Ібупрофен вперше пов’язали з ризиком зупинки серця

До НПЗЗ належать препарати зі жарознижувальною, знеболювальною та протизапальною дією. Більшість препаратів цієї категорії, таких як аспірин та ібупрофен, доступні без рецепта, оскільки вважається, що вони не становлять статистично значущого ризику для здоров’я. Завдяки своїй доступності та широкому спектру дії НПЗЗ користуються популярністю у населення. За статистикою, у 2010 році тільки в США такі препарати використовували 29,6 мільйона осіб.

З іншого боку, останні дослідження показали, що прийом НПЗЗ, особливо селективних інгібіторів ферменту циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), таких як целекоксиб, корелює з ризиком розвитку деяких серцево-судинних захворювань, таких як аритмія, інсульт та інфаркт міокарда. Згідно з однією з гіпотез, це пов’язано з інгібуванням синтезу простагландинів, які забезпечують функцію ендотелію судин. Однак зв’язок між прийомом НПЗЗ і зупинкою серця – фактичною причиною смерті – досі не вивчався.

Складність виокремлення НПЗЗ із впливу соціально-демографічних факторів та основних захворювань обмежує виявлення такого зв’язку. Щоб обійти це обмеження, фахівці з лікарні Гентфорт, Копенгагенського університету та Ольборзького університету використовували метод дослідження «випадок-контроль», що включає два крос-секційних дослідження. На першому етапі автори виявили всі випадки позалікарняної зупинки серця з Датського національного регістра зупинки серця з 2001 до 2010 року (28 947 осіб у віці 15 років і старше на момент епізоду). Цю вибірку розділили на чотири експериментальні групи і порівняли з чотирма контрольними групами, порівнянними за віком і статтю (загалом 115 788 осіб). Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) приймали за 30 днів до епізоду.

Використання ліків оцінювали за датою придбання пацієнтом призначеного препарату і тривалістю лікування за призначеною схемою і стандартною добовою дозою. У дослідженні розглядали випадки прийому селективних інгібіторів ЦОГ-2 (целекоксиб, рофекоксиб), неселективних НПЗЗ (диклофенак, напроксен, ібупрофен) та інших препаратів. Єдиним НПЗЗ, що відпускаються без рецепта в Данії, є ібупрофен, який доступний тільки в невеликих кількостях (200-грамові пакети по 20 таблеток).

Ібупрофен і диклофенак призначали більшій кількості пацієнтів, ніж інші препарати, – 51 % і 21,8 % відповідно. Неселективні НПЗЗ призначали частіше, ніж інгібітори ЦОГ-2, водночас пацієнти були старші за віком, чоловічої статі та з меншою частотою серцево-судинних епізодів. Навпаки, НПЗЗ частіше призначали жінкам із нижчим ризиком серцево-судинних захворювань і вищим ризиком ревматичних захворювань і раку. Водночас прийом усіх неселективних НПЗЗ (але не інгібіторів ЦОГ-2) був пов’язаний зі значним підвищенням ризику зупинки серця.

Однак побічні ефекти протизапальних препаратів не завжди пов’язані з ризиком для здоров’я. Раніше американські вчені виявили, що інгібітор ЦОГ-2 целекоксиб зменшує прогресування злоякісних пухлин. Ібупрофен і аспірин виявилися перспективними в профілактиці та лікуванні сепсису.