронічний процес, має тривалий прогресуючий перебіг і призводить до серйозного ураження печінки і порушення її функцій.

Залежно від характеру клінічних проявів гострі гепатити C у дітей можуть мати типові (які супроводжуються симптомами жовтяниці) та атипові (безжовтяничні) варіанти перебігу. У дітей переважають випадки атипового перебігу гепатиту C. Типові гострі гепатити C у дітей зазвичай протікають у легкій та середньоважкій формах; вкрай рідко можливі важкі та злоякісні (фульмінантні) форми захворювання.

Прихований (інкубаційний) період при гепатиті C у дітей становить 7-8 тижнів. Гострий гепатит C починається поступово з розвитку у дитини астеновегетативного синдрому та диспепсичних порушень. У дітей відзначається абдомінальний больовий синдром, іноді болі у великих суглобах, можливе підвищення температури тіла до субфебрильних значень, знебарвлення калу та потемніння сечі. Інтоксикація супроводжується нудотою, блюванням, головним болем.

Ознаки жовтяниці у дітей із гепатитом C (жовтий відтінок склер та шкіри) з’являються не завжди (у 15-40% випадків); жовтяничний період продовжується від 1 до 3 тижнів і протікає легше, ніж при інших парентеральних гепатитах. Гострий перебіг гепатиту C у дітей відзначається у 10-20% випадків, його частим результатом є формування хронічної форми захворювання.

Хронічний гепатит C в дітей віком протягом багатьох років може протікати без клінічно виражених симптомів, виявляючись при випадкових обстеженнях. При відносно задовільному стані дітей та відсутності скарг, хронічний гепатит C проявляється гепатомегалією, що у 60% випадків супроводжується спленомегалією. У 1/3 дітей з хронічним гепатитом C відзначається астенія, підвищена стомлюваність, позапечінкова симптоматика (телеангіектазія, капілярити).

Незважаючи на мінімальний та низький ступінь активності хронічного гепатиту C у дітей, спостерігається стійка тенденція до фіброзування печінки (через рік після інфікування у 50% випадків, через 5 років – у 87% випадків). Навіть при слабко вираженій мірі фіброзування при хронічному гепатиті C у дітей є ризик розвитку цирозу печінки. До ускладнень гострого гепатиту C у дітей належать печінково-клітинна недостатність, кровотечі, тяжка бактеріальна інфекція, ниркова недостатність.

У діагностиці гепатиту C у дітей враховують дані клінічного огляду та епідеміологічного анамнезу, результати біохімічного, серологічного (ІФА) та ПЛР досліджень, пункційної біопсії печінки.

У всіх дітей з гепатитом C у сироватці крові відзначається підвищення активності печінкових ферментів АЛТ та ACT, у деяких випадках – підвищення рівня загального білірубіну (прямої фракції), зниження протромбінового індексу, диспротеїнемія.

РНК вірусу гепатиту C з’являється у плазмі крові через 3-4 дні після інфікування (задовго до утворення антитіл). ПЛР в режимі реального часу є раннім методом діагностики гепатиту C у дітей, що дозволяє виявити РНК HCV, визначити генотип і концентрацію вірусу в крові (вірусне навантаження). Чим більше вірусне навантаження, тим важчий прогноз гепатиту C і тим заразнішим вважається хворий. Генотип вірусу гепатиту C є достовірним прогностичним критерієм подальшого розвитку інфекції, а також тривалості та ефективності противірусної терапії. Найчастіше у дітей із хронічною формою захворювання виділяється генотип 1b вірусу гепатиту C, для якого характерна 90%-на хронізація інфекції, тяжчий перебіг, менший відсоток сталого успіху лікування.

Серологічне дослідження (ІФА) у дітей дозволяє підтвердити наявність маркерів гепатиту C – антитіл до специфічних білків (анти-HCV-core, -NS3, -NS4, -NS5), визначити гостроту та активність вірусної інфекції (анти-HCV IgM), стадію захворювання , давність інфікування (анти-HCV IgG авидність)

Гепатит C у дітей необхідно диференціювати з іншими вірусними гепатитами, насамперед гепатитом В, гемолітичною хворобою, ангіохолециститом, обтураційною жовтяницею.

Загальні принципи терапії гепатиту C у дітей схожі на такі при інших вірусних гепатитах і включають постільний режим, лікувальну дієту, симптоматичні засоби.

Лікування гепатиту C у дітей спрямоване на запобігання хронізації гострої форми інфекції і вплив на хронічний процес, що розвинувся. У педіатрії при хронічному гепатиті C застосовуються препарати рекомбінантного інтерферону-альфа (ІФН-) у вигляді ректальних свічок та парентеральні форми. Схема лікування гепатиту C дитині підбирається індивідуально. У лікуванні гепатиту C у дітей віком від 3 до 17 років, які не мають протипоказань, призначається монотерапія або комбінація препаратів рекомбінантного ІФН- з рибавірином або ремантадином (у дітей віком від 7 років). Також призначають індуктори (меглюміну акридонацетат) та імуномодулятори (екстракти тимусу великої рогатої худоби). Тривалість лікування гепатиту C у дітей залежить від багатьох факторів та становить від 24 до 48 тижнів.

Прогноз при вірусному гепатиті C у дітей варіабельний. Гостра форма захворювання у дітей може закінчитися повним одужанням, яке настає повільно (приблизно через рік) або результатом хронічного процесу, що протікає багато десятиліть і призводить до розвитку цирозу печінки та гепатоцелюлярної карциноми.

При вкрай тяжких та злоякісних формах гепатиту C можливий летальний кінець.

Неспецифічні заходи профілактики вірусного гепатиту C у дітей включають запобігання перинатальному інфікуванню новонароджених, використання одноразових та стерильних багаторазових медичних інструментів, ретельне обстеження донорів крові та тестування препаратів крові, дотримання правил особистої гігієни, боротьбу з наркоманією.