Кардіотокографія (КТГ)

Головна / unsorted / Кардіотокографія (КТГ)

Кардіотокографія – метод моніторингу серцевої діяльності плода (ЧСС) та скорочувальної активності матки за допомогою кардіотокографів. Використовується для оцінки функціонального стану плода під час вагітності та пологів.

Основні принципи

  • Ефект Доплера: реєструє зміни інтервалів між серцевими скороченнями плода, перетворюючи їх на ЧСС.
  • Графічне відображення: кардіотокограма включає дві криві:
    • ЧСС плода.
    • Скорочувальна діяльність матки (реєструє також рухи плода).

Показання до КТГ

  • Під час вагітності: гестоз, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, анемія, ізоімунізація, переношена вагітність, ЗРП, маловоддя, знижена рухова активність плода.
  • Під час пологів: обов’язковий безперервний моніторинг для всіх породілль.

Методика проведення

Непряма (зовнішня) КТГ

  • Використання:
    • Під час вагітності та пологів.
    • Ультразвуковий датчик розміщують на животі у місці найкращої чутності серцевих тонів (з гелем).
    • Тензометричний датчик фіксують у ділянці дна матки (без гелю).
  • Положення пацієнтки: на боці або напівсидячи (для запобігання синдрому нижньої порожнистої вени).
  • Тривалість: 20–30 хв (враховуючи цикли сну та активності плода).

Пряма (внутрішня) КТГ

  • Застосовується лише під час пологів (після відходу вод і розкриття шийки матки ≥ 2 см).
  • Електрод фіксують на шкірі голівки плода.
  • Інтраамніальний катетер реєструє маткові скорочення.

Інтерпретація результатів

Основні параметри

  1. Базальний ритм (середня ЧСС за 10 хв без врахування акцелерацій/децелерацій):
    • Норма: 120–160 уд/хв.
    • Тахікардія: > 160 уд/хв.
    • Брадикардія: < 120 уд/хв.
  2. Варіабельність ритму (частота та амплітуда осциляцій):
    • Типи:
      • Німий (монотонний): амплітуда ≤ 5 уд/хв.
      • Злегка ундулюючий: 5–10 уд/хв.
      • Ундулюючий: 10–15 уд/хв.
      • Сальтаторний: 25–30 уд/хв (норма).
  3. Акцелерації:
    • Підвищення ЧСС на 15–25 уд/хв.
    • Сприятлива ознака (наприклад, у відповідь на рухи плода).
  4. Децелерації:
    • Типи:
      • Ранні (тип I): синхронні зі скороченнями матки, не свідчать про гіпоксію.
      • Пізні (тип II): виникають через 30+ сек після скорочення, ознака гіпоксії.
      • Варіабельні (тип III): пов’язані зі стисненням пуповини.

Критерії оцінки кардіотокограми

Параметр0 балів1 бал2 бали
Базальний ритм< 100 або > 180100–120 або 160–180120–160
Частота осциляцій≤ 3/хв3–6/хв≥ 6/хв
Амплітуда осциляцій≤ 5 або синусоїда5–9 або ≥ 2510–25
АкцелераціїВідсутніПеріодичніСпорадичні
ДецелераціїПізні/варіабельніПізні короткіВідсутні/ранні

Оцінка:

  • 8–10 балів: норма.
  • 5–7 балів: початкові порушення.
  • ≤ 4 бали: критичний стан плода.

Додаткові системи оцінки

  • Показник стану плода (Демидов):
    • < 1 – норма.
    • 1,01–2 – початкові порушення.
    • 2,01–3 – виражені порушення.
    • 3 – критичний стан.

Висновок

Кардіотокографія є ключовим методом для своєчасної діагностики гіпоксії плода. Точність оцінки становить 70–85%. Нормальна КТГ характеризується ундулюючим ритмом, наявністю акцелерацій та відсутністю патологічних децелерацій. Патологічні зміни (пізні децелерації, синусоїдальний ритм) вимагають негайного втручання.