ГОСТРИЙ ЖИВОТ

Гострий живіт – це клінічний симптомокомплекс, що розвивається при ушкодженнях та гострих захворюваннях органів черевної порожнини та заочеревинного простору, який загрожує життю та потребує невідкладної допомоги.
Термін “гострий живіт” є збірним поняттям, що об’єднує групу захворювань, різних за етіологічною ознакою та патогенезу, тому діагноз гострого живота є далеко не точним, тому що при цьому відсутня вказівка, в якому саме органі сталася катастрофа.
Серед хірургічних захворювань картину гострого живота можуть викликати гострий апендицит, перфоративна виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, гострий холецистит, гострий панкреатит, гостра кишкова непрохідність, ущемлена грижа, розриви селезінки та інших органів. Однак найчастіше гострий живіт спостерігається при перитоніті, внутрішньочеревній кровотечі та порушенні прохідності травного каналу.
До гінекологічним захворюванням, що укладаються в симптомокомплекс гострого живота, відносяться позаматкова вагітність, розрив яєчника або його пухлини, перекрут ніжки пухлини яєчника або фіброматозного вузла, гострі запальні захворювання внутрішніх статевих органів. Основу останніх становлять пельвіоперитоніт та розлитий гінекологічний перитоніт.
Незважаючи на різноманітність причин, що викликають картину гострого живота, клінічна картина має багато загальних ознак.
Основною та постійною ознакою гострого живота є біль. Вона може виникати раптово (наприклад, при розриві плодовмістилища у разі позаматкової вагітності, при перекруті ніжки пухлини яєчника) або поступово наростати (при запаленні придатків матки). У деяких випадках біль має переймоподібний характер (при трубному аборті, народженні підслизового фіброматозного вузла). При запальному процесі біль найчастіше постійна та її інтенсивність залежить від вираженості запального процесу.
Біль, зумовлений гінекологічним захворюванням, найчастіше локалізується внизу живота, в надлобковій, клубовій та поперековій областях. Вона часто іррадіює у пряму кишку, пахвинні області, у внутрішні поверхні стегон і навіть у лопатку (френікус-симптом).
До загальних симптомів перитоніту, крім больового фактора, відноситься послаблення черевного дихання, а при розлитому перитоніті хвора щадить черевну стінку і вона перестає брати участь в акті дихання.
Відзначається виражена ригідність передньої черевної стінки. Цей симптом визначається шляхом пальпації живота всією долонею, а не кінчиками пальців, тому що в останньому випадку може відбуватися рефлекторне скорочення черевної стінки та з’являється хибне відчуття її ригідності.
Ригідність передньої черевної стінки добре виражена при пельвіоперитоніті, а також при перитоніті на ґрунті запальних процесів внутрішніх статевих органів. Цей симптом також визначається при перекруті ніжки пухлини яєчника. У той же час при позаматковій вагітності ригідність передньої черевної стінки може бути відсутнім.
Для перитоніту характерний симптом Щоткіна-Блюмберга. Перкусія живота супроводжується вираженою хворобливістю, що з’являється на ранньому етапі захворювання.
Метеоризм дуже характерний для розлитого перитоніту через порушення перистальтики кишечника.
Для перитоніту характерна наявність рідини в черевній порожнині, яка накопичується в пологих місцях черевної порожнини і визначається шляхом перкусії передньої черевної стінки та при УЗД.
Ранніми ознаками перитоніту є відсутність етула та затримка відходження газів, що обумовлено парезом кишечника та запаленням вісцеральної очеревини.
Нерідко при перитоніті різного генезу виникає гикавка, яка залежить від подразнення діафрагмального нерва, що викликає скорочення діафрагми.
При явищах гострого живота, зумовленого перитонітом, часто спостерігається підвищення температури тіла та почастішання пульсу. Для гінекологічного перитоніту характерна розбіжність між температурою тіла та частотою пульсу. Частий пульс при субфебрильній чи нормальній температурі тіла є раннім симптомом перитоніту. При тяжкому перебігу перитоніту спостерігаються висока температура тіла та частий пульс слабкого наповнення. При масивній кровотечі в черевну порожнину, наприклад, при позаматковій вагітності, температура тіла знижена, часто пульс, слабкого наповнення.
Перитоніт завжди супроводжується лейкоцитозом, зрушенням лейкоцитарної формули вліво, збільшенням відсоткового вмісту паличкоядерних лейкоцитів, а для запальних процесів придатків матки характерна також збільшена ШОЕ.