Грип у дітей

Грип у дітей – гостра інфекція, що викликається вірусами грипу типів А, В, С; характеризується ураженням респіраторного тракту, інтоксикацією та високою ймовірністю розвитку вторинних бактеріальних ускладнень. Грип у дітей протікає з високою лихоманкою (до 39-40 ° C), ознобом, загальною слабкістю, катаральними явищами (першінням у горлі, нежиттю, сухим кашлем, гіперемією зіва). Діагностика грипу у дітей заснована на клінічних та епідеміологічних даних, лабораторному виявленні вірусу (РІФ, ПЛР, ІФА, РЗК, РТГА). Симптоматичне лікування грипу у дітей проводиться жарознижувальними, десенсибілізуючими, відхаркувальними засобами; етіотропна терапія – противірусними препаратами.

Грип у дітей відноситься до групи гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), до якої також входять парагрип, аденовірусна інфекція, респіраторно-синцитіальна інфекція, риновірусна інфекція. Щороку грип викликає сезонні епідемії, що вражають до 30% населення, половину з яких складають діти та підлітки. Найбільш схильні до захворюваності на грип діти від 3 до 14 років. Сприйнятливість до грипу у дитини в 4-5 разів вища, ніж у дорослої. Грип у дітей нерідко протікає з ускладненнями (приєднанням бронхіту, пневмонії, синуситу та ін.), Викликає загострення хронічних захворювань, тому профілактика епідемій грипу представляє серйозну проблему педіатрії.

Грип є високозаразною інфекцією, що легко поширюється від людини до людини. Епідемії сезонного грипу у дітей викликаються РНК-вірусами трьох типів – А, В і С. Основними поверхневими антигенами вірусу грипу є гемагглютинін (Н) і нейрамінідазу (N), на підставі яких виділяють антигенні підтипи вірусів.

Найбільш високою мінливістю антигенної структури має вірус типу А, здатний викликати епідемії та пандемії. Його гемаглютиніни представлені 15 підтипами (Н1-Н15), а нейрамінідази – 10 підтипами (N1-N10). Зазвичай під час сезонного грипу циркулюють штами H1N1 та H3N2. Штами вірусу типу А поширені серед людей, птахів та свійських тварин.

Антигенна мінливість вірусу типу виражена меншою мірою; зазвичай збудник викликає локальні спалахи чи епідемії не більше однієї країни. Масові спалахи грипу типу В часто передують або збігаються за часом зі спалахами грипу типу А. Вірус грипу типу В циркулює лише в людській популяції, частіше вражаючи дітей.

Вірус грипу С має стабільну антигенну структуру; інфікує людину та свиней; викликає лише спорадичні випадки захворювання. Тому всі вакцини проти грипу (Інфлювак, Ваксигрип, Гриппол, Інфлексал В, Агриппол та ін.) містять актуальні в даному епідсезоні поверхневі антигени вірусів А та В.

Віруси грипу серед дітей поширюються переважно повітряно-краплинним шляхом при розмові, чханні, кашлі. Також діти можуть заразитись грипом через контаміновані вірусом засоби гігієни, іграшки та інші об’єкти. Розповсюдженню грипу серед дітей сприяє мінливість погодних умов (коливання вологості та температури повітря), зниження імунної реактивності, гіповітаміноз, нестача сонячного світла, перебування у дитячих колективах.

Віруси грипу проникають в організм через ніс або ротоглотку, фіксуються в циліндричному епітелії дихальних шляхів. За допомогою гемаглютиніну віруси грипу прикріплюються до клітини, а завдяки нейрамінідазі, що руйнує клітинні мембрани, проникають усередину клітини, де починається виробництво вірусних білків та реплікація вірусної РНК. Потім нові віруси виходять із клітин-господарів, вражаючи інші здорові клітини та продовжуючи процес репродукції. У клінічному аспекті дані процеси виражаються в катаральному запаленні. Через пошкоджений епітеліальний бар’єр віруси потрапляють у кровотік і розносяться організмом, викликаючи специфічну грипозну інтоксикацію.

Період прихованого номінації вірусу триває від декількох годин до 2-4 діб. Початок грипу у дітей гострий, з переважанням інтоксикаційного синдрому над катаральними явищами. У немовляти єдиним проявом грипу може бути висока лихоманка; у дітей до 5 років – висока температура до 39-40 ° C, риніт і кашель; у старших дітей – лихоманка, пітливість, озноб, сухий кашель, першіння та біль у горлі.

