Іншорідне тіло вуха у дітей

Іншорідне тіло вуха у дітей – це введення чи випадкове потрапляння сторонніх об’єктів у слуховий прохід. Зазвичай діти самостійно вводять дрібні предмети у вушний канал, рідше потрапляють туди ненавмисно при неакуратному чищенні слухового проходу, заповзанні комах. Сторонні тіла викликають біль у вусі, зниження слуху, серозні або гнійні виділення із зовнішнього отвору слухового проходу. Діагностика ґрунтується на результатах фізикального огляду та отоскопічної картини. Всі чужорідні предмети підлягають негайному видаленню за допомогою промивання, пінцету або спеціального гачка, після чого призначають антибактеріальні мазі у вухо для профілактики ускладнень.

ЛОР-органи є найбільш доступними для проникнення сторонніх тіл (ІТ). Ушкодження слухового проходу та носових ходів сторонніми предметами широко поширене у клінічній педіатрії. Більше 75% випадків потрапляння стороннього тіла у вухо посідає вік до 8 років, живі ІТ (комахи) частіше зустрічаються у пацієнтів старше 10 років. Чужорідні предмети здатні травмувати вушний канал і застрявати в ньому, порушуючи слухову функцію, тому дитині з такою патологією потрібна невідкладна допомога педіатра чи дитячого оториноларинголога.

Найчастіше діти вводять стороннє тіло у вухо самостійно. Основною причиною таких дій виступає природна цікавість та бажання дослідити отвір у тілі. Введення сторонніх предметів у вушний канал може бути спровоковано гіперактивністю, наявністю шкідливих навичок, бажанням привернути увагу батьків. ІТ, які можуть потрапляти у слуховий прохід, поділяють на такі категорії:

• Натуральні (рослинні та тварини). Часті знахідки серед сторонніх тіл вуха: насіння злакових рослин, кісточки ягід та фруктів, соняшникове насіння, шматочки овочів. Іноді в слуховому проході виявляються частини рибних або курячих кісток, грудки шести, що звалялися.
• Штучні. Найчастіше знаходять клаптики вати, які залишилися після чищення вух самою дитиною чи батьками. Також у вусі іноді застрягають наконечники від ручок та олівців, накладки від навушників, намистини та інші дрібні побутові предмети.
• Живі. Зрідка у вушний канал заповзають комахи невеликого розміру: кліщі, жуки, мухи та мошки. Така ситуація в основному відбувається при проживанні в несприятливих санітарно-побутових умовах або під час поїздок до регіонів з великою кількістю членистоногих.

Негативна дія сторонніх предметів вуха обумовлена ​​двома основними факторами. По-перше, вони перекривають просвіт вушного каналу, порушують звукопровідну функцію та викликають кондуктивну приглухуватість. По-друге, механічна чи хімічна дія предмета провокує запальний процес – зовнішній отит. Він протікає за класичним механізмом, зрідка поширюється інші відділи слухового аналізатора, викликаючи серйозні ускладнення.

Клінічні прояви чужорідного тіла вуха в дітей віком визначаються розмірами, формою, матеріалом чужорідного предмета. Невеликі округлі тіла, які не мають гігроскопічних властивостей, тривалий час перебувають у слуховому каналі без неприємних симптомів. Помірні болі у вусі та пов’язане з цим занепокоєння дитини виникають тільки при вторинному запаленні, що розвивається на тлі постійного тиску на стінки вушного каналу.

Якщо стороннє тіло вуха вбирає воду, воно швидко збільшується в розмірах і повністю перекриває просвіт. Старші діти пред’являють скарги на закладеність і шум у вусі, виражене зниження слуху з одного боку, інтенсивні болі в слуховому проході. У малюків, які ще не здатні чітко позначити свої симптоми, спостерігається примхливість, дратівливість, постійне докладання руки до вушної раковини та спроби лягти на бік на хворе вухо.

При розвитку запалення виникають каламутні або гнійні виділення із зовнішнього слухового проходу. Болі посилюються, у разі поширення процесу на барабанну порожнину вони набувають смикаючого або пульсуючого характеру. У дитини підвищується температура тіла, спостерігається сильна слабкість та відмова від їжі, часто виникає плач і крик унаслідок сильного больового синдрому. Слух на боці ураження різко знижений.

Понад 13% сторонніх тіл вуха викликають ускладнення та вимагають невідкладної допомоги аж до хірургічного втручання під наркозом. При попаданні гострих предметів травмується вушний канал та барабанна перетинка, тому виникає кровотеча. Довго існуючі ІТ викликають хронічне запалення, яке може поширюватися на всі структури вуха. У важких випадках спостерігається стійке зниження слуху навіть після вилучення предмета із вушного каналу.

