Кардіотокографія (КТГ)
Кардіотокографія – метод моніторингу серцевої діяльності плода (ЧСС) та скорочувальної активності матки за допомогою кардіотокографів. Використовується для оцінки функціонального стану плода під час вагітності та пологів.
Основні принципи
- Ефект Доплера: реєструє зміни інтервалів між серцевими скороченнями плода, перетворюючи їх на ЧСС.
- Графічне відображення: кардіотокограма включає дві криві:
- ЧСС плода.
- Скорочувальна діяльність матки (реєструє також рухи плода).
Показання до КТГ
- Під час вагітності: гестоз, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, анемія, ізоімунізація, переношена вагітність, ЗРП, маловоддя, знижена рухова активність плода.
- Під час пологів: обов’язковий безперервний моніторинг для всіх породілль.
Методика проведення
Непряма (зовнішня) КТГ
- Використання:
- Під час вагітності та пологів.
- Ультразвуковий датчик розміщують на животі у місці найкращої чутності серцевих тонів (з гелем).
- Тензометричний датчик фіксують у ділянці дна матки (без гелю).
- Положення пацієнтки: на боці або напівсидячи (для запобігання синдрому нижньої порожнистої вени).
- Тривалість: 20–30 хв (враховуючи цикли сну та активності плода).
Пряма (внутрішня) КТГ
- Застосовується лише під час пологів (після відходу вод і розкриття шийки матки ≥ 2 см).
- Електрод фіксують на шкірі голівки плода.
- Інтраамніальний катетер реєструє маткові скорочення.
Інтерпретація результатів
Основні параметри
- Базальний ритм (середня ЧСС за 10 хв без врахування акцелерацій/децелерацій):
- Норма: 120–160 уд/хв.
- Тахікардія: > 160 уд/хв.
- Брадикардія: < 120 уд/хв.
- Варіабельність ритму (частота та амплітуда осциляцій):
- Типи:
- Німий (монотонний): амплітуда ≤ 5 уд/хв.
- Злегка ундулюючий: 5–10 уд/хв.
- Ундулюючий: 10–15 уд/хв.
- Сальтаторний: 25–30 уд/хв (норма).
- Типи:
- Акцелерації:
- Підвищення ЧСС на 15–25 уд/хв.
- Сприятлива ознака (наприклад, у відповідь на рухи плода).
- Децелерації:
- Типи:
- Ранні (тип I): синхронні зі скороченнями матки, не свідчать про гіпоксію.
- Пізні (тип II): виникають через 30+ сек після скорочення, ознака гіпоксії.
- Варіабельні (тип III): пов’язані зі стисненням пуповини.
- Типи:
Критерії оцінки кардіотокограми
Параметр | 0 балів | 1 бал | 2 бали |
---|---|---|---|
Базальний ритм | < 100 або > 180 | 100–120 або 160–180 | 120–160 |
Частота осциляцій | ≤ 3/хв | 3–6/хв | ≥ 6/хв |
Амплітуда осциляцій | ≤ 5 або синусоїда | 5–9 або ≥ 25 | 10–25 |
Акцелерації | Відсутні | Періодичні | Спорадичні |
Децелерації | Пізні/варіабельні | Пізні короткі | Відсутні/ранні |
Оцінка:
- 8–10 балів: норма.
- 5–7 балів: початкові порушення.
- ≤ 4 бали: критичний стан плода.
Додаткові системи оцінки
- Показник стану плода (Демидов):
- < 1 – норма.
- 1,01–2 – початкові порушення.
- 2,01–3 – виражені порушення.
- 3 – критичний стан.
Висновок
Кардіотокографія є ключовим методом для своєчасної діагностики гіпоксії плода. Точність оцінки становить 70–85%. Нормальна КТГ характеризується ундулюючим ритмом, наявністю акцелерацій та відсутністю патологічних децелерацій. Патологічні зміни (пізні децелерації, синусоїдальний ритм) вимагають негайного втручання.