Ювенільний хлороз (Ранній хлороз)

Ювенільний хлороз – це особливий варіант залізодефіцитної анемії (ЗДА) у дівчат у період статевого дозрівання. Патологія виникає на тлі гормональних змін у пубертаті, сприятливими факторами є незбалансоване харчування, рясні менструації, хвороби шлунка. Хлороз проявляється блідою із зеленуватим відтінком шкірою, слабкістю, дистрофічними змінами волосся та нігтів. Найчастіше дівчат турбують непритомність, задишка, збочення смаку. Для діагностики потрібні показники гемограми, аналіз рівня заліза у крові. Основу лікування складають залізовмісні препарати в пероральній або парентеральній формі.

Ювенільний (ранній) хлороз — термін, який вийшов із застосування в офіційній медичній класифікації, але продовжує використовуватися деякими фахівцями як окремий патогенетичний варіант ЗДА. Назва “хлороз” походить від грецького слова “chloros” – блідо-зелений. Вперше патологію описав німецький лікар Йоганн Ланге у 1554 р., назвавши її «хворобою незаймана». За сучасними даними, серед дівчаток-підлітків до 26,4% страждають на залізодефіцитні анемії різного ступеня тяжкості.

Ранній хлороз формується при невідповідності між надходженням заліза через ШКТ, його кількістю в депо організму та підвищеною потребою у мікроелементі у дівчат пубертатного періоду. Анемія розвивається при порушеннях нейроендокринної регуляції, різких стрибках естрогену, гормональних перебудов, які характерні для ювенільного періоду. Серед факторів, що провокують, виділяють такі:

• Хронічна крововтрата. Максимальний ризик хлорозу у дівчат із рясними тривалими менструаціями, коли за 1 цикл крововтрати становить більше 80-100 мл. Анемія зустрічається у більшості пацієнток із дисфункціональними матковими кровотечами.
• Характер харчування. Багато дівчат ювенільного віку надмірно переживають про свою фігуру, дотримуються суворих дієт або вегетаріанства з метою схуднення. Обмеження у м’ясних продуктах, які є основним джерелом гемового заліза, зумовлюють тяжкий дефіцит цього мікроелемента.
• Шлунково-кишкові захворювання. Найчастіше ювенільний хлороз діагностується при гіпоацидних гастритах, оскільки внаслідок зниження кислотності шлункового соку залізо гірше засвоюється. Хронічні гастроентерологічні патології також порушують апетит, створюють необхідність дотримуватись лікувальної дієти, що посилює стан хворої.

В організмі є запаси заліза, які починають витрачатися за його недостатнього надходження чи великих втрат під час менструацій. У цей період ювенільний хлороз не проявляється клінічно, проте спостерігається прелатентний дефіцит – спустошення депо мікроелемента за збереження транспортного та гемоглобінового фондів. Коли починає витрачатися залізо із цих фондів, діагностують латентний дефіцит.

Коли всі запаси речовини використані, порушується процес утворення небілкової частини гемоглобіну, у кістковому мозку формується зменшена кількість еритроцитів із невисоким вмістом гему. Залізо також бере участь у роботі ферментних систем організму (цитохромів, каталази, сукцинатдегідрогенази), тому незабаром виникає його нестача в тканинах – порушуються процеси тканинного дихання, утворення енергії.

Клінічна картина захворювання складається з двох синдромів: анемічного та сидеропенічного. Симптоми виявляються у підлітків віком 14-18 років. До загальних ознак ювенільного хлорозу відносять слабкість, швидку стомлюваність, часті запаморочення. Пацієнтки також скаржаться на непереносимість фізичних навантажень, задишку, серцебиття. Шкіра стає надто блідою, набуває специфічного зеленого відтінку (який пояснює назву хвороби «хлороз»).

