Поразка нирок при гестозі та хронічному гломерулонефриті (ХГН) має багато схожих патогенетичних механізмів, і це суттєво ускладнює діагностику та лікування таких пацієнток, особливо під час вагітності. У гестозі, який виникає внаслідок патології вагітності, є характерні зміни, які нагадують хронічний гломерулонефрит, зокрема порушення функцій клубочків, зміни в мезангію та імунологічні механізми ураження нирок.

Спільні патогенетичні механізми:

Зниження клубочкової фільтрації та ниркового кровотоку: У обох випадках порушується здатність нирок до ефективного фільтрування крові, що призводить до накопичення токсинів і метаболітів в організмі.
Затримка води та натрію: Обидва стани супроводжуються затримкою рідини в організмі, що веде до розвитку набряків.
Підвищення проникності капілярів для білків: Це призводить до протеїнурії (наявності білка в сечі), що є важливим діагностичним критерієм при обох патологіях.
Гіпопротеїнемія та зниження онкотичного тиску: Зниження рівня білків у крові (особливо альбумінів) веде до зменшення колоїдно-осмотичного тиску, що сприяє розвитку набряків.

Роль імунологічних процесів:

У обох випадках важливу роль відіграють імунологічні механізми:

У хронічному гломерулонефриті імунні комплекси, що утворюються через взаємодію з антигенами клубочків, призводять до розвитку запалення та ураження нирок.
У гестозі процеси утворення імунних комплексів і аутоантитіл також сприяють порушенню функції нирок. Імунні комплекси можуть нашаровуватися на вже існуючі імунокомплексні патології, що прискорює розвиток гестозу.

Клінічні прояви:

Схожі симптоми:

Набряки
Протеїнурія
Артеріальна гіпертензія

Особливості перебігу при гестозі на тлі ХГН:

Гестоз може початися рано, вже після 20-22 тижнів вагітності, і прогресує дуже швидко, іноді вже до критичних форм.
У другій половині вагітності приєднується гестоз, що часто веде до гострої ниркової недостатності, високої гіпертензії, масивної протеїнурії та серйозних порушень функції органів.
Прогноз для плоду часто несприятливий: фетоплацентарна недостатність, затримка росту плода, гіпоксія, навіть внутрішньоутробна смерть.

Важливі аспекти диференціальної діагностики:

Гострий гломерулонефрит:
- Гострий початок, часто після інфекцій (стрептококова ангіна).
- Температура, виражена набряклість обличчя, масивна протеїнурія, наявність гематурії (буро-кривавий колір сечі).
- Гострий гломерулонефрит рідко зустрічається при вагітності.
Хронічний гломерулонефрит:
- Періоди ремісії та загострення з різними клінічними проявами, залежно від форми (гіпертонічна, нефротична, змішана).
- Важливою відмінністю є те, що при хронічному гломерулонефриті порушення функції нирок відбуваються поступово.

Особливості перебігу гестозу при ХГН:

Гестоз на тлі ХГН має значно тяжчий перебіг, що вимагає постійного моніторингу стану пацієнтки та плоду.
Може супроводжуватися різними ускладненнями, такими як передчасне відшарування плаценти, гостра нирково-печінкова недостатність, набряк легень.
Потрібно враховувати, що на фоні хронічного гломерулонефриту навіть невелика крововтрата під час пологів може мати серйозні наслідки.

Лікування:

Підхід до лікування гестозу, що виникає на тлі хронічного гломерулонефриту, має бути комплексним і спрямованим на підтримку функції нирок, контроль гіпертензії, нормалізацію водно-електролітного балансу, а також забезпечення належної підтримки для матері та плоду. Важливою частиною лікування є моніторинг імунного статусу та призначення препаратів, що знижують ризик розвитку ускладнень.