ХОРІОНБІОПСІЯ

Хоріонбіопсія – інвазивна процедура, що полягає в отриманні ворсин хоріону для наступного
дослідження з метою діагностики вроджених та спадкових захворювань плода.
СИНОНІМИ
Біопсія ворсин хоріону, аспірація ворсин хоріону.
КЛАСИФІКАЦІЯ
За технікою доступу:
· трансабдомінальна;
· трансцервікальна.
За технікою виконання (трансабдомінальна хорінбіопсія):
· Одноголкова;
· Двоголкова.
ПОКАЗАННЯ
· Вік вагітної 35 років та старше.
· Наявність у сім’ї дитини або виявлення при попередніх вагітностях плода із синдромом Дауна або іншими
Хромосомними хворобами.
· Наявність у сім’ї дитини з множинними ВПР.
· Аномалії каріотипу у батьків.
· Наявність біохімічних та/або ультразвукових маркерів хромосомних хвороб або ВПР у плода.
· Визначення статі плода за наявності Xзчеплених генних захворювань.
ВІДНОСНІ ПРОТИПОКАЗАННЯ
· Гострий запальний процес чи загострення хронічного запального процесу будь-якої локалізації.
· Наявність клінічних та/або ультразвукових ознак загрозливого або переривання вагітності, що почалося.
ПІДГОТОВКА ДО ДОСЛІДЖЕННЯ
Перед хоріонбіопсією проводять УЗД для уточнення терміну вагітності, серцебиття плода, локалізації
хоріону, довжини цервікального каналу, стану тонусу матки. Виробляють стандартну обробку операційного
поля.
МЕТОДИ ЗНЕБОЛЮВАННЯ
Найчастіше проводять без анестезії.
ТЕХНІКА ОПЕРАЦІЇ
Хоріонбіопсію проводять у 10-12 тижнів вагітності. Для оптимальної візуалізації необхідне помірне
заповнення сечового міхура. Біопсію ворсин хоріону можна здійснювати трансцервікальним або трансабдомінальним доступом. Вибір
доступу визначає лікар з урахуванням локалізації хоріона.
Трансабдомінальна біопсія краще. Її виробляють методом вільної руки або з використанням
пункційного адаптера. Використання пункційного адаптера переважно, оскільки дозволяє вибирати з
допомогою траси на екрані монітора траєкторію руху пункційної голки та контролювати глибину її
занурення. Існують дві методики біопсії ворсин хоріону трасабдомінальним доступом: одноголкова та
двоголкова. Одноголковий метод полягає в послідовній пункції черевної стінки, стінки матки, тканини.
хоріона стандартною голкою діаметром 20G. Двохихольний метод: за допомогою провідникової голки (діаметром 16–
18G) та внутрішньої біопсійної голки меншого діаметру (20G). При одноголковій техніці голку направляють у тканину
хоріона, маючи її паралельно хоріальній оболонці. Після того, як голка перетне міометрій, її направляють
паралельно його внутрішньому контуру. Як і при трансцервікальній біопсії, голка має бути занурена в тканину
хоріона, залишаючись при цьому розташованою паралельно хоріальній оболонці. Переконавшись за допомогою УЗД у
правильному розташуванні голки, з неї витягують мандрен і приєднують шприц із 5 мл транспортного середовища.
Вилучення голки також супроводжують процесом аспірації. За відсутності умов для трансабдомінального
доступу проводять трансцервікальну біопсію.
Трансцервікальна біопсія переважна при локалізації хоріону на задній стінці матки. Маніпуляцію
проводять при знаходженні пацієнтки у гінекологічному кріслі. Іноді зміни положення матки її шийку
фіксують за допомогою кульових щипців. Для транцервікального доступу використовують поліетиленовий катетер.
якого розміщують гнучкий мандрен, що обтурує його просвіт і забезпечує йому необхідну міцність.
Проксимальний кінець катетера має перехідник, який дозволяє приєднувати його до звичайних шприців
модифікації Люера. Катетер послідовно просувають через цервікальний канал, внутрішній зів, потім
направляють між хоріальною оболонкою та стінкою матки, у тканину хоріону. Мандрен видаляють з просвіту катетера,
ньому приєднують шприц об’ємом 20 мл, що містить близько 5 мл живильного середовища. За рахунок створюваного в
Шприц негативного тиску роблять аспірацію ворсин, поступово видаляючи катетер з товщі тканини хоріона.
При двоигольній техніці голку більшого діаметру (зовнішню) використовують як троакар, який вводять у міометрій,
більш тонку і довгу (внутрішню) занурюють безпосередньо в товщу хоріона. Потім із неї витягають
мандрен і приєднують шприц. Далі аспірацію здійснюють так само, як при одноголковій методиці.
Для більшості генетичних досліджень необхідно щонайменше 5 мг тканини хоріону. Якщо за першої спроби
отримано недостатню кількість матеріалу, процедуру можна виконати повторно без додаткового ризику.
Ризик загрози переривання вагітності вірогідно зросте після третьої спроби.
Причиною хибнопозитивних та хибнонегативних результатів лабораторного дослідження біоптату можуть
бути: контамінація матеріалу материнськими клітинами, а також наявність мозаїцизму, обмеженого плацентою,
який зустрічається у 1% досліджень. При виявленні плацентарного мозаїцизму рекомендують проведення
додатковий кордоцентез для уточнення діагнозу.
ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ПАЦІЄНТКИ
Перед проведенням процедури пацієнтку інформують про показання, техніку виконання, можливий ризик
хоріонбіопсії, одержують поінформовану згоду на її проведення.
УСКЛАДНЕННЯ
Кров’янисті виділення зі статевих шляхів
Після проведення трансцервікальної хоріонбіопсії зустрічаються у кожної третьої пацієнтки. У більшості
випадків кров’янисті виділення припиняються самостійно, не впливаючи на кінець вагітності. У 4% спостережень
після біопсії може формуватися ретрохоріальна гематома, яка зазвичай розсмоктується до 16-го тижня.
вагітності. При трансабдомінальному доступі кровотеча зі статевих шляхів після операції зустрічається в
поодиноких випадках.
Інфекційні ускладнення
Ризик розвитку хоріоамніоніту не відрізняється від популяційного та становить близько 0,3%.
Порушення цілісності плодових оболонок
Рідкісне ускладнення (у 0,3% випадків), частіше зустрічається при трансцервікальній хоріонбіопсії.
Підвищення рівня aфетопротеїну у сироватці крові вагітної
Носить транзиторний характер, повертається до фізіологічних значень до 16–18-го тижня, що дозволяє
здійснювати у вагітних у цей термін біохімічний скринінг вроджених і спадкових захворювань плода.
Розвиток алоімунної цитопенії у плода
Після виконання хоріонбіопсії рекомендують профілактичне внутрішньом’язове введення антирезус Rh 0 (D)
імуноглобуліну протягом 48–72 годин (залежно від використовуваного препарату) резуснегативним
несенсибілізованим вагітним, які мають резуспозитивного партнера:
· якщо результат дослідження буде отримано пізніше 48-72 години після проведення процедури;
· якщо за результатами хоріонбіопсії визначать резуспозитивний плід.
Переривання вагітності
У спеціалізованих центрах частота мимовільних абортів, передчасних пологів після хоріонбіопсії
становить близько 2-3%, що відповідає загальнопопуляційному рівню.
ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ
Проводять зберігаючу терапію, інтраопераційну антибіотикопрофілактику та/або терапію (за показаннями).