Юнацькі вугри

Юнацькі вугри виникають у більшості підлітків віком 12-18 років. Вони розвиваються через підвищене саловиділення та фолікулярний гіперкератоз, а провокуються гормональними змінами пубертату та обтяженою спадковістю. Кількість висипань варіює від кількох невеликих акне до множинних кістозних елементів. Діагностика проводиться за допомогою клінічного обстеження, бактеріологічних та гормональних аналізів. Лікування вугрової висипки у підлітків включає місцеві засоби (антибіотики, ретиноїди, азелаїнова кислота), системні препарати, правильну доглядову косметику та апаратні методи.

Юнацькі акне («вульгарні вугри») – найпоширеніша шкірна проблема, яка зустрічається у 90% підлітків. У дівчат вони виникають у середньому після 12 років, у хлопчиків — у 14-15 років, що корелює з термінами початку статевого дозрівання. Клінічні форми, у яких потрібне серйозне лікування, становлять до 15%. Вугри дитячого віку виявляються набагато рідше – близько 7 випадків на 10 тис. населення. Гнійничковий висип на шкірі завдає психологічного дискомфорту, у важких випадках він стає причиною повної ізоляції від однолітків та суспільства.

Підліткові вугри — поліетиологічна проблема, але пусковим фактором у сучасній дерматології вважаються гормональні перебудови пубертатного періоду. У цей час у крові стрімко зростає рівень андрогенів (тестостерону та дигідротестостерону), що стимулюють роботу сальних залоз тіла. Крім ендокринних причин, провокувати вугровий висип можуть такі фактори:

• Спадковість. Імовірність появи акне у підлітка за наявності обтяженого сімейного анамнезу становить 50-70% і більше. Це зумовлено несприятливою комбінацією генних алелів, які регулюють розвиток та функціональну активність сальних залоз. Має значення ядерний R-фактор, що визначає генетичну схильність.
• Бактерії. При застої шкірного жиру активізуються умовно патогенні форми мікроорганізмів: пропіонобактерії, епідермальні стафілококи, мікрококи. Їхня кількість стрімко збільшується, що клінічно проявляється запаленням комедонів, формування великих вугрів. Рідше причиною хвороби стають гриби Candida та Pytirosporum ovale.
• Стреси. Під час стресової ситуації посилено виробляються гормони надниркових залоз, які впливають на гормонозалежні сальні залози. Вони діють подібно до андрогенів — активізують вироблення шкірного сала і порушують його хімічний склад, чим провокують розмноження патогенної мікрофлори.
• Неправильний догляд за шкірою. Самостійне лікування юнацьких вугрів із застосуванням жорстких засобів для вмивання та спиртових бовтанок ще більше порушує мікрофлору та ліпідний бар’єр шкірного покриву. Шкіра стає пересушеною та чутливою, але на ній продовжують з’являтися запальні елементи.

У механізмі формування юнацьких вугрів найбільша значущість надається двом чинникам: гиперандрогенемии і генетичної схильності. Вони викликають збільшення розмірів та посилене функціонування сальних залоз, яке супроводжується фолікулярним гіперкератозом. Як наслідок протоки залоз закупорюються, змінюється рН та біохімічний склад секрету, створюються сприятливі умови для розмноження бактерій.

Якщо закупорка відбулася у зовнішній частині вивідної протоки, з’являються відкриті комедони (чорні точки). При гіперкератозі глибокої частини каналу в ньому накопичуються надлишкові сальні та рогові маси і утворюється закритий комедон. Активне розмноження мікроорганізмів у сальних залозах призводить до запалення. На шкірі з’являються запальні елементи папули, пустули, вузли.

Велику роль розвитку вугрової висипки мають пропіонові бактерії. Вони виділяють хемоатрактанти, які підвищують приплив лейкоцитів та прозапальних біомолекул у вогнище запалення. Мікроорганізми посилюють синтез інтерлейкінів, сприяють виробленню специфічних антитіл. Встановлено, що P. acnes резистентні до руйнування фагоцитами, тому вугри, що викликані ними, вміють торпідний перебіг.

Найбільш зручною для визначення клінічної форми та постановки діагнозу визнано класифікацію Дж. Плевіга та А. Клігмана (G. Plewig, A. Kligman), запропонована у 1993 році. Автори запропонували ділити вугрову хворобу на акне дитячого віку та юнацькі вугрі. Останні, у свою чергу, за морфологічними характеристиками бувають комедональні, папулопустульозні, конглобатні та інверсні. Рідше зустрічаються блискавичні та механічні форми. За ступенем тяжкості вугровий висип буває:

• Легка. У підлітка одночасно виявляється не більше 10 комедонів та невеликих папулопустульозних елементів. Висипання покриває тільки одну ділянку тіла, найчастіше виникає на обличчі. Лікування відбувається успішно, рубці практично не залишаються.
• Помірна. На шкірі є до 25 пустул і до 20 комедонів, при цьому поразка зачіпає 2 і більше анатомічні зони (обличчя, груди, спина). З огляду на захворювання в дитини починаються психосоціальні проблеми.
• Важка. Характеризується численними комедонами та папулопустульозними вуграми, лікування яких утруднене, а після дозволу часто залишаються рубці. З’являються індуративні та конглобатні елементи.

Невеликі відкриті комедони мають вигляд чорних точок розміром до 1 мм, які розташовуються в основному в Т-зоні обличчя, можуть бути у верхній частині спини та грудей. Закриті комедони – дрібні білі вузлики, які не болять при натисканні та не запалюються, але створюють естетичний дискомфорт та ефект негладкої шкіри. При приєднанні запалення шкіра навколо елементів червоніє і набрякає, у тому центрі формується біла точка — гнійник.

