Герпетичний стоматит у дітей

Герпетичний стоматит у дітей – гостре запальне ураження слизової оболонки порожнини рота, що викликається вірусом простого герпесу. Герпетичний стоматит у дітей проявляється лихоманкою, лімфаденітом, слинотечею, нудотою, везикулярними висипаннями, ерозіями та афтами у ротовій порожнині, втратою апетиту. Діагноз герпетичного стоматиту в дітей віком ставлять за даними анамнезу, клінічної картини, цитологічного дослідження, РІФ, ПЛР, ІФА. Лікування герпетичного стоматиту у дітей включає противірусну, десенсибілізуючу, імунокоригуючу терапію, місцеву обробку ротової порожнини, фізіопроцедури.

Герпетичний стоматит у дітей – герпес-вірусна інфекція, що протікає з переважним ураженням слизової оболонки порожнини рота та явищами загальної інтоксикації. У педіатрії та дитячій стоматології герпетичний стоматит посідає перше місце серед запальних захворювань ротової порожнини у дітей, становлячи майже 80% випадків. Герпетичний стоматит сприймається як прояв першого контакту організму дитини з вірусом простого герпесу І типу. Найбільш часто герпетичний стоматит зустрічається у дітей віком від 1 до 3 років, що пов’язано з їх віково-морфологічними особливостями, зниженням рівня трансплацентарних антитіл та незрілістю клітинного та специфічного імунітету. Герпетичний стоматит може спостерігатися і у дітей першого року життя, які з перших місяців перебувають на штучному вигодовуванні.

Виділяють два типи герпетичного стоматиту у дітей: первинний гострий та хронічний рецидивуючий. Діти, які перехворіли на гострий герпетичний стоматит, стають безсимптомними вірусоносіями або страждають на хронічний тип інфекції. Герпетичний стоматит у дітей може супроводжуватися поразкою нервової системи та внутрішніх органів, пригніченням імунних реакцій, тому потребує серйозної уваги з боку педіатрів, дитячих стоматологів, дитячих імунологів, дитячих неврологів та інших фахівців.

ВПГ I типу – ДНК-вірус, що відноситься до сімейства Herpesviridae і клінічно виявляється висипаннями на шкірі обличчя і слизовій оболонці ротової порожнини. Потрапляючи в організм дитини, ВПГ активно розмножується в епітеліальних клітинах і навколишніх лімфатичних вузлах (найчастіше підщелепних), проникає в кров’яне русло (первинна вірусемія), а звідти в різні органи (печінка, селезінку та ін.) з подальшим розмноженням та вторинною вірусом . На наступному етапі спостерігається ураження шкіри та слизових губ, порожнини рота та зіва з розвитком у дітей симптомів герпетичного стоматиту. Герпесна інфекція здатна переходити в латентну форму з довічною персистенцією вірусу в нервових гангліях.

Джерелом збудника є діти, хворі на гострий герпетичний стоматит, дорослі з рецидивуючим герпесом губ і вірусоносії. Герпетичний стоматит дуже заразний: ВПГ I типу може передаватися здоровим дітям контактно-побутовим (через поцілунки, іграшки, предмети побуту) та повітряно-краплинним шляхом (при кашлі та чханні), можлива вертикальна передача від матері до плоду (при рецидиві герпесу з вірусемією у вагітної).

Рецидиви хронічного герпетичного стоматиту в дітей віком виникають і натомість придушення імунітету під впливом провокуючих чинників: переохолодження, перегрівання, тривалої інсоляції, емоційного стресу, авітамінозу, прийому великих доз антибіотиків, перенесених ГРВІ. Найчастіше герпетичний стоматит у дітей спостерігається у весняно-осінній період.

Залежно від клінічних симптомів герпетичний стоматит у дитини може протікати у легкій, середньоважкій та тяжкій формах; у його розвитку виділяють інкубаційний, продромальний періоди, розпал хвороби (катаральний, період висипань), період згасання та клінічного одужання. Серед дітей частіше зустрічаються легкі та середньоважкі форми герпетичного стоматиту.

Латентний період герпетичного стоматиту у дітей становить від 2 до 14 днів. У продромальному періоді дитина стає неспокійною, вередує, плаче, відмовляється від їжі, погано спить. Відзначаються слинотеча, нудота, блювання, збільшення та болючість підщелепних та шийних лімфовузлів.

