Яку небезпеку для здоров’я приховує щоденний підйом по ескалатору

Проїзд у метрополітені завжди пов’язаний з небезпекою, проте жителі всіх мегаполісів світу щодня спускаються у підземку. Але крім виникнення непередбачених ситуацій, можливих падінь та раптових психологічних проблем, вред здоров’ю можуть нанести, здавалося б, звичні дії, що здійснюються у метро. Наприклад, підйом на ескалаторі іноді провокує серйозні проблеми в організмі.

При судинних захворюваннях

Деякі станції столичного метрополітену розташовані під землею дуже глибоко, і тому підйомні механізми в них мають велику протяжність. Саме на таких ділянках підземки чергові найчастіше відзначають падіння пасажирів на ескалаторах, але пов’язані вони аж ніяк не з неуважністю, а з судинними проблемами.

Коли людина спускається або піднімається на поверхню землі, над нею змінюється столб атмосферного тиску, і чим глибше залягання станції метро, ​​тим більшою є різниця вимірювальних цифр. Люди, які не жалітимуться на своє здоров’я, а також постійні пасажири метро, ​​які звикли до подібної щоденної зміни тиску, рідко відзначають дискомфорт під час підйому на довгому ескалаторі. Але хворі, які страждають на гіпотензію або вегето-судинну дистонію, а також гості столиці, які не звикли до різкої зміни тиску, в такі моменти відчувають, як мінімум, запаморочення.

Під час руху підйомного механізму вестибулярний апарат нерухомо стоїть пасажира починає подавати неправильні сигнали про його розташування, і в цей момент ще відбувається падіння тиску. Щоб це компенсувати, організм провокує збільшення частоти ударів серця, це тягне за собою прискорення кровообігу. У таких моментів людина чує шум у вухах і починає відчувати страх через збільшене серцебиття, може виникнути задишка.

При цьому судини в організмі звужуються, і більшій частині крові не вдається потрапити в мозок. Ділянки вестибулярного апарату не отримують достатнього живлення і відбувається збій орієнтації у просторі. Він виражається запамороченням і навіть короткочасною втратою свідомості. Але падіння на ескалаторі зазвичай супроводжується травмами і панікою серед інших пасажирів, оскільки є ризик заблокувати вихід і влаштувати тисняву на кінці кінцевої стрічки сходинок.

Людям, що страждають через зниження тиску, слід під час поїздок у метро запастися нашатирним спиртом і використовувати його при перших симптомах прояву судинних проблем.

Під час грипу та ГРВІ

Ступінки в ескалаторі метрополітену вищі, ніж аналогічні механізми, розташовані в торговому центрі або біля сходів біля під’їзди. Інженери давно розрахували, що для зручності пішого спуску і підйому висота сходинок повинна дорівнювати вісімнадцяти сантиметрам, а глибина — приблизно сорока п’яти, і це співвідношення ідеальне для людини, яка йде вгору.

Ескалатор у підземці спроектований без урахування самостійного пересування пасажирів, тому висота його ступенів – близько двадцяти п’яти, а глибина – майже п’ятдесят сантиметрів. До того ж рухома стрічка піднімається під крутим углом, і крокувати по ній вгору людині вкрай неудобно. Але, економлячи годину, пасажири все одно здійснюють піші підйоми по ескалатору, і якщо здоров’я дозволяє, то нічого поганого в цьому немає.

Однак, для літнього людини і для людей зі слабким імунітетом такі фізичні навантаження можуть бути небезпечними для здоров’я. З віком у багатьох відбувається порушення роботи опорно-рухового апарату, тому пенсіонер, який самостійно піднімається по ескалатору — велика рідкість.

Люди молодого та середнього віку, які змушують собі здійснювати подібні навантаження, у момент початку гострого респіраторного, а ще гірше – вирусного захворювання ризикують отримати серйозні ускладнення. Нерідко під впливом щоденного тиску на колінні, тазостегнові та п’ятково-кубовидні суглоби, при застуді або зараженні вірусною інфекцією у них теж починають розвиватися запальні процеси. Але така хвороба швидко не відступає і часто артрити, навіть у молоді, яка любить переносити “нежити на ногах”, стають уповільненими проблемами і набувають хронічної форми.

Підніматися по ескалатору підземки пішки лікарі рекомендують тільки абсолютно здоровим людям, незалежно від статі та віку. І якщо початок запального процесу купірувати відповідними препаратами, то можна уникнути будь-яких ускладнень, навіть відвідуючи метро щодня.