При злитті глибоко розташованих юнацьких елементів акне утворюються вузловатокістозні вугри. Зовні вони виглядають як червоно-червоні вузли, при дотиках сильно болять. Гнійні порожнини можуть розкриватися, у разі на місці елемента залишається рана, після загоєння якої видно рубець. При блискавичній формі юнацьких вугрів гнійники швидко покриваються виразками, залишаючи після себе довго не загоюються рани. При інверсних вуграх запалення вражає потові залози.

Великі запальні елементи залишають помітні рубці та багряні сліди постакне, які не проходять самостійно і можуть зникнути лише після апаратного впливу. Серйозні рубцеві ускладнення спостерігаються після самостійного видавлювання гнійних елементів, що супроводжується травмами шкіри та поширенням інфекції по всій особі. Юнацькі вугри поєднуються з пігментацією, екскоріаціями.

Великі гнійники області носогубного трикутника небезпечні ризиком залучення до інфекційний процес мозкових судин. Протягом помірної та важкої форми юнацьких вугрів неминуче настають психологічні проблеми — зниження самооцінки, підвищена тривожність, фобічні розлади. У частини підлітків внаслідок тривалого існування акне та рубців розвиваються депресії та соціальна дезадаптація.

Клінічне обстеження підлітка проводить дитячий дерматолог. Він оцінює стан шкіри, визначає тип та кількість вугрів, виявляє ускладнення – рубці, пігментацію. Лікар детально збирає анамнез захворювання та життя дитини, цікавиться спадковістю. До діагностики можуть підключатися ендокринолог, алерголог-імунолог, психолог та інші фахівці. Щоб виявити причини юнацьких вугрів, призначаються:

• Бактеріологічний посів. Для діагностики беруть відокремлюване з гнійних елементів або зішкріб шкіри. Лаборанти визначають склад мікрофлори епідермісу, ідентифікують потенційно патогенні мікроорганізми. Щоб підібрати лікування, виконують тест на чутливість бактерій до антибіотиків.
• Гормональний профіль. При рецидивному вугровому висипі, що протікає у важкій формі, лікаря цікавлять рівні гормонів статевих залоз, надниркових залоз, гіпофіза та гіпоталамуса. У дівчат-підлітків кров на дослідження беруть у різні дні місяця, щоб оцінити приріст андрогенів у другій фазі менструального циклу.

Враховуючи різноманітність етіологічних факторів та лікарську стійкість бактерій, лікування патології є складним завданням. Вибір терапевтичних методів залежить від тяжкості, клінічного варіанту юнацьких акне, наявності ускладнень та психологічного стану підлітка. На Всесвітньому конгресі з дерматології розроблено основні засади патогенетичного лікування:

• Зменшення саловиділення. Для нормалізації роботи шкірних залоз дітям з легкими формами хвороби наносять у вигляді кремів місцеві ретиноїди, а при важких варіантах перебігу рекомендовані системні ретиноїди. За необхідності використовують гормональні препарати – антиандрогени, естрогени.
• Купірування запалення. З цією метою призначають азелаїнову кислоту, місцеві антибактеріальні мазі та примочки. Поширені та глибокі юнацькі вугри – свідчення до підбору системних антибіотиків.
• Видалення комедонів. Для розчинення рогового шару та зменшення скупчень шкірного сала застосовуються засоби з бензилпероксидом, саліциловою кислотою, адапаленом. Високу ефективність демонструють кислотні пілінги. При неефективності консервативних методів можуть проводити комедоноекстракцію.

Науково-обґрунтовані докази зв’язку харчування та юнацький вугрів відсутні, тому дотримання дієти не відноситься до рутинних методів. Однак у деяких підлітків лікування було ефективнішим при обмеженні молочних продуктів та солодощів. Дітям, які страждають на ожиріння, підбирають гіпокалорійний раціон, щоб знизити вагу і завдяки цьому нормалізувати гормональний фон.

Важливе місце приділяється косметичним доглядовим засобам. Вони не лікують вугровий висип, але готують шкірні покриви до нанесення ліків, нормалізують саловиділення та ороговіння. Для рутинного догляду підліткам підбирають очищувальні гелі та лосьйони, тоніки із заспокійливими та антибактеріальними компонентами, креми для зволоження та живлення шкіри.

Комплексне лікування включає апаратні та фізіотерапевтичні методи. Хороший ефект дає фототерапія та озонотерапія юнацьких вугрів, при глибоких кістозних акне допомагає точковий лазерний вплив. Після стихання гострої фази для роздільної здатності рубців проводиться мезотерапія, серединні кислотні пілінги, дермабразія.

До 95% юнацьких вугрів успішно піддаються лікуванню та зникають у 20-24 роках. Тільки у 5% людей акне триває у дорослому віці. Це хронічне рецидивне захворювання шкіри, але сучасні методи комплексної терапії допомагають впоратися з висипаннями та запобігти незворотним шкірним змінам. Лікування юнацьких акне проводиться на будь-якій стадії, а в комбінації з апаратними методами вдається досягти гарного косметичного результату.

Первинна профілактика хвороби утруднена, оскільки гормональні зміни неминучі у підлітковому віці. Щоб зменшити ризик важких форм юнацьких вугрів, необхідно підбирати правильні засоби догляду за шкірою, у жодному разі не видавлювати прищі та чорні крапки. Підліткам із жирною шкірою та схильністю до рясним висипанням обов’язково потрібна консультація дерматолога.