Загальнотоксична дія на організм супроводжується погіршенням апетиту, млявістю, адинамією, головним болем, міалгією та артралгією, блюванням. Капіляротоксикоз викликає підвищення проникності судинних стінок, розвиток геморагічного синдрому – носових кровотеч, геморагій на шкірі та слизових оболонках, ін’єкції судин склер. При грипі у дітей може виникнути токсична поразка ЦНС: енцефалопатія, нейротоксикоз, судоми, галюцинації, марення. З боку серцево-судинної системи виявляється тахікардія та приглушеність серцевих тонів; з боку органів сечовиділення – мікроальбумінурія, мікрогематурія, зменшення діурезу.

За тяжкістю вираженості катаральних явищ та симптомів інтоксикації виділяють легку, середньотяжку, тяжку та гіпертоксичну форми грипу у дітей. При типовому легкому та середньотяжкому перебігу грипу у дітей поліпшення стану настає через 3-4 дні, проте катаральне запалення зберігається протягом 1,5-2 тижнів. У період реконвалесценції тривалий час може зберігатися астенія (швидка стомлюваність, слабкість, пітливість). Гіпертоксична форма грипу у дітей протікає з високим відсотком летальності внаслідок виникнення фатального набряку легень, блискавичної пневмонії, ДВЗ-синдрому, гострої дихальної, серцево-судинної та ниркової недостатності.

Ускладнення грипу у дітей поділяються на респіраторні та нереспіраторні. Найбільш часто ускладнення першої групи зустрічаються у дітей молодше 5 років і включають вірусні та вторинні бактеріальні пневмонії, викликані пневмококом, патогенним стафілококом, гемолітичним стрептококом; хибний круп, бронхіоліт, середній отит, синусити. Ускладнення нереспіраторного типу представлені міокардитом, міозитом, енцефалітом, синдромом Рея та ін.

Найбільш схильні до ризику важких ускладнень грипу діти молодше 2-х років, а також діти, які страждають на супутні захворювання (бронхіальну астму, вроджені вади серця, імунодефіцит, цукровий діабет, захворювання нирок).

При постановці діагнозу грипу в дітей віком педіатр враховує епідеміологічні дані та клінічну картину захворювання (лихоманку, інтоксикацію, катаральні явища, фізикальні зміни).

Лабораторне підтвердження грипу у дітей може проводитися за допомогою експрес-методик (ПЛР та РІФ), за допомогою яких визначаються вірусні антигени у мазках-відбитках зі слизової порожнини носа та ротоглотки. У ряді випадків використовуються серологічні та вірусологічні методи (ІФА, РСК – реакція зв’язування комплементу, РТГА – реакція гальмування гемаглютинації та ін.).

Для виключення ускладнень грипу дітям можуть знадобитися консультації вузьких спеціалістів (дитячого отоларинголога, дитячого пульмонолога), дослідження загального аналізу сечі та крові, рентгенографія органів грудної клітки, бактеріологічне дослідження мокротиння, посів крові на стерильність.

Диференціальну діагностику грипу у дітей слід проводити з іншими ГРВІ, ентеровірусною інфекцією, геморагічними лихоманками, продромальними періодами гепатиту А та кору, мононуклеозом.

Лікування дітей з легкою та середньоважкою формою грипу проводиться в домашніх умовах. Дітям молодшого віку, а також при тяжкому чи ускладненому перебігу інфекції показана госпіталізація до інфекційного стаціонару. Протягом періоду лихоманки необхідно дотримуватися постільного режиму, вживати тепле пиття.

Етіотропну терапію грипу у дітей необхідно призначати у максимально ранні терміни. У педіатричній практиці використовуються наступні противірусні препарати: ремантадин, уміфеновір, сельтамівір, альфа інтерферон, тилорон та ін. препаратів ( бутамірату цитрату, преноксдіазину, окселадину), закапування судинозвужувальних крапель у ніс та ін.

У комплексі фармакотерапії грипу в дітей віком застосовуються антигістамінні препарати, вітамінні комплекси. При розвитку ларингіту чи трахеїту ефективні ультразвукові інгаляції (лікарські, лужні). У разі виникнення бактеріальних ускладнень призначаються антибактеріальні препарати (пеніциліни, макроліди, цефалоспорини та ін.). У період реконвалесценції після грипу дітям рекомендується прийом адаптогенів та імуномодуляторів.

Типові випадки сезонного грипу зазвичай закінчуються одужанням дітей. Загроза для життя виникає при тяжких, гіпертоксичних та ускладнених формах грипу у дітей із груп ризику.

Для запобігання масовим спалахам сезонної інфекції та підвищення колективного імунітету щорічно проводиться додаткова вакцинація дітей проти грипу. При захворюваності дитини на сім’ю на грип, іншим дітям та членам сім’ї необхідно здійснювати екстрену профілактику противірусними препаратами та інтерферонами. У період епідемії грипу вживаються заходи до роз’єднання дітей (ізоляція хворих, обмеження масових заходів, позачергові канікули), проводяться протиепідемічні заходи (вологе прибирання приміщень з деззасобами, провітрювання, кварцювання).