Сидеропенічні симптоми зумовлені тканинним дефіцитом заліза. При ювенільній анемії відзначаються ангулярний стоматит (заїди в кутах рота), ламкість та випадання волосся, смугастість нігтів. При тривалому перебігу ювенільного хлорозу формується ложкоподібна деформація нігтьових пластин (Койлоніхія). Характерним симптомом є смакові збочення: схильність до поїдання неїстівних предметів (глина, крейда, крохмаль), раптова тяга до гострої, солоної, пряної їжі.

При тривалому існуванні ювенільної форми хлорозу знижується імунітет, турбують часті ГРВІ та бактеріальні інфекції. Порушення роботи серця проявляються тахікардією, низьким артеріальним тиском, непритомністю, внаслідок яких дівчина може отримати небезпечну травму голови або кінцівок. Тяжка нестача заліза, що поєднується з недостатнім по калорійності харчуванням, загрожує затримкою фізичного та статевого розвитку.

Обстеження при ювенільному хлорозі проводить дільничний педіатр чи гематолог. Лікар оцінює колір шкірних покривів, стан придатків шкіри, розпитує дівчину про особливості менструального циклу. Фізикальний огляд включає вимірювання та оцінку антропометричних показників. Для верифікації діагнозу підліткової ЗДА призначаються:

• Гемограма. У загальному аналізі крові спостерігається зниження кількості еритроцитів, зменшення кількості гемоглобіну менше ніж 120 г/л. Колірний показник еритроцитів не перевищує 0,85, що вказує на гіпохромний варіант анемії. Типовими ознаками ювенільного хлорозу є мікроцитоз, анізоцитоз, пойкілоцитоз.
• Показники обміну Fe. Падіння рівня феритину менше 12 нг/мл у сироватці крові – найточніший показник ЗДА. Загальне залізо крові у хворих на ювенільний хлороз різко знижено (менше 12 мкмоль/л), загальна залізозв’язувальна здатність сироватки (ОЖСС) підвищена, зменшений показник насичення трансферину залізом (менше 16%).
• Інструментальна діагностика. Гінекологічний огляд з виконанням УЗД органів малого тазу показаний при надто рясні хворобливі менструації. Для виключення гастроентерологічної патології рекомендовано ультразвукове дослідження черевної порожнини, ЕФГДС, внутрішньошлункова рН-метрія.

У терапії ювенільного хлорозу для нормалізації рівня гемоглобіну, відновлення запасів мікроелементу застосовують препарати, що містять залізо. При нормальній роботі ШКТ перевага надається пероральним формам медикаментів, які добре засвоюються, не викликають тяжких побічних реакцій. Лікування ЗДА тривале – гематологічні показники нормалізуються через 2-3 місяці. Ще 3-6 місяців необхідно продовжувати прийом ліків, щоб наситити депо залізом.

Дівчатам із серйозними хворобами шлунка, коли пероральні ліки практично не засвоюються, показані парентеральні форми залізовмісних препаратів. Внутрішньовенні інфузії виконуються лише у стаціонарі, оскільки є ризик реакцій гіперчутливості. При вкрай тяжкій анемії рекомендовано введення еритроцитарної маси.

Крім медикаментозного лікування призначається дієтотерапія. Перевагу віддають м’ясним продуктам (яловичина, баранина), в яких є гемове залізо з максимально можливою біодоступністю – до 25%. Хорошими джерелами мікроелементу також вважаються свинина, курка, печінка та риба. У рослинних продуктах (овочі, фрукти, горіхи) міститься негемове залізо, яке засвоюється лише на 1-5%, тому вони малоефективні.

При правильній медикаментозній корекції покращення самопочуття настає вже через 1-2 тижні, а через 3-4 місяці зникають усі прояви ювенільного хлорозу. Прогноз сприятливий. Профілактика захворювання передбачає вживання м’ясної їжі в достатніх кількостях, курсове призначення препаратів із залізом дівчатам, які страждають на рясні менструації, своєчасну корекцію ювенільних маткових кровотеч.