Найбільш важко переноситься попадання живих тіл, які рухаються і дратують барабанну перетинку, викликаючи болісний шум. При цьому у дітей розвивається рефлекторне запаморочення, багаторазове блювання, судомні напади. Небезпеку становлять продукти життєдіяльності та отруйні речовини, що виділяються комахами. У потерпілого можливе швидкопрогресуюче запалення з проривом барабанної перетинки та приєднанням середнього отиту.

Якщо батьки бачать чужорідне тіло вуха у дитини або підозрюють його наявність через характерні скарги, необхідно терміново звернутися до дільничного педіатра чи дитячого ЛОР-лікаря. Більшість сторонніх предметів розташовуються в передній перетинчасто-хрящової частини слухового проходу, тому вони легко виявляються при отоскопії. Для діагностики глибоко залягаючих ІТ та виявлення ускладнень призначаються такі методи дослідження:

• Аудіометрія. Для дітей старшого віку застосовується мовна чи тонально-порогова аудіометрія, окремо досліджуються показники кожного вуха. У малюків проведення стандартних методів утруднено, тому рекомендовано комп’ютерну аудіометрію. Для оцінки типу приглухуватості у пацієнтів віком від 3 років проводять камертональні проби.
• Рентгенографія скроневої кістки. Рентгенологічна візуалізація показана при підозрі на ускладнений перебіг захворювання, наявність супутніх патологій середнього чи внутрішнього вуха. Також за допомогою рентгенографії вдається визначити феромагнітні сторонні тіла, які залягають глибоко в кістковій частині вушного каналу і доступні для інструментального огляду.

Диференційна діагностика

Найчастіше сторонні тіла вуха визначаються при візуальному та отоскопічному обстеженні, тому постановка діагнозу не викликає труднощів у практичній оториноларингології. Невеликі та глибоко залягаючі предмети, які складно виявити при інструментальній візуалізації, необхідно диференціювати із зовнішнім та середнім отитом, травмами та пухлинами вуха.

Консервативні методи

Всі сторонні предмети необхідно видаляти якомога раніше, доки вони не викликали запалення та інші ускладнення. Батькам не слід проводити таку маніпуляцію в домашніх умовах, оскільки є ризик пошкодити вушний канал і проштовхнути стороннє тіло глибше до барабанної перетинки. В амбулаторній педіатрії використовують 3 основних способи видалення чужорідних предметів із слухового проходу:

• Промивання вуха. Подача очищеної та підігрітої води під невеликим тиском сприяє вимиванню стороннього тіла та його безперешкодного виведення з вушного каналу. Більшість невеликих предметів, у тому числі намистини, шматочки вати та сірчані пробки, швидко та легко видаляються у такий спосіб.
• Механічний метод. Якщо промивання не допомогло, потрібен спеціальний інструмент (гачок або пінцет), щоб підчепити та витягти стороннє тіло вуха. При глибокому заляганні предмета процедуру проводять під седацією, щоб унеможливити травмування вушного каналу під час рухів дитини.
• Застосування хімічних речовин. Перед видаленням живих сторонніх тіл у вухо закопують лідокаїн, спирт або масляний розчин, які швидко умертвляють комаху і дозволяють безперешкодно провести маніпуляцію.

Після вилучення предмета повторно оглядають вушний канал наявність запалення, травми барабанної перетинки. Якщо виявлено симптоми зовнішнього отиту, призначається стандартне лікування за клінічним протоколом. Щоб попередити запалення та інфікування вушного каналу після медичних маніпуляцій, рекомендують кілька днів закладати у вуховаті турунди, просочені протимікробною маззю.

Хірургічна тактика

При вклиниванні стороннього тіла вуха та неефективності інших способів вдаються до оперативного втручання. Допомога хірургів також знадобиться при небезпечному ускладненні – перфорації барабанної перетинки та попаданні предмета в порожнину середнього вуха. Вчасно виконана операція відновлює цілісність структур слухового аналізатора, позбавляє кондуктивної приглухуватості та перешкоджає розвитку негативних наслідків.

Більшість сторонніх тіл вуха в дітей віком видаляються на амбулаторному прийомі, не викликають віддалених ускладнень. Небезпеку становлять отруйні живі комахи, а також великі предмети, які застряють у вушному каналі та вимагають проведення хірургічної маніпуляції. Для профілактики влучення ІТ батькам потрібно уважно стежити за маленькою дитиною, не залишати у вільному доступі дрібні предмети, пояснювати правила безпеки під час чищення вух.