Здоров’я зубів турбувало людей з давніх-давен, і щоб захистити їх від хвороб, придумувалося безліч різних засобів, які сьогодні здаються абсурдом, а тоді були передовими ідеями і навіть мали наукове пояснення.

Керівник експертної журналу про стоматології Startsmile, готова пролити світло на темряву невігластва та розповісти про те, як лікували зуби наші предки, передає sutura.org.ua/p>

Зубні черви

Про те, що причиною карієсу є бактериї, освічені розуми додумалися лише до кінця XVIII століття. А до того всі, від пралі до тодішніх світил медицини, свято вірили, що дірки в зубі прогризають черв’яки, яких люди вдихають разом із повітрям. Біль же виникав тоді, коли черв’ячок ворушився або розширював нірку для потомства. Рятували від черв’яків чаклунські змови, лікувальні трави та гарячий віск (останнє більше схоже на катування).

Місяць і жаби

З давніх-давен лікарі мучилися питанням: як лікувати зуби без болю?

Або потужним ударом каміння по голові пацієнта, або… Наприклад, Карданус, німецький лікар XVII століття, радивши сісти напроти місяця, відкрити рота і чекати зцілення. Сидіти треба було довго, кілька годин. На жаль, джерела не зберегли відомостей про долю його пацієнтів… Втім, це ще байдуже. Ось Пліній Старший у Стародавньому Римі рекомендував при хворобах зубів повно зловити жабу, плюнути їй у рот і зачитати заклинання. Допомагала натхненна декламація від болю — також невідомо.

Вуха і послід

Однак Пліній на цьому не зупинявся. Ще один оригінальний рецепт від незламного римлянина, який виховує залізне терпіння і стійкість у нещастях: мікс з горобиного або воронячого посліду змішати з олією, помістити суміш у вухо з боку хворого зуба і чекати, поки допоможе…

Полоскання, дим і клізма

Римський учений Корнелій Цельс прописував полоскання та обкурювання димом лікарських трав. Арабський лікар Авіценна уточнював, що дим повинен бути з суміші цибулі, лікоти та козлячого жиру. Але у римлянина був ще один рецепт: хворому пропонувалося прийняти проносне або зробити клізму… Ймовірно, це сильно відволікало пацієнтів, і вони забували про хворий зуб.

Пломбі зі свинцю та гарячого воску

Для пломбування зубів використовувалися різні методики. Простим смертним у дірку заливали розплавлений віск чи оливо, тоді як багаті пацієнти могли собі дозволити пломби із золота та срібла. До речі, і перші свердла з’явилися за тисячу років до їхнього активного поширення. На території Пакистану знайшли поховання, в якому знаходилися люди з рівними, акуратними відчинками у зубах.

Жаб’ячий заячий послід і мозок

Після подібних методів лікування зуби найчастіше доводилося видаляти. Проте люди думали, що коли зуб у голові, то і мозок якось із ним пов’язаний, неправильно вирвеш — і все, смерть на місці.

Лікарі щосили намагалися полегшити гірку частку пацієнтів. Наприклад, перед видаленням зуба натирали жаб’ячим послідом або жиром упереміш із миш’яком.

Коли зуб відмирав, його висмикували щипцями. А щоб після видалення все швидше зажило, лікарі змащували ясна пацієнтів змаженими мізками зайців, а також радили полоскати рот січою.