Гінгівіт

Симптоми і ознаки

Гінгівіт – медичний термін, що позначає запалення ясен, захворювання, схоже з пародонтитом, в деяких випадках є його передумовою. Причин виникнення гінгівіту може бути маса: зниження імунітету, проживання в районі з несприятливою екологічною обстановкою, вживання неякісної води, наявність в організмі інфекцій і захворювань шлунково-кишкової системи. Захворювання може спровокувати неправильний ріст зуба. Відомо, що люди, які мають проблеми порожнини рота у вигляді карієсу, пародонтозу, зубного каменю, найбільш часто стикаються з появою і розвитком гінгівіту. До факторів ризику належить наявність одного з таких захворювань, як цукровий діабет, туберкульоз, цироз печінки. Захворювання, позірна на перший погляд досить нешкідливим, здатне призвести до повної втрати зубів.

Для гінгівіту характерна наявність таких симптомів:

• Неприємний запах з рота, від якого дуже складно позбутися навіть з використанням ополіскувачів;
• Кровоточивість ясен, яку можна помітити при чищенні зубів, прийомі їжі. Іноді кровотеча з ураженої запаленням ясен може відкритися без впливу на неї будь-яких подразників;
• Червоний колір ясен, її припухлість, набряк;
• Розхитування зуба на запущеній стадії розвитку захворювання, його випадання.

Фахівці виділяють кілька видів гінгівіту, кожен з яких може протікати в гострій або хронічній формі:

• Гіпертрофічний гінгівіт, що характеризується зухвалим дискомфорт опуханням ясна, рихлістю її тканини;
• Катаральний гінгівіт зазвичай протікає з наявністю всіх основних симптомів, без розхитування зубів;
• Виразковий гінгівіт може викликати підвищення температури, головний біль, слабкість організму, відсутність апетиту і повна відмова від прийняття їжі, болючість ясен;
• Основною ознакою атрофічного гінгівіту є поступове витончення і зменшення ясна, що супроводжується її кровоточивістю.
• Крайовий гінгівіт являє захворювання, при якому спостерігається ураження всього ясенного каналу і утворення гнійних мішечків в області ясен.

Кінцевим результатом будь-якого виду гінгівіту є часткова або повна втрата зубів. Діагностикою та лікуванням даного захворювання займаються стоматолог і пародонтолог. Лікування гінгівіту зазвичай починається з проведення повної санації ротової порожнини, усунення м’якого зубного нальоту, каменя з використанням спеціальних стоматологічних пристосувань: екскаваторів і гачків. Якщо причиною розвитку гінгівіту є неправильний прикус, що зустрічається нерідко, до лікування пацієнта залучається ортодонт. Після проведення професійного чищення, шліфування й полірування зубів фахівець, як правило, дає пацієнтові рекомендації про те, як правильно доглядати за порожниною рота, який зубною щіткою чистити зуби, скільки разів на день слід проводити дану процедуру, з використанням якої зубної пасти.

Лікування гінгівіту

З основним симптомом гінгівіту – кровоточивістю ясен допомагають впоратися медикаментозні препарати у вигляді гелів, які наносяться безпосередньо на область запалення. Часто вони можуть призначатися і в профілактичних цілях. Регенерація тканин ясен відбувається вельми повільно, навіть після проведення ретельної очисної процедури. Стоматологічні гелі, аерозолі, ополіскувачі для ротової порожнини надають сприятливий вплив на процес загоєння, знімають набряклість і кровоточивість ясен. До найпопулярніших з них відносяться:

• Гель Пародіум, що відмінно справляється з гінгівітом, які виникли в результаті носіння зубних протезів;
• Аерозоль Пропосол, діючий як знеболююче і дезинфікуючий засіб. До складу препарату входить прополіс, лікувальні властивості якого відомі людям з давніх часів.
• Розчин для полоскання порожнини рота Елюдріл, застосовуваний як антисептичний засіб. Застосовується для лікування більшості захворювань ясен.

Лікування гінгівіту зазвичай поєднується з проведенням заходів для зміцнення імунітету: прийом вітамінів, лікування хронічних захворювань. Самолікування за допомогою народних методів з використанням відварів трав також дає хороші результати, але тільки в якості допоміжного лікування. З кровоточивістю ясен непогано справляються відвари з ромашки, звіробою, шавлії. Полоскання рота слід проводити кожну годину не менше двох тижнів поспіль, тільки в цьому випадку можна досягти помітного результату.

До ускладнення захворювання відноситься розвиток пародонтиту – запального процесу тканин пародонту, що приводить до випадання зубів. Основна небезпека подібного запалення полягає в тому, що з’явившись в області однією ясна, воно поступово пошириться на всю щелепу, а зуби з часом стануть рухливими. Врятувати їх на останній стадії розвитку захворювання практично неможливо. Повернути втрачені в ході захворювання ясен зуби можна за допомогою протезування. Однак варто знати, що це дуже тривалий і дорогий в більшості випадків процес. До того ж багато хто успішно застосовуються для протезування зубів на здорових яснах методи в подібних випадках не годяться. Перед протезуванням загубленого в результаті запалення ясен зуба проводиться лікування ясен з метою зупинки подальшого розвитку захворювання. На цей період часу фахівець може запропонувати носіння знімних протезів, які дозволять якісно пережовувати їжу. Починати проведення протезування можна лише після усунення всіх симптомів гінгівіту і пародонтиту, оскільки протези успішно приживаються лише на повністю здорових яснах.

Перспектива встановлення зубних протезів навряд чи когось порадує. Проведення подібної неприємної, але іноді необхідної процедури можна уникнути, якщо з дитинства уважно ставитися до своїх зубів і ясен. Відомо, що гінгівіт зустрічається у 60% сучасних школярів, які в майбутньому, нехай і далекому, можуть стати пацієнтами клінік з протезування зубів. Профілактика гінгівіту включає в себе дотримання правил гігієни порожнини рота, використання для чищення зубів тільки якісних зубних щіток, своєчасне відвідування стоматолога. Простий тест дозволить визначити здоров’я ваших ясен: слід відкусити часточку зеленого яблука і подивитися на частину. Поява на ній крові свідчить про наявність запалення ясен. Значить, слід записатися на прийом до пародонтолога.

Подальша інформація

Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, щоб переконатися, що інформація, яка відображається на цій сторінці, може бути застосована до ваших особистих обставин. Інформація призначена тільки для медичних фахівців.