Гостра печінкова енцефалопатія

Гостра печінкова енцефалопатія частіше розвивається при вірусі В, у пізні терміни вагітності та у 3,9 % випадків, за даними Е.К.Айламазяна (1993), ускладнюється печінковою комою. Печінкова кома – найбільш серйозне ускладнення, яке може виникнути при тяжкому перебігу ВГ. Летальність при гострій печінковій енцефалопатії Ш-ІV стадії може досягати 80-90%. Розрізняють чотири стадії захворювання (Ж. І. Возіанова, 1997):
І стадія (прекома, початковий період) характеризується наростанням явищ інтоксикації, емоційною нестабільністю. З’являється головний біль, посилюються нудота, блювання, анорексія. Сонливість і апатія змінюються збудженням, невмотивованими вчинками, наростає жовтяниця. Відзначається біль у підребер’ї, прогресуюче зменшуються розміри печінки, її консистенція м’яка. З’являються крововиливи на шкірі, іноді носова, шлункова та маткова кровотечі. Підвищується температура тіла.
ІІ стадія (прекома, заключний період). Всі вищеописані клінічні симптоми продовжують наростати, з’являється сплутаність свідомості, порушується орієнтація у просторі, з’являються “тремор, що плескає” і менінгеальні симптоми. Печінка в’яла, продовжує зменшуватися в розмірах.
ІІІ стадія (початковий період коми). Втрачається контакт із хворою, але реакція на біль та інші подразники ще збережена.
IV стадія (глибока кома) – повна прострація, свідомість відсутня, реакція навіть біль повністю втрачається. Посилюються менінгеальні симптоми. Наростають гіпертермія, анурія, з’являється криваве блювання. Прогресують зміни біохімічних показників, що свідчать про глибокі порушення функції печінки. Страждають на білоксинтезуючі структури, порушуються енергетичний обмін, активність ферментів, розвивається метаболічний ацидоз.
Лікування печінкової недостатності досить складне і може дати ефект лише в І та частково у ІІ стадії. Спроби вивести хворих із коматозного стану (ІІІ стадія) зазвичай безуспішні. Лікування проводять у реанімаційному відділенні із обов’язковим систематичним дослідженням біохімічних показників крові. Загальний лікувальний комплекс включає дезінтоксикаційні засоби, глюкокортикоїди. Для придушення протеолітичної активності ферментів застосовують їх інгібітори, вітаміни, антикоагулянти, сечогінні та інші засоби. Постійно слід проводити корекцію порушень КОС, гіпоксії, гострої печінкової недостатності. Для придушення бактеріальної мікрофлори кишківника призначають антибіотики широкого спектра дії. Показано гіпербаричну оксигенацію, гемосорбцію, гемодіаліз.
Вагітність при гострій печінковій енцефалопатії має бути перервана.