Фармація – сфера діяльності суспільства, що супроводжує людину протягом усієї життя, а в останній час ще й знаходиться в центрі публічних інтересів. Ключовими словами цього матеріалу будуть: йододефіцитні захворювання, препарати йоду, безрецептурні ліки. Відкинувши істеричні публікації та агресивну рекламу про таку загрозу нації, як поголовний кретинізм у разі не вживання йодистих препаратів, необхідно помірковано та виважено визначити ту загрозу, яка існує за ігнорування проблеми йододефіцитних захворювань. Згадаймо давніх: “Non nocere” – “Не нашкодь”.

Основним природним джерелом йоду для людини є продукти тваринного походження – 60%, рослини – 34%, вода та повітря – по 3%. Передусім це морепродукти – в 1 кг морських водорослей міститься 800–1000 мкг йоду. Йод – мікроелемент, що входить до складу гормонів щитоподібної залози, що мають широкий спектр дії. Винятково важливе значення ці гормони мають для розвитку мозку та формування інтелекту як у період розвитку плоду так і тривалу годину після народження.

– Якими є фізіологічні дози йоду? На це запитання відповідає доктор медичних наук, заслужений діяч науки і техніки України В.В. Корпачова (ДП “Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка” НАМН України).

– Провідні фахівці Інституту ендокринології вважають, що потреба в йоді залежно від віку складає 100–200 мкг. В Україні вживання цього мікроелементу в середньому – 70 мкг на добу, хоча є регіони, де ця цифра значно нижча – 30. містять фізіологічні дози йоду.

– Яким є ставлення світової міжнародної лікарської спільноти до йодопрофілактики? Чи може надлишок йоду бути шкідливим?

– В Австралії з упровадженнями йодної профілактики зросла частота виникнення тиреотоксикозу. Що стосується фізіологічних доз йоду 100–200 мкг/добу, то вони не здатні індукувати розвиток аутоімунного тиреоїдиту та не впливають негативно вже при існуючому гіпотиреозі.

– Чи можна приймати препарати йоду за умов проживання на територіях, забруднених після аварії ЧАЕС?

– Для оцінки вираженості йододефіциту в певному регіоні необхідно проводити визначення концентрації йоду в навколишній среді, а також виявляти рівень йододефіциту серед населення. Тільки після проведення таких досліджень можна говорити про можливі заходи профілактики чи лікування у конкретному населеному пункті, а не регіоні в цілому, як часто буває.

– Чи існують прямі протипоказання до застосування препаратів йоду?

– Це гіперчутливість до йоду, підвищена функція щитоподібної залози та деякі захворювання. Існує стан хронічного передозування препаратів йоду (так званий йодизм), що характеризується металевим присмаком, підвищеною температурою, бронхітом, гастроентеритом, появою насіння, кашлю, сльозотечі, змін з боку шкіри (висипання, почервоніння, відчуття свербежу). Застосування фармпрепаратів, що містять йод, потребує постійного контролю з боку лікаря. Педіатри вважають, що призначення препаратів йоду дітям може бути лише після визначення гормонів щитоподібної залози у крові, та за наявності показання. Дози цих лікарських засобів підбираються лікарем з урахуванням індивідуальних особливостей організму, віку, способу вигодовування тощо. Отже, дати правильну оцінку стану щитоподібної залози та лікувати її патологію може лише досвідчений ендокринолог.

Профілактика дефіциту йоду може відбуватися як на державному рівні (масове використання йодованої солі), так і на індивідуальному. Дорослі отримують йодовану сіль – це у деякій мірі пом’якшує, але не знімає проблему йододефіциту.

– Чи достатнім є вибір лікарських засобів, які містять діючу речовину – йод калій?

– В Україні широкий вибір лікарських засобів, які містять діючу речовину йод калій (більше 20). Але не слід забувати, що перед придбанням ліків, потрібно проконсультуватися з лікарем.