Нерідко виникають ситуації, коли немає можливості чи навіть бажання сходити до лікаря для проведення необхідної ін’єкції, передає sutura.org.ua Але насправді їх не обов’язково мають робити саме медичні працівники. Адже існують люди, які потребують багаторазових ін’єкцій у сідничну м’яз, і вміючи правильно їх робити, без проблем проводять цю процедуру вдома за допомогою родичів чи знайомих. Пора і вам навчитися цьому мистецтву!

Етапі процедури

Вкрай не рекомендується робити укол самому собі. Звичайно, якщо ви володієте гарними навичками, то вам вдасться провести таку ін’єкцію самостійно, але з цього приводу існують певні застереження. Тому рекомендуємо дати докладну інструкцію людині, яка знаходиться поруч, та простежити за виконанням шкірного її пункту. Таким чином, вам вдасться зробити укол безпечним та корисним.

1 ЕТАП. Миття рук

Для гарантії стерильності необхідно мити руки. Це важливий етап, яким рідко нехтують. Всього потрібно буде помити руки тричі:

Перед підготовкою інструментів.

Перед самим уколом.

В кінці, коли вже зроблений укол, а мусор зібрань.

Руки треба мити ретельно, використовуючи мило. Стерильність – досить важливий фактор, тому потрібно намилювати кожен палець, між ними і на зап’ясті.

2 ЕТАП. Підготовка засобів та інструментів

Щоб забезпечити безпеку та зручність процедури, необхідні наступні матеріали:

Мило. Будь-який, але бажано антибактеріальний.

Рушник, але обов’язково чисте. Насправді, бажано використовувати одноразові рушнички купуються або тканинні салфетки.

Піднос для інструментів. Щоб не проводити важку дезінфекцію столу, всі інструменти повинні бути поміщені на тарілку. Це забезпечить стерильність та зручність роботи. Тарілку необхідно помити з милом і обробити антисептичним засобом, краще спиртовим.

Перчатки. Люди часто обходять правило, але воно також обов’язково, як і всі інші. Медичні одноразові рукавички забезпечують стерилізацію.

Шприц. Якщо потрібна ін’єкція чистим засобом, розмір шприца має відповідати кількості медикаменту. Якщо потрібна ін’єкція розчином, шприц краще брати більший.

Додаткова ігла. При введенні розчину необхідно використовувати додаткові іголки. Наприклад, для розведення порошкового розчину проводяться наступні дії:

Наповнюють шприц рідким розчинником.

Надягають голку, проколюють нею гумову кришку ємності із сухим ліками.

Випускають розчинник у ємність.

З увіткненою голкою збовтують ампулу.

Змінюють іголку і набирають розчин.

Антисептик. Максимальний захист забезпечити спиртове антисептичний засіб. В даному випадку краще користуватися одноразовими антисептичними салфетками.

Ємність для мусора. Після процедури залишатися такі відпрацьовані речі, як шприци, ампулі, салфетки та ін.

3 ЕТАП. Підготовка до уколу

Дуже важливо правильно вибрати місце для виконання процедури. Чоловік, що робить укол, повинен мати вільний доступ до набору інструментів, а пацієнт не повинен мешати йому їх діставати. Також необхідно забезпечити вільний доступ до сміттєвої ємності, для можливості швидко позбутися від використаних матеріалів.

Важливим етапом є і освітлення. Людина, що виконує ін’єкцію, повинна добре побачити місце уколу та шприц. Положення пацієнта не відіграє великої ролі. Він може стоять і лежати, як душі завгодно. Головне, щоб це було зручно для того, хто робить укол. Руки не повинні тремтіти, іголка не повинна рухатися у процесі.

Якщо є страх потрапити в недозволене місце, необхідно подумки розділити одну сідницю на 4 рівні частини, умовно намалювавши крест. Укол проводиться у зовнішню верхню частину.

