Гіпервітаміноз А

Гіпервітаміноз А – це комплекс клінічних та лабораторних ознак, що виникають при одноразовому або тривалому прийомі надвисоких доз вітаміну А. Патологія розвивається при порушенні схеми лікування ретиноїдами, випадковому отруєнні, поїданні продуктів, що містять велику кількість нутрієнта. Гострий гіпервітаміноз проявляється диспепсичними розладами, порушеннями зору, сплутаністю свідомості. Для хронічної форми характерний остеопороз, ураження шкіри, тератогенна дія при вагітності. Діагностика проводиться за наслідками біохімічних досліджень крові. Лікування неспецифічне: детоксикація та корекція порушених функцій організму.

Порушення метаболізму вітамінів – одна з найпоширеніших ситуацій у сучасній терапії та педіатрії. Хоча частіше зустрічаються гіповітамінози (недостатність нутрієнтів), жиророзчинні речовини, до яких відносять вітамін А, також здатні викликати гіпервітаміноз. Зважаючи на безконтрольне приймання харчових добавок, поширеність препаратів з ретинолом у дерматологічній та офтальмологічній практиці, надлишок вітамінів залишається актуальною проблемою в практичній медицині.

Вітамін А синтезується у печінці з каротиноїдів та ретиноїдів – речовин, які надходять ззовні з продуктами харчування або лікарськими засобами. Без цих попередників утворення мікронутрієнта неможливе, тому причини гіпервітамінозу мають екзогенне походження. Найчастіше надлишок ретинолу в організмі спостерігається в таких ситуаціях:

• Курсова терапія ретиноїдами. Препарати з вітаміном А повсюдно призначаються в дерматології для лікування акне, в офтальмології при різних порушеннях зору. Терапевтичний ефект мають високі дози ретинолу, які при тривалому застосуванні можуть токсично впливати на організм.
• Гіпервітамінізоване харчування. Гострі передозування описані у дослідників та мешканців Крайньої Півночі після поїдання печінки тюленя або білого ведмедя. Хронічні гіпервітамінози можливі у людей, які з особистих причин регулярно вживають печінку тріски та інші тваринні джерела ретиноїдів у надмірних кількостях.
• Випадкове передозування ретиноїдів. Небезпечна ситуація може статися з дитиною, яка знаходить упаковку препаратів вітаміну А і приймає їх з цікавості або помилково. Гострі гіпервітаміноз розвивається при вживанні понад 300 000 одиниць ретинолу (понад 100 000 одиниць у перерахунку на еквіваленти активності ЕАР).

Під назвою «вітамін А» мають на увазі власне ретинол та його вітамери: дегідроретинол, ретиналь, ретиноєва кислота. Останні дві речовини мають найбільший біологічний ефект, беруть участь у підтримці зору, зв’язуються зі специфічними ретиноловими рецепторами. Вони відіграють найважливішу роль у розвитку ембріона, метаболізмі кісткової тканини, диференціювання клітин шкіри. Це пояснює численні порушення при їх надлишку.

Для формування гіпервітамінозу необхідний прийом гіпердоз, що перевищують фізіологічну норму в 3-10 разів, або мегадоз – у 10-100 разів вище за норму. При цьому в крові з’являється велика кількість вільного ретинолу, що спричиняє негативні фармакологічні ефекти. Він має пряму гепатотоксичність, порушує синтез альбумінів, факторів зсідання крові та ферментів, які відповідають за функцію детоксикації.

При гострому передозуванні у людини різко погіршується стан, виникає запаморочення, загальмованість, сплутаність свідомості. З перших годин захворювання починається невгамовне блювання і багаторазовий пронос, які призводять до зневоднення організму. Пацієнтів турбують сильний головний біль, порушення зору, локальні або генералізовані судоми. З другого дня інтоксикації з’являється висипання на шкірі, яка дозволяється через стадію лущення.

Хронічний гіпервітаміноз немає яскравих клінічних проявів, тому може залишатися недіагностованим тривалий час. Патологія починається із зміни лабораторних показників крові, через кілька тижнів чи навіть місяців виникають явні симптоми. На шкірі з’являються тріщини і лущення, волосся починає випадати. Через підвищення внутрішньочерепного тиску (ВЧД) людина страждає від нудоти, що давлять головний біль, нечіткість зору.

