Хоріонбіопсія – інвазивна процедура, що полягає у взятті біоптатів ворсин хоріону для подальшого дослідження з метою діагностики вроджених та спадкових захворювань плода.

Синоніми

Біопсія ворсин хоріону
Аспірація ворсин хоріону

Класифікація

За технікою доступу:
Трансабдомінальна
Трансцервікальна
За технікою виконання (трансабдомінальна):
Одноголкова
Двоголкова

Показання до проведення

Вік вагітної 35 років і старше
Наявність у сім’ї дитини або попередніх вагітностей із синдромом Дауна чи іншими хромосомними захворюваннями
Множинні вроджені пороки розвитку (ВПР) у родині
Аномалії каріотипу у батьків
Біохімічні та/або ультразвукові маркери хромосомних хвороб або ВПР у плода
Визначення статі плода при наявності X-зчеплених генних захворювань

Відносні протипоказання

Гострий або загострений хронічний запальний процес будь-якої локалізації
Клінічні та/або ультразвукові ознаки загрози переривання вагітності

Підготовка до процедури

Ультразвукове дослідження для уточнення терміну вагітності, серцебиття плода, локалізації хоріону, довжини цервікального каналу, стану тонусу матки
Стандартна обробка операційного поля

Методи знеболювання

Зазвичай процедура проводиться без анестезії

Техніка проведення

Процедуру виконують на 10–12 тижні вагітності
Для оптимальної візуалізації необхідне помірне заповнення сечового міхура
Біопсію виконують трансабдомінальним або трансцервікальним доступом, вибір якого залежить від локалізації хоріону

Трансабдомінальна біопсія

Виконується методом «вільної руки» або з пункційним адаптером
Існують одноголкова та двоголкова методики
Одноголкова: стандартна голка діаметром 20G вводиться паралельно хоріальній оболонці
Двоголкова: зовнішня голка (16–18G) служить провідником для внутрішньої біопсійної голки меншого діаметру (20G)
Після введення голки під контролем УЗД аспірують ворсини хоріону за допомогою шприца з транспортним середовищем

Трансцервікальна біопсія

Переважна при локалізації хоріону на задній стінці матки
Пацієнтка розміщується у гінекологічному кріслі
Використовується поліетиленовий катетер з гнучким мандроном, який вводять через цервікальний канал до хоріону
Аспірація ворсин здійснюється шляхом створення негативного тиску у шприці

Обсяг матеріалу

Для більшості генетичних досліджень потрібно щонайменше 5 мг тканини хоріону
При недостатній кількості матеріалу процедуру можна повторити, але не більше трьох разів через підвищення ризику ускладнень

Можливі помилки діагностики

Контамінація матеріалу материнськими клітинами
Плацентарний мозаїцизм (зустрічається у 1% випадків), що потребує додаткового кордоцентезу для уточнення

Ускладнення

Кров’янисті виділення зі статевих шляхів: після трансцервікальної біопсії трапляються у кожної третьої пацієнтки, зазвичай проходять самостійно
Ретрохоріальна гематома (4% випадків), що зазвичай розсмоктується до 16-го тижня вагітності
Інфекційні ускладнення (ризик хоріоамніоніту близько 0,3%)
Порушення цілісності плодових оболонок (0,3% випадків), частіше при трансцервікальній біопсії
Транзиторне підвищення рівня альфа-фетопротеїну у крові вагітної
Розвиток алоімунної цитопенії у плода

Профілактика алоімунної цитопенії

Резус-негативним несенсибілізованим вагітним із резус-позитивним партнером рекомендують внутрішньом’язове введення антирезусного імуноглобуліну Rh0 (D) протягом 48–72 годин після процедури

Ризик переривання вагітності

Частота мимовільних абортів і передчасних пологів після хоріонбіопсії становить близько 2–3%, що відповідає загальнопопуляційному рівню

Ведення післяопераційного періоду

Проводять зберігаючу терапію
Інтраопераційну антибіотикопрофілактику та/або лікування за показаннями

Інформація для пацієнтки

Перед процедурою пацієнтку інформують про показання, техніку виконання, можливі ризики та отримують поінформовану згоду.

Хоріонбіопсія – важлива діагностична процедура у пренатальній медицині, що дозволяє виявити генетичні та хромосомні аномалії плода на ранніх термінах вагітності з мінімальним ризиком для матері і дитини.