Якщо страх все одно лишається, можна намалювати цей хрест на сідниці насправді. Для цього можна використовувати косметичний олівець або інший засіб, що вільно малює по шкірі. Але важливо простежити, щоб засоби для малювання не потрапили на місце ін’єкції, оскільки агресивний хімічний склад фарб може сильно нашкодити.

4 ЕТАП. Процедура

Виконуйте процедуру, суворо дотримуючись покрокової інструкції:

Помити руки та піднос для інструментів, обробити антисептиком.

Викинути відпрацьовані одноразові матеріали.

Підготувати і помістити на тарілку 3 ватні кульки або салфетки, просочені спиртом.

Покласти на тарілку ліки та шприц.

Помити руки.

Одягнути гумові рукавички та провести їх обробку антисептиком.

Обробити антисептичним засобом ампулу з ліками, відкрити її, не поспішаючи поставити на тарілку.

Дістати шприц із захисної клеєнки.

Відкрити і надіти голку на шприц.

Наповнити шприц медикаментом.

Тримаючи шприц голкою вгору, випустити повітря, доки не з’явиться цівка ліки.

Протерти більшу частину сідниці проспірованою салфеткою. Викинути її.

Інший салфеткою тщательно протерти місце майбутнього уколу. Протирати в одному напрямку в обидва кроки.

Взяти шприц максимально комфортно і розташувати її перпендикулярно до сідниці.

За один прокол ввести голку на глибину, при якій 5-10 мм її довжини буде видно ззовні.

Повільно, не рухаючи шприцем і не тремтячи голкою, натискати на поршень для подачі ліки.

Не дістаючи іголки зі шкіри, щільно прикласти до місця уколу вату зі спиртом. Рівним рухом витягнути іголку – притиснута вата забезпечити високу швидкість закриття ранки від нестерилізованого впливу. Терти не потрібно, необхідно просто її притиснути та зафіксувати у такому положенні.

Помістити у сміттєву ємність відпрацьовані матеріали.

Помити руки.

Пацієнт за деякий час може забрати вату з сідниці.

Корисні поради

Багатьом здається, що чим швидше ввести ліки, тим менше мук зазнає пацієнт. Але це не так. Повільне введення препарату менш болісне. Рекомендована швидкість введення – 1 мл за 10 сек.

Не слід економити годину на стерилізації. Ніколи не завадити лишній раз усе простерилізувати, а ось нехтувати правилами – небезпечно для здоров’я.

Знімати колпачок із голки необхідно тоді, коли вона вже зафіксована на шприці. Так вдасться уникнути ненавмисного проколу чи загрязнення голки. В цілях безпеки також не рекомендується закривати колпачком відпрацьовану іголку. Для того щоб вона не торчала зі сміттєвого пакету, всі відходи від процедури потрібно складати в ящик або коробку.

У яких випадках не можна робити укол без медика

Існують ситуації, коли не обійтися без фахівця:

Препарат не виписаний лікарем. Тільки кваліфікований фахівець може дати дозвіл на ін’єкцію, розрахувавши дозу, препарат та необхідність розчину.

Препарат приймається вперше. Важливо знати всі побічні ефекти та протипоказання до використання медикаментозного засобу. Укол дозволяє лікам швидше поширитися з кров’ю, тому побічні ефекти можуть стати різко і у великій мірі. Навіть якщо перший укол ви отримуєте в лікарні, подождіть близько 10 хвилин, щоб переконатися в його безпеці.

Бажання проведення процедури без медика не обґрунтоване неможливістю отримання професійної допомоги. Домашня процедура, проведена неспеціалістом, все одно небезпечніша за ту, яку може зробити кваліфікований медик. Радимо не економити кошти та годину.

Людина, що потребує ін’єкції, страждає від серйозних інфекційних захворювань.

Людина, що робить укол, не може подолати тремтіння у руці.

Ми рекомендуємо завжди звертатися за допомогою до фахівців. Але якщо це неможливо, чітко дотримуйтесь інструкції, щоб уникнути неприємних наслідків.