При тривалому вживанні надвисоких доз ретинолу порушуються процеси зсідання крові, виникають спонтанні носові, кишкові, ясенові та інші види кровотеч. Поступово формується остеопороз, приєднуються біль у кістках і суглобах. При гіпервітаміноз А у дітей спостерігається відсутність апетиту, уповільнення темпів фізичного розвитку. У немовлят першого року життя визначають виривання тім’ячків, гідроцефалію.

Надлишок ретинолу – серйозна загроза для вагітних жінок, оскільки вітамін А має тератогенну дію. Він викликає полідактилію, порушення структури лицьового скелета, атрезію шлунка та інші тяжкі вади розвитку у плода. Споживання 10-15 тис. МО визнано граничним значенням, при перевищенні якого різко зростає тератогенна активність нутрієнта. Небезпеку становлять будь-які препарати та вітамінні комплекси з ретинолом.

Первинне обстеження пацієнтів проводиться лікарем-терапевтом, офтальмологом чи дерматологом з урахуванням переважаючих симптомів. При фізикальному огляді звертають увагу на тріщини губ, сухість та огрубіння шкіри, поставу та ходу, які можуть бути порушені при остеопорозі. Обов’язково з’ясовують характер харчування та всі препарати, які приймаються останнім часом. До програми розширеної діагностики входить:

• Інструментальна візуалізація. Двосторонній набряк диска зорового нерва, характерний підвищеного ВЧД, визначається за даними офтальмоскопії. Диспепсичні порушення та ознаки ураження печінки вимагають проведення УЗД органів черевної порожнини. Для уточнення характеру змін шкіри проводиться цифрова дерматоскопія.
• Аналіз на вітаміни. При гіпервітаміноз А рівень ретинолу в плазмі крові перевищує 3 мкмоль/л, при тяжкій інтоксикації він становить більше 20-30 мкмоль/л. Для комплексної оцінки нутритивного статусу призначають аналізи на вітамін Е (токоферол), вітамін Д (25-ОН), показники яких перебувають у межах норми.
• Біохімічний аналіз крові. За результатами діагностики визначають гіперкальціємію, гіпопротеїнемію, гіпоальбумінемію. Дослідження також показує підвищення ферментів аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ) – ознаки гепатотоксичності.

Диференційна діагностика

Анамнестичні відомості та результати лабораторного дослідження не залишають сумнівів при постановці діагнозу гіпервітамінозу А. За клінічними проявами патологію диференціюють з дерматозами (ксероз шкіри, нейродерміт, ліхеніфікація при атопічному дерматиті), токсичними гепатитами, які викликані дією. медикаментів.

Специфічна терапія не розроблена. Основний спосіб лікування – негайне припинення прийому вітаміну А у будь-яких формах: лікарських засобах, біологічно активних добавках до їжі, вітамінізованих продуктах харчування. Для дерматологічних та офтальмологічних пацієнтів, які отримують ретиноїди, підбирають альтернативні варіанти терапії за участю клінічного фармаколога.

При тяжкому варіанті гострого гіпервітамінозу А потрібне лікування в стаціонарі з проведенням масивної інфузійної терапії. Внутрішньовенне вливання колоїдних та кристалоподібних розчинів виконує дезінтоксикаційну функцію, стабілізує показники водно-електролітної рівноваги. При рясних геморагії можливе застосування факторів згортання та інших коагулянтів.

Ознаки токсичного гепатиту потребують комплексної патогенетичної терапії. Крім внутрішньовенної детоксикації, призначається підтримуюче лікування препаратами амінокислот (адеметіонін, орнітин), рослинними гепатопротекторами, ліками на основі урсодезоксихолевої кислоти. За показаннями проводять терапію водорозчинними вітамінами С та групи В для покращення енергетичних процесів у гепатоцитах.

Гіпервітаміноз А не викликає незворотних наслідків для здоров’я, його симптоми дозволяються протягом 1-4 тижнів після припинення прийому ретиноїдів. Більшість дорослих і дітей патологія не провокує віддалені ускладнення. Винятком є ​​немовлята, народжені від матерів, які приймали гіпердози ретинолу при вагітності. Пороки розвитку незворотні та потребують хірургічної корекції.

Превентивні заходи включають раціональне призначення ліків із ретинолом, відмова від самовільного прийому жиророзчинних вітамінів. Особлива увага приділяється профілактиці гіпервітамінозу А у жінок репродуктивного віку. При призначенні препаратів необхідно виключити вагітність та уточнити плани на найближче майбутнє, оскільки мегадози ретиноїдів накопичуються в печінці та зберігають тератогенну дію протягом 6-12 місяців після закінчення курсу.