Герпетичний стоматит в дітей віком, зазвичай, починається гостро, з лихоманки (до 38-40°С), погіршення загального стану. У розпалі хвороби приєднуються катаральні явища: гострий гінгівіт, нежить, кашель, інколи кон’юнктивіт. Десни дитини гіперемовані, набряклі, кровоточать. На слизовій оболонці рота з’являються поодинокі або згруповані везикулярні висипання у вигляді тонкостінних бульбашок розміром 2-3 мм, які легко розкриваються з утворенням хворобливих ерозій і афт (неглибоких виразок, покритих білуватим нальотом). Герпетичні висипання найчастіше розташовуються на яснах, твердому та м’якому небі, спинці язика, щоках та губах.

Утворення везикул триває протягом 2-4 днів і супроводжується сильною хворобливістю. Одночасно можна спостерігати висипання різних стадіях розвитку. Афти та ерозії поступово очищаються та затягуються без рубцювання. Для герпетичного стоматиту у дітей характерна хвилеподібна течія: поява висипань з лихоманкою завершується коротким стабільним періодом, потім починається нова хвиля висипань з черговим стрибком температури.

При зниженому імунітеті та приєднанні вторинної бактеріальної інфекції виникають гнійничкові ураження слизової та шкіри. Гострий герпетичний стоматит у дітей залежно від тяжкості перебігу та ефективності лікування може тривати від 7 до 14 днів. Небезпечна течія гостра герпесвірусна інфекція може набувати в перші місяці життя дитини у зв’язку з генералізацією ураження, ризиком розвитку септичного стану, ураження внутрішніх органів, серозних оболонок мозку.

Діагноз герпетичного стоматиту в дітей віком ставиться виходячи з клінічної картини, анамнезу, результатів цитологічного, вірусологічного і серологічного досліджень.

Для ідентифікації вірусу може використовуватися сироватка крові, слина, мазки, змив або зіскрібок зі слизової ротової порожнини. Встановити збудника герпетичного стоматиту у дітей можна методом імунофлюоресценції (РІФ) та ПЛР. Серологічну ідентифікацію титру вірусних антитіл проводять за допомогою ІФА та РЗК.

Герпетичний стоматит у дітей необхідно диференціювати з інших видів стоматиту (алергічного, медикаментозного, грибкового), герпетичної ангіни, специфічних інфекцій (кору, скарлатини, вітряної віспи, дифтерії), багатоформної ексудативної еритеми.

При неускладненому перебігу герпетичного стоматиту лікування амбулаторне, в ускладнених випадках та у дітей перших трьох років життя може знадобитися госпіталізація. Дітям з герпетичним стоматитом показані постільний режим, рясне питво, протерта, тепла, їжа, що не подразнює, користування окремим посудом і предметами гігієни.

Комплексне лікування герпетичного стоматиту у дітей (загальне та місцеве) підбирають залежно від періоду захворювання та ступеня вираженості симптомів. При лихоманці та хворобливості призначають парацетамол, ібупрофен; для зняття набряку – антигістамінні препарати (мебгідролін, клемастин, хіфенадин). Системна етіотропна терапія (ацикловір, інтерферон) ефективніша у початковому періоді. З метою імунокорекції призначаються лізоцим, екстракти тимусу, ін’єкції гамма-глобуліну.

Місцеве лікування герпетичного стоматиту у дітей проводиться дитячим стоматологом та дитячим пародонтологом. Здійснюється щоденна обробка слизової оболонки ротової порожнини антисептиками, анестетиками, відварами трав, змащування противірусними препаратами. При середньотяжкій формі герпетичного стоматиту у дітей для очищення поверхні слизової від некротичних мас використовуються розчини протеолітичних ферментів (трипсину, хімотрипсину).

У період епітелізації ерозій застосовують кератопластичні засоби (вітаміни A, Е, олія шипшини та обліпихи). Фізіолікування при герпетичному стоматиті у дітей призначають з перших днів захворювання (УФО, інфрачервоне опромінення). При рецидивному герпетичному стоматиті у дітей показані курси загальнозміцнювальних засобів (вітамінів C, В12, риб’ячого жиру), висококалорійна дієта.

Герпетичний стоматит у дітей здебільшого закінчується клінічним одужанням через 10-14 днів. У важких випадках існує ризик ускладнень у вигляді герпетичного кератокон’юнктивіту, герпетичного енцефаліту, генералізації інфекції.

Запобігти контакту дітей з герпесвірусною інфекцією неможливо, т.к. носительство ВПГ серед дорослого населення становить 90%. Профілактика герпетичного стоматиту може включати ізоляцію хворої дитини від здорових дітей, обмеження контактів з дорослими в активній фазі інфекції, дотримання правил особистої гігієни, загартування, заняття фізкультурою.