ГНР 3 рівня

Загальне недорозвинення мови 3 рівня – це помірні відхилення у формуванні різних сторін мови, що стосуються, головним чином, складних лексичних та граматичних одиниць. Характеризується наявністю розгорнутої фрази, але мова аграматична, звуковимова погано диференційована, фонематичні процеси відстають від норми. Рівень мовного розвитку встановлюється з допомогою логопедичної діагностики. Корекція недорозвинення мовних функцій передбачає подальшу роботу над зв’язковим мовленням, засвоєнням лексико-граматичних категорій, удосконаленням фонетичної сторони мови.

Виділення чотирьох рівнів мовного розвитку викликане необхідністю об’єднання дітей з логопатологією групи для організації спеціального корекційного навчання з урахуванням тяжкості мовного дефекту. ОНР 3 рівня у вітчизняній логопедії визначається як наявність розгорнутого фразового висловлювання зі специфічними лексико-граматичними (ЛГ) та фонетико-фонематичними (ФФ) помилками. Це вищий рівень мовного розвитку проти ОНР 1 і 2 рівня. Проте всі мовні засоби ще недостатньо оформлені, щоб вважати їх відповідними нормі, тому потребують подальшого вдосконалення. Такий розлад мовленнєвих навичок може діагностуватися у дошкільнят, починаючи з 4-5-річного віку, і у молодших школярів.

Фактори, що викликають недостатню сформованість мови, можуть бути біологічними та соціальними. Перші можуть впливати на дитину у різні періоди розвитку – від внутрішньоутробного до молодшого дошкільного віку. Друга група факторів впливає на дитячу мову вже після народження.

• Біологічні. До цієї групи належать негрубі, легкі поразки ЦНС у дитини, що порушують регуляцію мовної моторики, слухового сприйняття, ВПФ. Їх безпосередніми причинами можуть виступати шкідливі звички майбутньої мами, токсикози вагітності, родові травми новонароджених, перинатальна енцефалопатія, ЧМТ, захворювання, перенесені дитиною в ранньому віці тощо. Логопедичним діагнозом у таких дітей може бути дизартрія, алалія, за наявності ущелин твердого та м’якого піднебіння – відкрита ринолалія.
• Соціальні. Включають неблагополучне сімейне та мовленнєве оточення дитини. Пережиті стреси, відсутність емоційних контактів між дітьми та батьками, конфліктні ситуації в сім’ї, педагогічна занедбаність та синдром госпіталізму гальмують розвиток мови та несприятливо позначаються на психічному розвитку. Інша можлива причина ГНР у дитини – дефіцит вербального спілкування (наприклад, за наявності глухонімих батьків), багатомовне оточення, неправильне мовлення дорослих. Підвищення рівня розвитку мовлення з 1-2 до 3-го може статися внаслідок цілеспрямованого логопедичного навчання.

Механізм несформованості мовної діяльності при ОНР тісно пов’язані з первинним мовним дефектом. Етіологічним субстратом може бути органічна ураження мовних центрів чи черепно-мозкових нервів, патологія периферичних органів мови, функціональна незрілість ЦНС. Разом про те, в дітей із третім рівнем ОНР різного генезу спостерігаються загальні типові ознаки, що вказують на системний характер порушення мовної діяльності: елементи ЛГ недорозвинення, помилки звуковимови, спотворення складової структури складних по звуконаповнюваності слів, труднощі звукового аналізу та синтезу. Слід підкреслити, що з загальному недорозвиненні промови всі ці недоліки виникають і натомість збереженого біологічного слуху та інтелекту.

Основним новоутворенням цього етапу стає поява розгорнутої фрази. У промові переважають прості поширені речення з 3-4 слів, складні речення практично відсутні. Може порушуватися структура фрази та її граматичне оформлення: діти пропускають другорядні члени речення, допускають багато аграматизмів. Типові помилки в освіті множини, зміні слів за пологами, особам і відмінках, узгодженні іменників з прикметниками та числівниками. При переказі порушується послідовність викладу, опускаються елементи сюжету, збіднюється зміст.

Розуміння мови у дитини з ГНР 3 рівня близьке до вікової норми. Проблеми виникають при сприйнятті логіко-граматичних конструкцій, що відбивають просторові, тимчасові, причинно-наслідкові зв’язки. Не завжди досить точно вдається розуміти значення складних прийменників, приставок, суфіксів. Обсяг словника на перший погляд близький до норми, при складанні висловлювання діти використовують усі частини мови. Однак при обстеженні з’ясовується недостатнє знання частин предметів, нерозрізнення лексичних значень багатьох слів (наприклад, дитина не може пояснити різницю між струмком та річкою). Не сформовано навичку словотвору – дітям важко утворити зменшувально-пестливих форм іменників, присвійних прикметників, приставкових дієслів.

Звукове оформлення мови значно краще, ніж при ЗНР 2 рівня. Тим не менш, зберігаються всі види фонетичних дефектів: заміни артикуляторно складних звуків більш простими, дефекти дзвоніння та пом’якшення, спотворення (сигматизм, ламбдацизм, ротацизм). Страждає відтворення слів зі складним складовим складом: склади редукуються, переставляються місцями. Відстає формування фонематичних процесів: дитина відчуває складнощі виділення першого і останнього звуку в слові, при доборі карток на заданий звук.

