Гіперкаліємія – це стан, при якому концентрація калію в крові підвищується вище норми. Вона може розвиватися внаслідок ацидозу, гіперкортицизму, ниркової недостатності (особливо при олігурії) та масивного ушкодження тканин.

Причини

Зниження здатності нирок виводити калій (найчастіша причина клінічної гіперкаліємії).
Метаболічний ацидоз, що сприяє виходу калію з клітин у кров.
Підвищений рівень кортикостероїдів (гіперкортицизм).
Масивні травми, опіки, розпад тканин (руйнування клітин призводить до викиду калію в кров).
Прийом деяких медикаментів, що затримують калій (наприклад, калійзберігаючі діуретики).

Симптоми

Неврологічні розлади: м’язова слабкість, зниження сухожильних рефлексів.
При рівні калію в крові понад 7 ммоль/л на ЕКГ з’являються характерні аномалії (зміни зубців Т, подовження інтервалу PR, зникнення зубця P).
При рівні 10–12 ммоль/л можливий летальний наслідок – зупинка серця.

Діагностика

Визначення рівня калію в сироватці крові.
ЕКГ для виявлення серцевих змін, характерних для гіперкаліємії.
Оцінка функції нирок і кислотно-лужного балансу.

Лікування

Усунення причини підвищення калію (корекція ацидозу, лікування ниркової недостатності).
Медикаментозна терапія для зниження рівня калію в крові (кальцій глюконат для стабілізації мембран серця, інсулін з глюкозою для перенесення калію в клітини, діуретики, сорбенти).
У тяжких випадках – екстракорпоральні методи очищення крові (гемодіаліз).

Прогноз

Гіперкаліємія є потенційно небезпечним станом, особливо при високих рівнях калію, що може призводити до серйозних порушень серцевого ритму і смерті. Своєчасна діагностика та лікування є ключем до запобігання ускладненням.