Грудний спондильоз

Грудний спондильоз – Це дегенеративне захворювання грудного відділу хребта. Супроводжується дистрофією фіброзних кілець міжхребцевих дисків, утворенням остеофітів у бічних та передніх відділах хребта, а також поступовим окостенінням переднього поздовжнього зв’язування. Зустрічається переважно у людей середнього та старшого віку. Протягом тривалого часу протікає безсимптомно, надалі проявляється болями у грудному відділі хребта. Може ускладнюватися розвитком міжхребцевих гриж. У окремих випадках виявляється неврологічна симптоматика. Діагностується на підставі опитування, огляду даних променевих досліджень. Лікування консервативне: медикаментозна терапія, блокади, фізіотерапія, ЛФК.

Грудний спондильоз – інволюційне ураження грудного відділу хребта, обумовлене природним старінням та зношуванням анатомічних структур. Виявляється у 80% людей віком від 40 років. Зазвичай виникає у віці 30 років і старше, проте може виявлятись і у молодших пацієнтів. Причиною раннього розвитку зазвичай стають порушення постави та надмірні навантаження на хребет, зумовлені умовами праці чи заняттями спортом. Грудний спондильоз протікає більш сприятливо порівняно з шийним та поперековим, рідше супроводжується вираженим больовим синдромом та неврологічними розладами. Лікування цієї патології здійснюють лікарі-вертебрологи, ортопеди та неврологи.

Грудний відділ хребта представлений 12 хребцями. Кожен хребець складається з циліндричного тіла, дужки та відростків. Тіло хребця несе основне навантаження, його задня поверхня разом із внутрішньою поверхнею дужки формує хребетний канал, остисті та поперечні відростки є місцями прикріплення зв’язок, а суглобові відростки з’єднуються між собою, утворюючи фасеткові суглоби. Між тілами хребців розташовуються міжхребцеві диски, що нагадують округлі еластичні прокладки. Диски виконують амортизуючу функцію й у сенсі грають роль суглобів, забезпечуючи незначний обсяг рухів тіл хребців щодо друг друга. Диски мають складну будову, складаються з пружного пульпозного ядра, що амортизує вертикальні навантаження, і жорсткого кільця фіброзного, що утримує ядро ​​і не дозволяє хребцям зміщуватися в сторони.

Грудний спондильоз супроводжується дегенеративними змінами всіх сполучнотканинних структур хребта. Через дистрофію волокон міцність фіброзного кільця знижується, і воно перестає утримувати пульпозне ядро, внаслідок чого виникають випинання. Переднє поздовжнє зв’язування асифікується. В області фасеткових суглобів формуються кісткові розростання, розвивається остеоартрит. Перелічені зміни стають причиною утворення міжхребцевих гриж та обмеження рухливості хребта. Однак через анатомічні особливості грудного відділу хребта ці процеси можуть тривалий час протікати безсимптомно або майже безсимптомно.

Основний прояв захворювання – біль у спині. Причиною розвитку больового синдрому стає здавлення нервів хребцевою грижею або остеофітами, розташованими в області фасеткових суглобів. Крім того, біль може виникати внаслідок місцевого запалення або тиску гриж на зв’язки хребта. Згодом біль стає чітко локалізованим, з’являються м’язові спазми та тригерні точки. Якщо здавлення нервів відсутнє, пацієнтів турбує біль лише у спині, при компресії нерва можлива іррадіація з бокової та передньої поверхні грудної клітини.

При артрозі фасеткових суглобів біль зменшується при випрямленні спини, посилюється при стоянні та ходьбі. При грижі диска біль посилюється при нахилі вперед, тривалому сидінні та стоянні, зменшується при ходьбі та зміні положення тіла. При здавленні спинного мозку виникає мієлопатія, що супроводжується онімінням і поколюванням у нижніх кінцівках та нижчих відділах тулуба. Дуже рідкісними ускладненнями грудного спондильозу є виражена слабкість у кінцівках, порушення функції кишечнику та сечового міхура.

Для уточнення діагнозу грудний спондильоз використовують радіологічні методи: рентгенографію, КТ та МРТ. Рентгенографія хребта дає можливість підтвердити наявність остеофітів, зменшення висоти хребетних дисків та потовщення суглобів. КТ хребта дозволяє виявити чи виключити стеноз (звуження) хребетного каналу. МРТ хребта є найбільш інформативним дослідженням, що дозволяє візуалізувати нерви, зв’язки та диски. За допомогою цього методу можна встановити причину болю та виявити компресію нервових стовбурів. При підозрі на здавлення нервів призначають консультацію невропатолога, ЕНГ та ЕМГ для оцінки ступеня порушень провідності та масштабів ушкодження нерва. У деяких випадках застосовують радіоізотопне сканування.

В даний час не існує методів, здатних усунути дегенеративні зміни та відновити нормальну структуру тканин хребта. Пацієнтам з грудним спондильозом призначають симптоматичне лікування, що включає медикаментозну терапію, фізіолікування, ЛФК, голкорефлексотерапію, масаж, мануальну терапію та малоінвазивні втручання (блокади). Хворим рекомендують обмежити навантаження на хребет за збереження помірної фізичної активності. Як і при остеохондрозі, при грудному спондильоз дуже важливо регулярно виконувати спеціально розроблений комплекс вправ для зміцнення м’язів спини.

Медикаментозне лікування може включати нестероїдні протизапальні препарати (напроксен, мелоксикам, ібупрофен), що застосовуються для зменшення больового синдрому і міорелаксанти (тизанідин, циклобензаприн), що дозволяють зменшити м’язові спазми. При інтенсивних болях у період загострення на короткий термін можуть бути призначені сильнодіючі анальгетики. При хронічному больовому синдромі іноді показано застосування малих доз антидепресантів (дулоксетину, доксепіну, амітриптиліну).

Для зменшення больового синдрому та поліпшення мікроциркуляції застосовуються фізіотерапевтичні процедури: парафін, озокерит, електрофорез з новокаїном, літієм або пелоїдином, УФО, діадинамічні струми, ультразвук тощо. грудному спондильозі слід приймати індивідуально. Голкорефлексотерапія застосовується для зменшення болю та поліпшення нервової провідності. При виражених болях, стійких до дії інших лікувальних методик, призначаються блокади зі стероїдними препаратами в ділянку тригерних точок та фасеткових суглобів. Хірургічне лікування показане лише за наявності вираженої компресії нервового корінця остеофітом або грижею диска, а також при вираженому спінальному стенозі.

Повне лікування грудного спондильозу неможливе, проте в більшості випадків захворювання протікає сприятливо. Здавлення нервових стовбурів та виражений больовий синдром спостерігаються рідко, більшість пацієнтів повністю зберігають працездатність та можуть вести звичний спосіб життя. Систематичне спостереження, регулярне лікування та дотримання рекомендацій лікаря дозволяє зменшити біль та зберегти функціональність хребта.