Гігантська кондилома Бушці-Левенштейна

Гігантська кондилома Бушці-Левенштейна (Карциномоподібна гостра кондилома) – різновид гострої кондиломи, що відрізняється прогресуючим зростанням, великими розмірами і наполегливим рецидивуванням після проведеного лікування. Характеризується вираженим екзофітним та ендофітним зростанням з руйнуванням навколишніх тканин, можливістю переродження в плоскоклітинний рак шкіри. Діагноз гігантської кондиломи Бушке-Левенштейна ґрунтується на її клінічній картині та потребує гістологічного підтвердження, яке проводиться після видалення пухлини. Лікування полягає у повному висіченні кондиломи на тлі загальнозміцнюючої та противірусної терапії, місцевому введенні інтерферонів та блеоміцину.

Гігантська кондилома Бушке-Левенштейна зустрічається як у молодому, так і в старечому віці. Найчастіше вона спостерігається у чоловіків і розташовується на статевому члені. Рідше розвиток кондиломи відзначається на статевих органах жінок. Може мати місце екстрагенітальна локалізація.

Гігантська кондилома Бушке-Левенштейна поряд з хворобою Боуена, бовеноїдним папульозом, хворобою Кейра, пігментною ксеродермою та шкірним рогом відноситься до передракових новоутворень шкіри. Її трансформації в рак шкіри може сприяти погана особиста гігієна, зниження імунітету, тривалий дратівливий вплив зовнішніх факторів.

Поява гігантської кондиломи Бушке-Левенштейна обумовлена ​​вірусом папіломи людини (ВПЛ). Сприятливими до її виникнення є травматизація, імуносупресія, фімоз, підвищена пітливість, статеві інфекції (уреаплазмоз, хламідіоз, цитомегалія). У венерології спостерігалися окремі випадки розвитку гігантської кондиломи Бушке-Левенштейна на тлі червоного плоского лишаю та склероатрофічного ліхена.

Захворювання починається з появи на шкірі дрібних утворень, схожих на папіломи, бородавки або гострі кондиломи. Ці елементи швидко збільшуються в розмірах і зливаються один з одним, утворюючи єдину ділянку поразки – гігантську кондилому Бушке-Левенштейну. Вона має широку основу, покриту ворсинчастими розростаннями та вегетаціями, розділеними вираженими борозенками. По периферії освіти спостерігаються ізольовані гострі кондиломи. Згодом вегетації розростаються, покриваються лусочками ороговілого епітелію і мацеруються. У борозенках, що проходять між ними, скупчується відокремлюване, що має неприємний запах. Часто відбувається інфікування, внаслідок чого відокремлюване набуває гнійного характеру.

Найчастіше гігантська кондилома Бушке-Левенштейна локалізується на статевому члені області його головки чи вінцевої борозни. Можлива її поява в аноректальній ділянці, навколо ануса, в паху, на шкірі статевих губ і клітора у жінок, на обличчі (на щоках, навколо рота, в області повік чи носа), на слизовій порожнині рота або сечостатевих органів.

Гігантська кондилома Бушке-Левенштейна відрізняється повільним, неухильно прогресуючим зростанням та схильністю до рецидивування. Разом з вираженим екзофітним зростанням гігантської кондиломи Бушке-Левенштейна, що призводить до її розростання на кшталт «цвітної капусти», спостерігається виражене проростання в навколишні тканини. Прогресуючий ріст освіти може призвести до руйнування крайньої плоті, впровадження пухлини в кавернозні тіла, проростання прилеглих тканин з утворенням свищів та виразок. Можливе озлокачествление гігантської кондиломи з переходом її в плоскоклітинний рак шкіри.

Діагноз гігантської кондиломи встановлює венеролог. Для цього він проводить огляд освіти та його диференціальну діагностику зі подібними за проявами захворюваннями: гострими кондиломами, характерними для вторинного сифілісу широкими кондиломами, оральним папіломатозом, аногенітальним кондиломатозом, плоскоклітинним раком шкіри. Додатково проводять ПЛР-дослідження на ВПЛ.

Остаточний діагноз гігантської кондиломи Бушке-Левенштейна дозволяють поставити лише дані гістології матеріалу, віддаленого під час хірургічного лікування. Для виключення злоякісної трансформації кондиломи дослідження проводять із декількома зразками тканини, взятими з різних ділянок пухлини. Гістологічна картина при гігантській кондиломі Бушці-Левенштейна має схожість з картиною звичайної гострої кондиломи і відрізняється лише більшим ступенем вираженості патологічних змін. Спостерігається виражене збільшення товщини рогового шару епідермісу та проростання кондиломи у глибокі шари дерми. Ознакою злоякісної трансформації є виявлення ділянок пухлинної тканини, що відповідають гістологічній картині раку in situ.

Враховуючи інвазивне та швидке зростання гігантської кондиломи, можливість її трансформації в рак, рекомендовано її широке хірургічне висічення. Операція має бути проведена найближчим часом після виявлення пухлини. Для профілактики післяопераційного рецидиву гігантської кондиломи Бушке-Левенштейна рекомендовано додаткову кріодеструкцію основи пухлини.

Хірургічне лікування поєднують із системною противірусною та загальнозміцнювальною терапією. Ряд авторів вказує на доцільність місцевого введення інтерферонів, їх індукторів та блеоміцину у післяопераційному періоді.

Рентгенотерапія гігантської кондиломи протипоказана, оскільки вона може дати поштовх раковій трансформації пухлини.

Незважаючи на повне та абсолютно коректно проведене лікування, гігантська кондилома Бушці-Левенштейна може давати рецидиви. Її злоякісна трансформація спостерігається в термін від 2 до 12 років після виникнення захворювання.