Хочете бути молодим, здоровим та підтягнутим? Є кілька дієвих порад

Чому життя – це постійні зусилля?

Проживши чимало років, з яких 38 були нероздільні з медициною, я можу сказати деякі речі з цілковитою впевненістю.

Старість – це погано.

Це хвороби, незручності, дискомфорт, дряхління, біль, безпорадність, залежність, часто втрата пам’яті, розуму та гідності. Старість вважають невиліковною і радять приймати, як неминучість.

І хоча вчені дедалі більше стверджують, що старість – це хвороба, яку можна запобігти і лікувати, нам усе ще розповідають, що старість може бути красивою. А статистика каже, що, в середньому, кожний, хто переступив 50-літній рубіж, вже має 2 хронічні хвороби.

У 70-річному їх аж 7. Хронічні. Дуже часто процес старіння не болить. Чи не відчувається. Але росте вага. Постійно хочеться їсти. Проблеми з пам’яттю, настроєм. Болити в спині. Коліна. Проблеми з травленням. Аутоімунні. Тиск. Безсоння. Страх. Страх щось змінити.

Нас навчати у школі важливих предметів. А найголовнішого – предмету здорового (фізично та ментально) довголіття ніхто не вчить.

Коли я працювала хірургом, то бачила важкі ускладнення хвороб, які починалися з “пустяків”: малорухливого способу життя, лишньої ваги, абсолютного ігнорування здорового харчування, зловживання алкоголем, куріння, нервами та стресами.

Коли працюю дієтологом, бачу бажання отримати все і одразу: втратити десятки кілограмів (“мені потрібно за місяць”), які наростали роками. Якщо через місяць змін не видно, всі, опускаються руки, “до ср@ки той спортзал, ті дієти, вже як є”.

Нас не вчили найголовнішому – за все треба боротися. І сприймати це спокійно, без трагедій, як норму. Хочеш бути освіченим? Зусилля – і вивчиш. Хочеш знати мови? Без паніки цілеспрямовано опануй. Хочеш бути струнким? Рухайся, не потурай своїм інстинктам наїстися пельменів, салямі, печива та залитися лимонадом і закурити сигаретку, чи по-новому, вейп.

Харчова індустрія своєю неприродною їжею та напитками зробила нас харчовими наркоманами, а ми ще більше потрапляємо в цю петлю. І дітей своїх туди ж.

Зняти петлю? Так це ж зусилля. Хороші стосунки? Це також зусилля. Здоров’я – зусилля. Здорове життя – зусилля.

Від нерозуміння базових промов так багато у світі проблем.

Чому так багато товстих і хворих? (А буде ще більше). Бо щоб бути здоровим, треба робити хоча б базові, еволюційно сформовані потреби: харчуватися простою їжею, яку можна ідентифікувати, їсти нечасто, багато рухатися, спати, не ігноруючи світловий день, бути ближче до природи. Постійно розвиватися, не закисати. Чи не боятися.

А це потребує зусиль. Бо проста морква з буряком – то не стильно, а від матчу з авокадо – інша річ. Оселедець – та ну, а дорадо – то вже по-елітному.

Їсти двічі-тричі на день – то зусилля. Бо простіше жувати без кінця, індустрія спонукає купувати і їсти-їсти-їсти, всі дієтологічні асоціації світу радять перекушування, бо “мозок потребує глюкози” (а мозок вже задихається від запалення та інсулінорезустентності, від чого і гормональні порушення і всі інші).

Пострибати на скакалці, повіджиматися, попідтягуватися і просто швидко походити – то якась фігня. Серйозні люди ходять лише у круті спортзали та фітнес клуби у крутих штанях та фірмових кросівках.

Спати рано? А серіали? Та й просто облайкати всіх треба в інстаграмі та фейсбуці. Ще й у Тік-Току. Життя ніколи не пізно зробити здоровішим. Найпростішим і щасливішим.

Завтра випити воду і лише після того, як добре порухаєтеся, з’їсти простий завтрак. У кого лишній вага, обід можна пропустити. Навіть завтрак також. Боже, скільки ж міфів і догм у темі харчування!

Повечеряти.

А тим часом реалізовувати свої (а не чужі) мрії. Зусилля. Але життя варте найбільших зусиль. Чи не вірите? Поспілкуйтеся з тими, хто переніс інсульт чи інфаркт.