Під гостротою зору варто розуміти здатність ока розрізняти дрібні частини спостережуваного об’єкта. Око здорового людини здатний розрізняти дві точки при куті між ними за 1 хвилину (1/60 частина 1 градуса). Цей кут називають мінімальним кутом дозволу очі (MAR). Гостроту зору визначають як параметр зворотний мінімальному значенню кута. Таким чином, при MARв 1 хвилину гострота зору дорівнює 1, а при MAR 2 хвилини гострота зору складе 0,5.

Майже кожен із нас рано чи пізно опиняється біля кабінету в окуліста для перевірки гостроти зору. Такий огляд може бути проведено у профілактичних цілях або у зв’язку із зверненням пацієнта з певними скаргами.

Для перевірки гостроти зору лікарі найчастіше застосовують спеціальні таблиці. Шкірне око досліджується окремо, оскільки гострота зору на кожному з них може бути не однаковою.

Таблиці для перевірки зору

Для об’єктивної якісної діагностики гостроти зору необхідно дотримання ряду умів офтальмологічного огляду. В першу чергу слід потурбуватися про те, щоб таблиці для перевірки гостроти зору були добре і рівномірно освітлені. Для цих цілей таблиці поміщають у спеціальний освітлювач із зеркальними стінками (апарат Рота), у якому правильно розподіляється світло. Для діагностики гостроти зору, як правило, застосовуються таблиці з кількома рядами знаків, які називаються оптотипами. У різних таблицях як оптотипах застосовуються літери, цифри, смуги, крючки, малюнки та інші символи.

Методика перевірки гостроти зору за допомогою таблиць була запропонована ще у 1862 році офтальмологом Снелленом. Лікар і учений запропонував оформляти символи на таблицях таким чином, щоб кожен із знаків охоплював угол зору 5 хвилин, при цьому деталі оптотипу повинні займати 1 хвилину. Під деталлю символу варто розуміти товщину ліній і проміжок між лініями. Наприклад, якщо ми розглядаємо оптотип Е, то він складається з ліній і проміжків, які за довжиною в деяких ділянках можуть відрізнятися в 5 разів. Для того щоб виключити ймовірність вгадування літери пацієнтом, було прийнято рішення створити таблиці зручними і ідентичними символами, які можуть однаково сприйматися як неписьменними людьми, так і представниками всіх національностей.

Пізніше вчень Ландольт запропонував використовувати як оптотип незамкнуті коли різного діаметру (кільця Ландольта). Пацієнту необхідно визначити, з якої сторони в окружності розташовується розрив.

У країнах колишнього СРСР найбільшого поширення набули таблиці Сівцева і Головіна, які стали застосовуватися з 1923 року. У таблиці зображені літери та кільця різних розмірів. У таблиці 12 рядків, у кожному з яких є кілька оптотипів однакового розміру і приблизно ідентичною помітністю. Тестовим відстанню таблицями Сівцева та Головіна становить 5 метрів, а гостроту зору записують у вигляді десяткового дробу.

Методика та правила перевірки

Кабінет лікаря-окуліста повинен бути добре освітленим, а пацієнт повинен звикнути до такого рівня освітленості. Перевірку проводять окремо для шкірного ока. Рівень гостроти зору визначається за формулою Снеллена: VISUS = d/D. Тут D – це відстань, при якому здорове око бачитиме символ цієї величини (табличне значення, зазвичай вказується зліва в таблицях), а d – це відстань, з якого пацієнт бачить цей символ.

Якщо пацієнт стоїть на відстані 5 метрів, то кожний рядок таблиці відповідає величина зору 0,1. Таким чином, якщо пацієнт розрізняє символи на 10 рядку, то його гострота зору дорівнює 1.

Як правило, дослідження гостроти зору починають з правого ока. Інший очей повинен закриватися спеціальним щитком. Іноді лікар може дозволити пацієнту прикрити одне око ладонею, але при цьому не повинно здійснюватися ніякого тиску на око, оскільки це може знизити гостроту зору.