1. Завзятість

Перша з ментальних ловушек. Не треба плутати завзятість із упертістю. Суть її полягає в тому, що ми продовжуємо справу, яка свідомо обречена на провал чи не доставляє нам колишнього задоволення. Ми робимо те, що вже давно неактуально, і не можемо припинити, бо “треба доробити” чи “ну, не викидати ж”. Погана трата сил і години.

Додивлятися нецікавий фільм; хотіти припинити щось робити, але не знати, чим зайнятися замість цього.

2. Ампліфікація

Це ментальна ловушка, в якій ми опиняємось, коли вкладаємо у досягнення мети більше зусиль, ніж потрібно, так, ніби намагаємось вбити муху кувалдою, – перфекціонізм.

Приклади: Робити щось, не маючи мети; заучувати напам’ять свою промову.

3. Фіксація

При фіксації наше просування до мети заблоковане. Ми не можемо розпочати або продовжити розпочату справу, доки не дочекаємось телефонного дзвінка, дозволи, натхнення. Замість того, щоб звернутися до інших справ, ми залишаємось у підвішеному стані доти, доки не зможемо знову продовжити роботу над цим проектом.

Приклади: Стежити за годинником, як довго ще до призначеної зустрічі; робити що-небудь, аби бути зайнятим.

4. Реверсія

Іноді стає очевидним, що наші плани однозначно зазнали невдач. Гра закінчена, ми програли, година пішла. Наслідки невдачі можуть бути страшними, проте тут нічого не поробиш, але якщо на цьому етапі нас продовжує хвилювати все та сама проблема, значить, ми опинились у пастці реверсії. При реверсії ми тщетно намагаємося змінити безповоротне минуле.

Приклади: Соромитися, що ми не досягли мети; говорити про те, що було б, якби ми виграли.

5. Випередження

Випередження – це ментальна ловушка, в яку ми потрапляємо, починаючи надто рано. Коли ми випереджаємо події, то часто переробляємо і працюємо даремно, коли того ж самого результату можна досягти з більшою легкістю

Приклади: Готувати кілька варіантів одного аркуша, звіту, починати вирішувати завдання, не отримавши ще всіх умов, завдань.

6. Опір

Часом буває так, що від нас потрібно змінити курс наших дій, навіть якщо ми вже зайняті справою цілком корисною чи приємною. Дзвінок біля дверей лунає в той самий момент, коли ми дойшли до найцікавішого місця у фільмі, який дивуємось. Або будильник дзвонити, і нам так не хочеться вставати. У всіх цих випадках настає момент, коли треба переключити свою увагу. Але якщо в цій точці часу і простору ми продовжуємо наполегливо чіплятися за колишні заняття, то потрапляємо в ловушку проти.

Опір – це хвороба “ну ще трохи”. Небажання змінити курс дій під впливом зовнішніх обставин.

Зануритися в гру на стільки, що забути про всі інші плани, а потім необхідності коригувати їх.

7. Затягування

Нерідко буває так: ми однозначно зважилися на якусь справу, але нам важко приступити до неї. Ми відкладаємо на потім, вигадуємо несуттєві справи з метою відкласти виконання неприємних обов’язків. Наш розум просто відмовляється одразу переходити до справи. Затягування, воно ж “procrastination”, – одна з найбільших проблем у бізнесі та життя.

Приклади: Пов’язувати одні справи з іншими і ставити їх у залежність одне від одного; давати обіцянки собі та іншим; зволікати.

8. Поділ

У ментальну ловушку поділу ми потрапляємо тоді, коли намагаємось робити дві справи одночасно. Ми розмовляємо з кимось, слухаючи одним вухом, у той час як у розумі намагаємося вирішити фінансову проблему, що не дає нам спокою.

Увага неподільна за визначенням. Працювати, значить працювати, спілкуватися, значить спілкуватися. Коли в розмові ми думаємо про роботу і коли на роботі думаємо про спілкування, все що ми робимо – це думаємо.

Приклади: Бути в сьогоденні, але думати про майбутнє та минуле; займатися сексом і думати про колір стелі.

Наша особистість схильна абсолютно всім ментальним ловушкам, яким більшою мірою, якоюсь меншою, бо сформована нашим його розумом.

І поки ви не ізбавитеся від контролю цього його розуму, ловушки будуть виникати знову і знову.

Не варто боятися, що звільнена від контролю його-розуму, ви станете незрозуміло ким, наоборот, ви станете вільним, у тому числі і від будь-якого ментального сміття та ловушек.