Прогалини у розвитку лексики, граматики і фонетики мають віддалені наслідки як специфічних розладів навчальних навичок. У школярів може страждати запам’ятовування вербального матеріалу. Вони не можуть довго зосередитися на виконанні одного завдання або, навпаки, швидко перейти на інший вид діяльності. Через недостатність моторики рук, що часто супроводжує ОНР, формується малорозбірливий почерк. Діти виникають труднощі у оволодінні читанням листом і навчальним матеріалом загалом – як наслідок, виникає дисграфія, дизорфографія, дислексія, погана успішність. При ОНР 3 рівня діти соромляться свого мовного дефекту, що стає причиною замкнутості, комплексів, комунікативної дезадаптації.

Обстеження дитини з 3 рівнем ОНР складається з трьох діагностичних блоків. Перший блок – медичний, включає уточнення неврологічного статусу, встановлення причин мовних проблем за допомогою консультацій дитячих фахівців (педіатра, невролога, щелепно-лицьового хірурга та ін) та результатів інструментальних досліджень (рентгенографії лицевого черепа, МРТ головного мозку, ЕЕГ). Другий блок – нейропсихологічний – належить до компетенції дитячого психолога, передбачає оцінку розвитку психічних функцій, когнітивних процесів, особистісної сфери, загальної та тонкої моторики. Третій блок – педагогічний, проводиться логопедом-дефектологом та включає обстеження наступних сторін мови:

• Лексико-граматичній. Вивчається словник дитини (предметний, дієслівний, ознак, присвійних займенників, прислівників). Оцінюється вміння підбирати антоніми та синоніми до слів, знання частин цілого, рівень узагальнення. При перевірці рівня сформованості граматики першочергова увага звертається на вміння конструювати поширені прості та складні фрази, узгоджувати члени речення у числі, роді та відмінку.
• Фонетичній. Характер звуковимови уточнюється ізольовано, у складах, словах та фразах. Виявляються види вимовних порушень: заміни, нестійке та недиференційоване вживання, спотворення та змішування. Більшість дітей виявляється порушення 3-4-х і більше груп звуків.
• Фомематичної. Перевіряється відображене повторення пар чи рядів складів, розрізнення опозиційних фонем, вміння виділяти перші та останні звуки у словах. Для цього використовується вербальний, картинний та ігровий дидактичний матеріал.
• Складова структура. Визначається вміння дитини відтворювати слова із складною звуко-складовою структурою. Виявляються дефекти звуконаповнюваності, елізії, перестановки, антиципації, інтерації, контамінації.
• Зв’язного мовлення. Досліджується на матеріалі переказу знайомого тексту, складання оповідання з картинок. При цьому оцінюється повнота, логічна послідовність викладу, уміння передати головну думку та зміст.

При логопедичному обстеженні мовлення виявляються прогалини у сформованості всіх мовних компонентів, насамперед, лексико-граматичних і фонетико-фонематичних. ОНР 3 рівня диференціюють з нижчим (другим) і вищим (четвертим) рівнем мовного розвитку, системним недорозвиненням мови при ЗПР та олігофренії.

Для проведення корекційної роботи в ДНЗ організовуються логопедичні групи компенсуючої спрямованості, куди діти зараховуються на два роки навчання. Заняття проводяться щодня в індивідуальному, підгруповому чи груповому форматі. У межах корекції ЗНР третього рівня вирішуються такі:

• Засвоєння граматичних норм мови. Дитину вчать грамотно будувати просту поширену фразу з опорою на питання логопеда і схему, використовувати в мові складнопідрядні та складносурядні речення. Приділяється увага правильному узгодженню слів у родо-відмінково-числових формах.
• Збагачення лексики. Проводиться у процесі вивчення різних лексичних тем. Розширення словника досягається шляхом засвоєння узагальнюючих понять, ознак, дій, частин та цілого предметів, синонімів та антонімів. Приділяється увага словотворенню за допомогою суфіксів та приставок, вивчення значення прийменників, що відображають просторове розташування предметів.
• Вдосконалення фразового мовлення. Розвиток промови передбачає формування вміння розгорнуто відповідати на запитання, складати розповіді про ілюстрації, переказувати тексти, описувати події. Спочатку використовується питання-відповідна методика, схема оповідання, потім дитина самостійно планує свою розповідь.
• Розвиток вимовних навичок. Включає уточнення артикуляційних укладів, звукопостановку та автоматизацію важких фонем. Велика увага приділяється слуховій диференціації звуків, що змішуються. Працюючи над фонематичним сприйняттям дитини вчать розрізняти тверді і м’які, дзвінкі і глухі приголосні.
• Підготовка до навчання грамоти. Пропедевтична робота здійснюється з метою подальшого успішного освоєння навичок читання та письма. Для цього дитину навчають звукового та складового аналізу (вміння виділяти задані звуки та склади, ударні голосні) та синтезу (вигадувати слова з необхідним звуком), перетворювати прямі та зворотні склади один в одного. У цьому етапі образ звуку (фонему) намагаються співвідносити з образом букви (графемой).

Діти з 3 рівнем мовного розвитку навчаються у звичайних загальноосвітніх школах, проте можуть зазнавати значних навчальних труднощів, у зв’язку з чим мають продовжувати займатися на шкільному логопунгкті. Правильно організований мовний режим, регулярні заняття з логопедом та точне виконання всіх його рекомендацій допоможуть дитині домогтися чистої та правильної мови. Попередити відставання у мовному розвитку допомагає профілактика перинатальних та ранніх постнатальних уражень ЦНС, сприятливе мовленнєве середовище та сімейна обстановка, в якій росте дитина. Для своєчасного виявлення мовних дефектів потрібно обов’язково відвідати логопеда у віці 2,5-3 років.