Атомне ядро складається з протонів і нейтронів, які мають
загальну назву – нуклін. Протонно-нейтронна теорія будови
атомного ядра була вперше сформульована у 1932 році Д.Д.Іва-
ненком і Є.В.Гапоном, а надалі розвинена В.Гейзенбергом.
Нейтрон може розпадатися на протон, електрон та антинейтрино:
n→p + e-
+ ν
–
В ядрі протон і нейтрон, обмінюючись із частотою 10 23 с -1 π-ме-
зонами, взаємно перетворюються:
←
→ p π + + n; ←
→ n π – + p
Тому їх вважають двома станами однієї ядерної частинки та
об’єднують спільним назвою – нуклони. Маса обох типів нуклонів
майже однакова. Вона у 1840 разів більша за масу електрона. Ма-
са ж електрона складає 9,1×10 -28 г. Протоні мають позитив-
ній заряд, нейтроні не мають заряду. В силу позитивного зоря-
ду протонів ядро заряджене в цілому позитивно Нукліни в ядрах
укомплектовані надзвичайно щільно внаслідок того, що між ними
діють ядерні сили, які значно перевершують сили електростатич-
ного відштовхування між одноманітно зарядженими протонами.
Протон прийнято позначати латинською буквою р, нейтрон
– N. Масу ядер та елементарних частинок звичайно виражають у
атомних одиницях маси (а.о.м.). За атомну одиницю маси прийнято-
то 1/12 маси ізотопу атома вуглецю – 12 С; 1 а.о.м. = 1,66 10 -27 кг.
Якщо в атомі протон перетворюється в нейтрон або навпа-
ки, то виникає атом іншого елемента. Сума протонів і нейтронів у
атомі називається масовим числом.

Реферати та публікації на інші теми: Характеристика цінних паперів, що обертаються на фондовому ринку.

ЗМІЧНИЙ ВІДСОТ

Лексикографія та словари

НЕБАНКІВСЬКІ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНІ УСТАНОВИ

Аудит вибуття тварин