З другої половини минулого століття після ядерних ката-
строф у Хіросімі й Нагасакі, на Південному Уралі та Виндскейлі за-
хіст від іонізуючої радіації населення став головним завданням
радіології. Потрібно було винайти препарати, фармакологічні за-
собі, які б, при введенні всередину організму, зменшували наслід-
ки радіаційного ураження. Радіологічні лабораторії всього світу і зараз працюють у цьому напрямку. Майже за 50 років на проти-
радіаційну ефективність були випробувані десятки тисяч сполук
усіх хімічних класів. Безперечно, більшість спроб були невдалими
і радіологія ще досить далека від повного вирішення цієї проблеми.
ми. Більше того, вчені все частіше приходять до думки, що повні
тю це завдання навіть теоретично вирішити неможливо. Проте
дещо для зменшення дії опромінення на живі організми, організм
людини зробити вдалося.
На сьогодні існує ціла галузь, напрямок радіобіології, яка займа-
ється проблемою протирадіаційної біологічної захисту. І вже знай-
дено досить багато простих і порівняно складних хімічних сполук,
введення яких у організм зменшує вражаючу дію іонізуючих випро-
мінювань, гальмує надходження радіоактивних речовин в організм,
прискорює їх виведення. Умовно ці речовини можна поділити на три
групи: радіопротектори, радіоблокатори та радіодекорпоратори.