Професор Массачусетського університету Сьюзан Краусс Уітбурн точно знає, яка емоція найбільше шкодить вашому здоров’ю і як від неї позбутися.

“Навіть якщо ви не прагнете в кожному спорі залишити останнє слово за собою, вас напевно зачіпають закиди оточуючих. Особливо прикро стає, коли тикають носом у помилки у присутності інших людей.

Даже найближчі друзі та близькі можуть виявити жорстокість, вказуючи вам на ваші промахи. Від них можна почути щось на кшталт: «Я ж тобі казав!». Якщо ви людина товстошкіра, то стерпіть і не покажете, що вас зачепили, але, швидше за все, ви підете, в собі затамувавши образ.

Вказувати людині на помилки потрібно, тільки не треба при цьому його звинувачувати у чомусь. Робіть це тактовно, коли нікого немає поруч.

Відведіть одного в бік, щоб ніхто не чув, про що ви кажете. Не доводьте ситуацію до абсурду, не ставте у некомфортне становище винного та оточуючих людей.

Ваше бажання присоромити людину при всіх не дуже добре вас характеризує. Приниження жертви – метод, який використовують ґвалтівники, тюремні наглядачі та маніпулятори.

Згадайте знаменитий «Стенфордський тюремний експеримент», коли звичайні студенти так ужилися у роль охоронців, що перейшли всі межі: мучити в’язнів – ось що їм найбільше подобалося.

Приниження – це найсильніша людська емоція. Коли вас принижують, ваша цінність та ваш статус в очах інших падає. Помилки чи неточності можуть вас дратувати – не більше. Але якщо хтось зі сторони вкаже вам на них, тоді ви точно почуваєте себе приниженим.

Всі ми чудово знаємо: приниження – це дуже негативний емоційний стан.

Психологами воно вивчено досить погано. Фахівців найбільше цікавить гнів, занепокоєння, ревнощі та страх. Ці емоції набагато більше шкодять вашому здоров’ю та життю, ніж приниження.

Проте, приниження може призвести до насильства та інших небезпечних для вас наслідків.

Психологи Березні Оттен (Marte Otten) та Кай Йонас (Kai Jonas) провели два дослідження, у яких чоловіки та жінки читали короткі історії, які включали різні емоції.

Потім дослідники попросили учасників уявити, як би вони собі відчували у представлених сценаріїв.

У першому дослідженні вивчали приниження: наприклад, ви зустрічаєтеся з людиною, з якою познайомилися через інтернет, і він, побачивши вас, розвертається і йде.

Вчені використовували електроенцефалограму, щоб записати електричну активність мозку. Виявилось, що почуття приниження посилює обробку інформації та споживання психічних ресурсів.

Це говорити про те, що приниження є особливо сильною та інтенсивною емоцією, вона має довготривалі наслідки.

Можливо, приниження вимагає більше психічної обробки, оскільки це складна соціальна емоція, за якою ми спостерігаємо за втратою соціального статусу.

Якщо ви вважаєте, що ваші закиди і образливі слова повинні допомогти виправитися, ви сильно помиляєтеся. Є інші, більш гуманні способи, вплинути на людину.

Ваша критика має бути конструктивною. Це перше. Інше – критикуйте так, щоб людина не дай Бог не відчула собі останнім ідіотом.

Як же діяти в зворотній ситуації – коли прилюдно принижують уже вас? У такі моменти важливо опанувати почуттями та емоціями, впоратися з гнівом.

Подивіться на ситуацію з іншого боку. Ваше сприйняття впливає на вашу поведінку. Шекспір ​​писав:

“Немає нічого ні поганого, ні хорошого в цьому світі. Є тільки наше ставлення до чогось”, інформує sutura.org.ua

Спробуйте знайти позитивні сторони у події. Можливо, ви і були принижені, але людина, яка вам не нравилася, теж виглядала не з кращого боку.

Поговоріть із другом, якому ви довіряєте. Він зможе подивитись на ситуацію невперед і підказати вам, як вчинити далі.

Подумайте: можливо, ваш друг, коханий чи вчитель хоче допомогти вам, бажає уберегти вас від повторення помилки. Ваше здоров’я через неї постраждає набагато більше, ніж ваш статус.

Навіть якщо це не так, і вам спеціально намагаються нашкодити, не показуйте недоброзичливцям свою подобу, дайте їм зрозуміти вас їх слова абсолютно не зачепили. Така реакція може стурбувати.

Навчіться сміятися над собою. Так ви врятуєте задоволення тих, хто вас дратує”.