У ветеринарній радіології, крім іонізуючих, використовують
ся також неіонізуючі джерела випромінювань. До неіонізуючих ві-
промінювань відносять теплове (інфрачервоне) випромінюван-
ня і резонансне, що виникає в об’єкті, розміщеному біля потужного
статичному магнітному полі під впливом електромагнітних ім-
пульсів. До неіонізуючих відносять також ультразвукові хвилі, які
являють собою пружні колівання великої частоти.
Спектри електромагнітних та звукових випромінювань перед-
ставлені у табл. 2.1.Ветеринарна радіологія
12
Таблиця 2.1
Спектри електромагнітних та звукових випромінювань.
Випромінювання Довжина хвилі (λ) Частота (υ), Енергія квантів (E),
см ГЦ eB
Електромагнітні
Радіохвілі: 10 4 -10 8 10 2 -10 7 10 -12 -10 -7
-ЯМР 10 5 10 6 10 -8
Інфрачервоне 10 0 -10 4 10 7 -10 12 10 -7 -10 -1
Ультрафіолетове: 10 -4 -10 0 10 12 -10 16 10 -1 -10 3
– видиме світло 10 -2 10 13 10 0
Рентгенівське та
γ-випромінювання 10 4 -10 12 10 I6 -10 22 10 3 -10 8
Звукові
Звукові колівання – 10-10 3 –
Ультразвукові колівання – 10 3 -10 9 –

Реферати та публікації на інші теми: Види ризиків

РОЛЬ КРЕДИТУ У РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ

Підвоєння та збільшення голосних

ПРИЗНАЧЕННЯ, СТАТУС ТА ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ

Аудит розрахунків з оплати праці