Хірургічне лікування доброякісних пухлин яєчників під час Вагітності

Вагітність при пухлинах яєчників зустрічається у 0,02–0,46% випадків, найчастіше у репродуктивному віці.
Найчастіше у вагітних діагностують лютеоми вагітності (47%), дермоїдні (45%) та муцинозні (22%)
пухлини яєчників. Рідше – фолікулярні кісти, серозні та папілярні кістоми, рак яєчника.
Під час вагітності збільшено ризик розвитку ускладнень пухлини яєчника. До них відносять:
· переривання вагітності;
· Перекрут ніжки пухлини;
· Порушення цілісності капсули пухлини;
· Механічна перешкода для просування по родовому каналу головки плода під час пологів. ПОКАЗАННЯ
· Наявність істинної пухлини яєчника або пухлиноподібного утворення яєчника більше 10 см у діаметрі.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
· Перший триместр вагітності за відсутності даних про можливий злоякісний характер пухлини яєчника.
УМОВИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ОПЕРАЦІЇ
Операцію виконують у І чи ІІ триместрі вагітності.
ПІДГОТОВКА ДО ОПЕРАЦІЇ
Клініколабораторне обстеження пацієнтки:
· Група крові, резусфактор;
· Реакція Вассермана, ВІЛ, HB S Ag, HCV-АТ;
· клінічний аналіз крові;
· Біохімічний аналіз крові;
· Коагулограма;
· загальний аналіз сечі;
· Електрокардіографія (ЕКГ);
· Консультація терапевта;
· УЗД органів малого тазу, ЦДК;
· УЗД органів черевної порожнини (печінка, підшлункова залоза), заочеревинного простору (нирки, лімфатичні
вузли);
· Вуглеводні антигени (CA): CA125, CA199.
Для профілактики підвищення тонусу міометрію за 5-7 днів до операції призначають:
· гестагени: натуральний мікронізований прогестерон по 200-300 мг на добу (переважно) або
дідрогестерон 10 мг 2 рази на день (до 16 тижнів);
· спазмолітики: дротаверин 40 мг/м 2 рази на добу або 120 мг на добу внутрішньо;
· сульфат магнію;
· Токолітики: гексопреналін 0,5 мг.
Для підготовки кишечника – макрогол.
МЕТОДИ ЗНЕБОЛЮВАННЯ
Ендотрахеальний наркоз дозволяє провести оперативне лікування в повному обсязі.
ТЕХНІКА ОПЕРАЦІЇ (ЛАПАРОСКОПІЧНИЙ ДОСТУП)
При доброякісних пухлинах та пухлиноподібних утвореннях яєчників оперативне втручання виконують у
мінімальному обсязі (цистектомія, резекція яєчника). За підозри на злоякісний характер
новоутворення необхідно провести його термінове гістологічне дослідження та перейти на лапаротомію.
З метою запобігання перерозподілу кровотоку необхідно створення положення Тренделенбурга (не більше
15-20).
Типовим шляхом накладають пневмоперитонеум. Для профілактики підвищення тонусу міометрія тиск
вуглекислого газу має перевищувати 8 мм рт.ст. (Нормальні значення 10-12 мм рт.ст.).
Після введення трьох троакарів проводять ревізію органів черевної порожнини та малого тазу. За потреби
розділяють спайки між кістою (пухлиною) яєчника, маткою, кишкою, очеревиною.
Виробляють вилущування освіти з яєчника гострим шляхом. Для виключення електрошоку у плода використовують
лише біполярні інструменти. Коагулюють ложе утворення яєчника, промивають та санують малий таз.
УСКЛАДНЕННЯ
· Переривання вагітності;
· Кровотеча з яєчникових артерій та вен, судин брижі маткової труби, де відбувається анастомозування
судин маткової та яєчникової артерії;
· Поранення сечоводу, сечового міхура, кишечника.
ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ ХВОРИХ У ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ
Призначають терапію, спрямовану на пролонгування вагітності:
· Гестагени – натуральний мікронізований прогестерон по 200-400 мг на добу або дідрогестерон по 20 мг на добу;
· спазмолітики – дротаверин 40 мг (2 мл) в/м 2-3 рази на добу з наступним переходом на таблетовані
форми (від 120 мг до 240 мг на добу);
· bадреноміметики – гексопреналіну сульфату 0,5 мг за 30 хв до їди, по 1 таблетці 4-6 разів на добу, або
внутрішньовенне краплинне введення препарату за допомогою інфузомату;
· препарати магнію – магне В6 © (в 1 таблетці: магнію лактат 500 мг + піридоксину гідрохлорид 125 мг) до 6 таблеток
на добу. внутрішньовенний токоліз проводиться шляхом введення розчину сульфату магнію через інфузомат;
· нестероїдні протизапальні засоби – індометацин застосовують у вигляді ректальних свічок по 50 мг 1-
2 рази на день. У цьому курсова доза має перевищувати 1000 мг.
З метою профілактики гнійно-септичних ускладнень призначають антибактеріальну терапію. Вибір препаратів та
тривалість їх запровадження залежить від тривалості і тяжкості оперативного втручання. При
неускладненої операції достатньо ввести інтраопераційно внутрішньовенно антибіотик широкого спектру дії
з групи цефалоспоринів (цефазолін, цефотаксим по 1 г) та продовжити їх введення через 6 та 12 год після операції.
ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ПАЦІЄНТКИ
Чинники ризику розвитку пухлин яєчників:
· Обтяжена спадковість;
· Гормональні порушення;
· Наявність ІПСШ;
· часті аборти;
· Відсутність вагітності протягом тривалого часу;
· Раннє чи пізнє початок статевого життя. Пацієнтки повинні знати, що за наявності будь-яких із перерахованих вище факторів ризику необхідно
уважніше ставитись до свого здоров’я. Специфічних симптомів пухлини яєчника немає. Частина
пацієнток можлива поява болів унизу живота, попереку, не пов’язаних із менструацією. Висновок про наявність
або відсутність захворювання дає гінеколог, який при необхідності призначає додаткове обстеження:
· УЗД органів малого тазу;
· Аналіз крові на пухлинні маркери;
· КТ або МРТ для визначення ступеня поширеності процесу (застосовують у занедбаних, складних випадках).